Професійні коледжі щороку стикаються з недобором студентів на будівельні спеціальності. Ключовою проблемою залишається відтік молоді за кордон, який впливає не лише на кількісні показники набору, а й на мотивацію тих студентів, які продовжують навчання в Україні.
Про це розповів заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку та цифровізації Дмитро Завгородній, пише РrofВuild з посиланням на РБК-Україна.
Як приклад він навів типову ситуацію в коледжах: на першому курсі група будівельників може налічувати 26 студентів, однак уже до кінця другого курсу в кращому разі залишається близько 20 осіб. Надалі кількість студентів продовжує зменшуватися з кожним роком навчання.
Окрім демографічних і міграційних чинників, заклади професійної освіти стикаються з проблемою застарілої матеріально-технічної бази. Хоча фізичну працю будівельника не здатна повністю замінити жодна машина, самі будівельні технології постійно змінюються. Бізнесу потрібні спеціалісти, які вміють працювати із сучасною технікою та обладнанням, однак далеко не всі коледжі мають відповідні ресурси для такої підготовки.
Для подолання цього розриву Міністерство освіти і науки реалізує проєкт #100Майстерень, у межах якого за кошти державної субвенції оновлюються навчальні простори у професійних закладах освіти. До модернізації інфраструктури активно долучаються й міжнародні партнери — зокрема з Європейського Союзу, Японії, Швейцарії, Німеччини та інших країн.
Читайте також: У вузах готуватимуть фахівців із безбар’єрності: затверджено типову освітню програму
За словами Дмитра Завгороднього, лише у 2025 році міжнародні донори інвестували в розвиток інфраструктури українських профтехів майже 157 млн грн. Паралельно в системі освіти впроваджуються інтегровані програми підготовки, наприклад, навчання мулярів або сантехніків із додатковими навичками зварювання. Такий підхід дозволяє готувати універсальних фахівців, яких сьогодні найбільше потребує ринок праці.
Водночас інтерес до співпраці дедалі активніше проявляє і бізнес. За словами заступника міністра, роботодавці готові інвестувати у студентів навіть без практичного досвіду, роблячи ставку на мотивацію та базові навички. Компанії все частіше звертаються до коледжів із запитами на залучення молоді, зазначаючи, що готові навчати фахівців безпосередньо на виробництві.
Щоб зробити будівельні спеціальності привабливішими для молоді, бізнес уже сьогодні пропонує оплачувану практику, харчування, проживання в гуртожитках, а також бере участь у формуванні навчальних програм. Така взаємодія дозволяє майбутнім фахівцям отримувати актуальні знання, а роботодавцям — кадри, адаптовані до реальних умов роботи.
Читайте також: Підписано меморандуми між бізнесом і проєктом EdUP для розвитку профосвіти
Дмитро Завгородній закликав представників будівельного бізнесу активніше долучатися до роботи наглядових рад при професійних коледжах. Саме там роботодавці можуть безпосередньо впливати на оновлення навчальних програм і зміст освіти, наближаючи його до потреб економіки.
За його словами, сьогодні є унікальна можливість перетворити партнерство між освітою та бізнесом на реальний інструмент розвитку будівельної галузі й економіки загалом, заклавши основу для масштабного відновлення країни у найближчі роки.
Раніше повідомлялося, що будівельні професії увійшли в топ-3 найбільш оплачуваних на ринку праці у 2025 році.
Зображення ілюстративне. Джерело