Попри постійні атаки з боку росії, у 2025 році транспортна та логістична інфраструктура України не лише забезпечувала безперервну роботу, а й демонструвала розвиток і адаптацію до воєнних умов.
Про це під час підбиття підсумків року повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба, пише РrofВuild.
За його словами, ворог цілеспрямовано зосередив удари на портах, залізниці, логістичних вузлах і поштовій інфраструктурі, намагаючись зірвати експорт, мобільність населення та постачання в регіони. Водночас держава запускала нові маршрути, розширювала міжнародне сполучення, відкривала додаткові можливості для експорту й впроваджувала цифрові рішення на кордоні.
Ключовим напрямом зовнішньої торгівлі залишалася водна логістика. Загальний обсяг перевалки вантажів у 2025 році становив 76,1 млн тонн, з яких 67,8 млн тонн припало на порти Великої Одеси. Український морський коридор з моменту запуску забезпечив перевезення понад 163 млн тонн вантажів, зокрема близько 100 млн тонн агропродукції.
Читайте також: Україна може щороку отримувати до €1 млрд від збору за проїзд вантажівок
Окрему роль відігравали внутрішні водні шляхи, насамперед Дунай. Через порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ за рік перевалено понад 8,2 млн тонн вантажів, що дозволило диверсифікувати експортні маршрути та зменшити навантаження на сухопутні переходи. Водночас ефективність Українського Дунайського пароплавства суттєво зросла: кількість караванів збільшилася майже вчетверо, а операційні збитки скоротилися у півтора раза.
У галузі також стартували масштабні інвестиційні ініціативи. Зокрема, розпочато підготовку до публічно-приватного партнерства у порту Чорноморськ із потенціалом залучення до 300 млн доларів інвестицій. Крім того, Україна отримала 35 млн доларів грантового фінансування в межах програми RELINC та 50 млн євро від ЄС на модернізацію портової і логістичної інфраструктури.
Залізничний сектор у 2025 році продовжив інтеграцію з європейською мережею. Важливою подією стало завершення будівництва євроколії Чоп — Ужгород, що забезпечило пряме сполучення з Австрією, Словаччиною та Угорщиною. Кількість місць у міжнародних поїздах зросла на 20%, було відкрито нові маршрути до Бухареста, Перемишля та Холма, а рухомий склад поповнили 66 нових спальних вагонів.
Стабільність автомобільних перевезень підтримали дипломатичні домовленості — продовження "транспортного безвізу" з ЄС до березня 2027 року та ліберальних режимів із низкою європейських країн.
Читайте також: Цифрові дозволи ЄКМТ: українським перевізникам представили оновлений посібник
Важливим напрямом стала цифровізація галузі. Систему "єЧерга" поширили на всі вантажні пункти пропуску, що дозволило зафіксувати понад 2,6 млн перетинів кордону та зробити логістику більш прогнозованою для бізнесу. Також відновлено проєкт електронних товарно-транспортних накладних і впроваджено прозору процедуру "єКонкурс" для пасажирських перевезень.
Для розвитку прикордонної інфраструктури держава зробила ставку на швидкі модульні рішення. У результаті модернізовано 10 малих пунктів пропуску та відкрито новий пункт "Велика Паладь". Поштовий зв’язок, своєю чергою, зберіг критичну соціальну функцію: понад 2000 відділень продовжують роботу в прифронтових регіонах, забезпечуючи виплату пенсій і доставку відправлень навіть у складних умовах.
Раніше повідомлялося, що у Славську відбулася V Міжнародна конференція з відновлення мостів: фахівці визначили пріоритети.
Зображення ілюстративне. Джерело