У Київському національному університеті будівництва та архітектури відбулася онлайн-презентація курсового проєкту студентів другого курсу магістратури групи ABCм-24-7 у межах дисципліни "Сучасні методи та засоби проєктування архітектурних об’єктів – ВІМ" кафедри Інформаційних технологій в архітектурі.
Студенти представили комплексний проєкт ущільнення пострадянського мікрорайону з урахуванням сучасних вимог до функціонального наповнення, морфології забудови та якості міського середовища, повідомляє РrofВuild.
Ключовим обмеженням завдання була необхідність збереження наявної внутрішньої дорожньої мережі та критичної інженерної інфраструктури, повідомили у КНУБА. Таке рішення було зумовлене реалістичним підходом до умов реконструкції: перепроєктування підземних мереж водопостачання, каналізації та інших інженерних систем потребує значних фінансових ресурсів і тривалих термінів реалізації, що не завжди є доцільним у межах реновації житлових районів.
Захід був присвячений переосмисленню розвитку пострадянських житлових мікрорайонів на прикладі київського масиву "Виноградар". Презентація стала підсумковим етапом навчальної та проєктної роботи, виконаної студентами протягом семестру, і водночас виконувала функцію публічного академічного обговорення результатів. До участі в події були запрошені викладачі, студенти інших університетів, а також фахівці у сфері архітектури, BIM-проєктування та урбаністики, що дало змогу розширити коло професійної дискусії та отримати зовнішній експертний зворотний зв’язок.
Читайте також: Фахівці КНУБА презентували підходи до подолання викликів війни на міжнародній конференції в Берліні
Проєктна робота виконувалася в хмарному середовищі Autodesk Construction Cloud із застосуванням інструментарію Autodesk Formа, що стало важливим етапом переходу від використання BIMPlus Allplan до більш комплексної екосистеми Autodesk. Студенти послідовно розробляли концепції на трьох рівнях деталізації – LOD 100, LOD 200 та LOD 300, паралельно виконуючи кількісні розрахунки та орієнтовну кошторисну оцінку.
Зі вступним словом до учасників звернувся керівник курсу BIM-технологій кандидат архітектури, доцент Левченко Олексій, який окреслив загальну мету дисципліни, логіку побудови курсу та значення цього проєкту в контексті професійної підготовки майбутніх архітекторів. Він наголосив, що основним завданням є не лише опанування програмних інструментів, а й формування системного мислення, здатності працювати з великими обсягами даних і приймати проєктні рішення в умовах обмежень, наближених до реальної практики.
Після цього слово було надано кандидату архітектури, старшому викладачу кафедри Антоненко Надії та аспіранту Владиславу Білову, які зосередилися на особливостях організації навчального процесу в умовах воєнного стану та регулярних відключень електроенергії. Вони наголосили, що використання хмарних BIM-платформ дозволяє забезпечити безперервність роботи й асинхронну взаємодію в командах.
Читайте також: У КНУБА відкриють кафедру ЮНЕСКО з культурної спадщини в умовах надзвичайних ситуацій
Загальну територію мікрорайону було поділено на чотири зони, відповідно до яких студентів об’єднали в чотири команди. Організація проєктної роботи була максимально наближена до структури реального архітектурного бюро. Для групи з 15 студентів було визначено чітку ієрархію ролей. BIM-менеджер відповідав за загальну координацію, стандартизацію та інтеграцію проєкту, тоді як три BIM-координатори керували реалізацією рішень на окремих ділянках. У кожній підгрупі BIM-координатор координував роботу двох архітекторів, що сприяло формуванню навичок командної взаємодії, відповідальності за колективний результат і ефективного розподілу навантаження.
Паралельно з проєктною роботою у студентів була можливість прослухати цикл лекцій, присвячених теоретичним основам BIM, роботі з Autodesk Forma, урбаністичній резильєнтності, енергоефективності і сучасним процесам відновлення житлової забудови в Україні.
Важливим акцентом поточного семестру стала міжнародна академічна співпраця з Університетом Техасу в Остіні. У межах цієї взаємодії студенти долучилися до обміну ідеями та професійних консультацій з урбан-планерами, які паралельно здійснювали дослідження селища Макарів і розробляли сценарії його просторового розвитку. Було організовано серію спільних лекцій і консультаційних сесій, у ході яких українські студенти надали фахові коментарі до робіт американських колег, сприяючи глибшому розумінню локального соціального, просторового та планувального контексту.
Своєю чергою, студенти з США поділилися власними зауваженнями й рекомендаціями щодо проєктних рішень, які були враховані під час подальшого доопрацювання студентських проєктів.
Читайте також: У КНУБА запрацювала нова лабораторія BIM-моделювання
Окремим напрямом міжуніверситетської взаємодії стала співпраця з Харківським національним університетом міського господарства імені О. М. Бекетова. Завдяки укладеній угоді між університетами студенти ХНУМГ у цьому семестрі мали можливість вільно відвідувати всі основні та додаткові лекції курсу, а також долучатися до обговорення проєктних рішень. У процесі спільної роботи харківські студенти та викладачі поділилися власним досвідом і фаховими рекомендаціями, які також були враховані при подальшому доопрацюванні студентських проєктів.
Після загальної презентації студенти представили свої проєкти. Серед запропонованих ідей варто відзначити пропозицію посилення конструкцій чинних житлових будинків та громадських будівель із розширенням площ поверхів і зміцненням каркаса за допомогою зовнішніх металевих конструкцій. Друга команда представила пропозицію інтеграції нового багатоповерхового житлового будинку та додаткових функцій – багатоповерхового паркінгу, розширення художньої школи, включення нових соціальних функцій. Ще одна група запропонували впорядкування стихійного ринку та комплексне рішення з торгівельними функціями, а також розміщення п’ятиповерхового житлового будинку на вільній ділянці. Четверта команда запропонували розміщення офісних будівель і зміну морфології мікрорайону шляхом відмови від нової висотної забудови на користь малоповерхових таунхаусів.
Презентація засвідчила високий рівень підготовки студентів і наочно продемонструвала потенціал BIM-технологій як інструменту комплексного аналізу, проєктування та міждисциплінарної співпраці. Отримані результати підтвердили актуальність і необхідність подальшого системного впровадження BIM-підходів у навчальний процес, а також розширення переліку дисциплін, у межах яких викладаються BIM-технології, з поступовим поглибленням рівня їх опанування.
Раніше повідомлялося, що у Львові з'явиться Національний навчальний центр водоканалів України.