Ветерани, які повертаються до підприємницької діяльності, найчастіше потребують фінансування не для абстрактного “запуску власної справи”, а для відновлення та нарощування чинного бізнесу. Це часто виражається у придбанні комерційного транспорту, сільськогосподарської та будівельної техніки, виробничого й енергетичного обладнання.
Про це розповів керівник напрямку ветеранських програм ГЛОБУС БАНКУ, ветеран 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура” Максим Кузьменко, пише РrofВuild.
За його словами, потреба у фінансуванні ветеранського бізнесу буде суттєво зростати зі збільшенням кількості демобілізованих ветеранів.
“Під час бойових дій багато моїх побратимів висловлювали бажання відкрити або повернутись до власної справи. Навіть офіційна статистика це підтверджує. За дослідженням Українського ветеранського фонду майже 63% опитаних військовослужбовців заявили, що після демобілізації однозначно хотіли б займатися власною справою, а ще понад 11% уже мають бізнес”, — зазначив ветеран.
Водночас близько 35% респондентів очікують, що в майбутньому потребуватимуть інвестицій у власну справу. А за підсумками 2025 року Український ветеранський фонд у межах програми “Варто” підтримав 320 бізнес-проєктів ветеранів і членів їхніх сімей.
Читайте також: Досвід відбудови: якісна реінтеграція ветеранів стала конкурентною перевагою для бізнесу
Максим Кузьменко наголосив, що сьогодні можна виокремити дві основні потреби ветеранського бізнесу. Перша: цільове фінансування придбання обладнання, автомобільної техніки або нерухомості. Друга: поповнення обігових коштів підприємств, які працювали ще до повномасштабного вторгнення, а після повернення власників із війська потребують ресурсів для відновлення або розширення діяльності.
Наприклад, активно кредитується придбання вантажних автомобілів та фургонів для перевезення продукції, тракторів для аграрного бізнесу, будівельної техніки, а також торговельне обладнання. Окремі підприємці беруть позики на енергетичну автономність. Зокрема на придбання та встановлення сонячних електростанцій.
“Найчастіше йдеться не просто про кредит “на розвиток”. Підприємцю потрібен конкретний інструмент, який одразу почне працювати: автомобіль для перевезень, трактор, навантажувач, верстат, торговельне або енергетичне обладнання. Фактично ветерани позичають кошти на створення активу, який має генерувати дохід і забезпечувати стійкість бізнесу”, — розповів Максим Кузьменко.
Він зазначив, що розвиток ветеранського підприємництва відбувався швидше, ніж формувалася відповідна законодавча база.
“ГЛОБУС БАНК ще до ухвалення профільного закону “Про ветеранське підприємництво” (31 липня 2025 року) першим серед банків у листопаді 2024 року самостійно розробив критерії ветеранського бізнесу та створював для цього напрямку спеціальні умови”, — розповів ветеран.
Він переконаний, що банківські програми щодо компаній повинні охоплювати не лише підприємства, які повністю належать ветеранам, а й компанії, де учасник бойових дій є співвласником із часткою, до прикладу, від 25% або очолює підприємство.
Такий підхід враховує реальні обставини воєнного часу. Чимало підприємців після початку повномасштабного вторгнення долучилися до Сил оборони, тоді як їхні партнери або члени родин продовжували управляти спільним бізнесом, зберігати робочі місця та підтримувати військові підрозділи.
“Формальна вимога щодо стовідсоткової власності ветерана нерідко суперечить сучасним реаліям. Військовослужбовець може залишатися співвласником бізнесу, тоді як оперативне управління бере на себе партнер або дружина. Саме тому ми повинні діяти на випередження, охоплювати максимум реальних історій, щоб підтримка не обходила такі підприємства стороною”, — пояснив ветеран.
Для ветеранського бізнесу можуть діяти пільгові умови в межах державних програм “Доступні кредити 5-7-9%” і “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%”. Окремі банки додатково до державної підтримки компенсують частину процентної ставки (до 2 в.п.) власним коштом.
Спеціальні умови повинні поширюватися як на демобілізованих ветеранів, так і на бізнеси чинних військовослужбовців.
Читайте також: Від поранення до перемоги: чи готова Україна до системної реабілітації ветеранів через спорт
На думку Максима Кузьменка, наступним кроком у розвитку фінансової підтримки ветеранського підприємництва могло б стати подальше зниження вартості кредитних ресурсів і запровадження більш лояльних умов для ветеранського малого та середнього бізнесу, а також стартапів.
Зокрема, ефективна ставка на рівні близько 3% річних могла б стати оптимальним орієнтиром для таких позичальників. Реалізувати подібний механізм можна було б через окрему програму за участю міжнародних фінансових інституцій, що стало б логічним розширенням наявної системи підтримки ветеранського бізнесу.
Ветеран наголосив, що чинні грантові інструменти, зокрема ветеранські програми “єРобота”, які реалізує Державна служба зайнятості, справді допомагають ветеранам започаткувати або розвивати власну справу. Водночас передбачені ними суми фінансування — від 250 тис. до 1 млн грн — не завжди відповідають реальним потребам бізнесу, а попит на такі гранти суттєво перевищує наявну пропозицію.
Раніше повідомлялося, що у Дії тестують дистанційне звільнення з роботи на тимчасово окупованих територіях.
Автор: Володимир Германов
Зображення ілюстративне: із відкритих джерел