Упровадження BIM-технологій надає нові можливості для експертизи будівельних об'єктів та пришвидшує виявлення колізій між інженерними мережами й конструкціями, однак цифрова модель наразі не замінює класичний комплект документації та професійне судження фахівця.
Про це розповіла керівниця відділу координації роботи експертів ТОВ «УК Експертиза» Світлана Луценко в інтерв'ю Prof Build.
Електронний документообіг зробив взаємодію швидшою і прозорішою, адже стало легше відстежувати версії, фіксувати зміни та координувати роботу фахівців. Проте цифровий формат сам по собі не робить проєкт якіснішим. Сучасні об’єкти стають складнішими, зростають вимоги до енергоефективності, пожежної безпеки, інклюзивності та екологічних показників, тому експерт працює з більшим обсягом взаємопов’язаної інформації.
«Із поступовим впровадженням BIM-технологій експертиза отримує нові можливості, адже BIM-модель допомагає швидше виявляти геометричні колізії між конструкціями та інженерними мережами, бачити просторову логіку об’єкта й порівнювати рішення суміжних розділів. Проте сьогодні вона радше доповнює комплект документації, а не замінює його. Експерт усе одно має перевіряти відповідність між 2D-документами, розрахунками та цифровою моделлю», — пояснила Луценко.
Читайте також: Олександр Самойлов: «Інститут інноваційної освіти КНУБА змінює підхід до підготовки фахівців у воєнний і повоєнний період»
Фахівчиня наголосила, що цифрові інструменти повинні скорочувати частку рутинних операцій і полегшувати пошук невідповідностей.
«Але професійне судження вони не замінюють. Остаточний висновок спирається на знання норм, досвід і розуміння логіки проєкту», — наголосила вона.
На думку керівниці відділу координації роботи експертів, у найближчі роки експертиза стане більш цифровою, комплексною та інтегрованою в життєвий цикл проєкту. Але майбутнє не в збільшенні кількості перевірок і не в ускладненні процедур. Воно — у якіснішому проєктуванні, прозорих даних, незалежній професійній оцінці та чіткій відповідальності кожного учасника.
«Проєктувальник має створити обґрунтоване рішення, експерт — незалежно його оцінити, замовник — забезпечити належну реалізацію, а авторський і технічний нагляди — проконтролювати виконання на майданчику. Коли ці ролі не підміняють одна одну, а працюють як система, формується якісний результат», — вважає Луценко.
Читайте також: Сергій Сухомлин: "Відновлення України: прозорість, інновації та національна експертиза"
За словами експертки, сильну експертну організацію від тієї, яка лише формально виконує процедуру, відрізняє передусім команда.
«Навіть найсучасніші інструменти не можуть замінити досвід та професійне мислення експертів. Комплексний проєкт неможливо якісно оцінити силами одного спеціаліста. Потрібна координація експертів різних напрямів, і саме командна взаємодія дає змогу сформувати якісний експертний висновок», — зазначила вона.
Друге — внутрішні процеси: контроль строків, єдині підходи до зауважень, перевірка узгодженості висновків і відповідальність за результат.
Третє — неупередженість. Замовник має розуміти, що висновок не залежить від бажаного результату чи вартості проєкту.
«І нарешті — здатність говорити зрозуміло. Зауваження, яке неможливо правильно інтерпретувати, не допомагає підвищити якість документації», —підсумувала Світлана Луценко.
Раніше повідомлялося, що якісна перевірка проєктів будівництва захищає замовників від фінансових втрат.
Зображення ілюстративне: із відкритих джерел
Читайте інтерв'ю зі Світланою Луценко