У Києві під час засідання Національної ради безбар’єрності представили сім флагманських ініціатив, які мають бути реалізовані найближчими роками. Основну увагу зосереджено на освітніх і просвітницьких проєктах у сфері доступності, розвитку навчальних програм на 2026 рік у межах кампанії соціальних змін "Безбар’єрність — це коли можеш", а також на визначенні подальших кроків державної політики у цій сфері.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства громад та розвитку територій України, пише РrofВuild.
Засідання відбулося під головуванням Прем’єр-міністра України Юлія Свириденко. У ньому взяли участь Перша леді України Олена Зеленська, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, урядовці, народні депутати, представники системи ООН, Ради Європи, ВООЗ та інших міжнародних організацій, керівники обласних військових адміністрацій, представники громад і громадянського суспільства. Модераторкою виступила радниця-уповноважена Президента з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна.
Олена Зеленська повідомила, що вже наступного тижня буде презентовано Державний стандарт коректної, безбар’єрної мови. Вона наголосила, що документ має не залишитися формальністю, а стати практичним інструментом для посадовців.
"Коректна мова повинна стати мовою освіти, медицини, органів влади, правоохоронців і сервісів. Мова також має бути безбар’єрною", — наголосила Перша леді.
Читайте також: Безбар’єрність як національна безпека
Прем’єр-міністр зазначила, що Рада безбар’єрності вже перетворилася на постійний майданчик для формування нових підходів і системних рішень, аби принцип доступності відчувався людьми у повсякденному житті, а не лише фіксувався у звітах. За її словами, безбар’єрність — це людиноцентричний підхід, який передбачає рівні можливості та повагу до кожного. Уряд нещодавно ухвалив низку рішень, що продовжують реалізацію Національної стратегії безбар’єрності, до виконання якої залучені всі міністерства.
Олексій Кулеба презентував флагманський проєкт Мінрозвитку "Розвиток інституційної спроможності місцевого самоврядування в питаннях безбар’єрності", старт якого заплановано на 2026 рік. За його словами, поряд із уже реалізованими безбар’єрними маршрутами в громадах робота буде масштабована. В основі підходу — чіткі стандарти, підготовлені фахівці та ефективний контроль на місцях. Міністр наголосив, що саме кадровий потенціал є ключовим запитом регіонів.
Проєкт передбачає системну підготовку спеціалістів із безбар’єрності — як підвищення кваліфікації чинних працівників у сфері будівництва, управління та контролю, так і оновлення освітніх програм для підготовки нових експертів. Також планується створення мережі координаторів та амбасадорів у громадах, які відповідатимуть за впровадження безбар’єрних маршрутів і роботу з об’єктами різних форм власності.
Читайте також: Безбар’єрність у будівництві: чому це вже не опція, а необхідність
Окремим напрямом стане запровадження інституту уповноважених з безбар’єрності у громадах. Вони координуватимуть виконання стандартів, здійснюватимуть моніторинг доступності, взаємодіятимуть із бізнесом і інтегруватимуть принципи безбар’єрності в місцеві програми розвитку. За словами міністра, без визначеної відповідальної особи система або працює неефективно, або не працює зовсім.
Свої флагманські ініціативи презентували також представники інших відомств: "Інформація без бар’єрів", "Маршрут дитини з інвалідністю", "Хаби майбутнього", "КРОК. Комплексний розвиток, освіта і кар’єра", "Безбар’єрні ветеранські простори", "Досвід має значення".
Напередодні Уряду було представлено звіт про виконання Плану заходів Національної стратегії створення безбар’єрного простору. Наразі реалізовано близько 2,6 тисячі із майже 4 тисяч запланованих заходів — це 67% від загального обсягу. Найвищі результати виконання продемонстрували Чернігівська, Вінницька, Волинська та Київська області.
Раніше повідомлялося, що мапа безбар’єрності, розроблена Міністерством розвитку громад та територій України спільно з громадською організацією "ЛУН Місто", увійшла до шортлиста премії DOU в номінації "Найкраща соціально орієнтована ІТ-ініціатива 2025 року".