Єврокомісія планує розширення екологічного мита CBAM, під дію якого додатково можуть потрапити близько 180 категорій товарів у кількох сферах промисловості.
Про це повідомила Ольга Євстігнєєва, адвокаційна менеджерка євроінтеграційних реформ, аспірантка з кліматичної економіки, яка працює над питаннями вуглецевого оподаткування/CBAM, пише РrofВuild з посиланням на ЕнергоБізнес.
"На першому етапі Єврокомісія визначила галузі, до яких CBAM застосовується: металургія, алюміній, електроенергія, добрива, водень і цементна промисловість. Шість категорій товарів — це перший «стек», далі перелік розширюватимуть, і ми вже очікуємо роз’яснення на цю тему", — зазначила вона.
Читайте також: Українська металургія втрачає замовлення в ЄС через новий вуглецевий збір
За словами експертки, попередньо йдеться про потенційне включення близько 180 додаткових CN-кодів, зокрема у сферах промислового машинобудування, транспортних засобів та комплектуючих, металоконструкцій, а також обладнання для будівництва, енергетики та аграрного сектору.
За оцінками Єврокомісії, близько 94% потенційного розширення припадатиме саме на продукцію промислових ланцюгів постачання, тоді як лише близько 6% — на споживчі товари. Тож завжди треба дивитися наперед.
"У цих категоріях прописані конкретні CN-коди (їхні українські аналоги — коди УКТЗЕД). І дуже чітко визначено, які саме викиди враховуються. Викиди поділяються на прямі (Scope 1) — тобто викиди, що виникають безпосередньо в межах стаціонарної установки під час виробничого процесу або спалювання палива, та непрямі (Scope 2), пов’язані зі споживанням електроенергії, тепла або пари. На початковому етапі CBAM непрямі викиди враховуються переважно для цементу, добрив та електроенергії, тоді як для металургії, алюмінію та водню — насамперед прямі", — пояснила Євстігнєєва.
Читайте також: У Європі протестували будівельний матеріал з ефектом очищення атмосфери від вуглецю
Вона додала, що компанія з третьої країни, що експортує продукцію до ЄС, подає імпортеру декларацію з даними про обсяг викидів парникових газів, пов’язаних із виробництвом кожної тонни продукції. На основі цих даних розраховується кількість CBAM-сертифікатів, яку має придбати імпортер у ЄС. Їхня вартість прив’язана до середньої ціни квот СТВ ЄС (система торгівлі викидами) за попередній квартал.
Раніше повідомлялося, що в Україні запускають механізм міжнародної торгівлі скороченнями викидів парникових газів відповідно до статті 6 Паризької угоди. Це рішення Кабінет Міністрів України ухвалив на засіданні 10 червня 2026 року.
Фото: depositphotos.com