Влітку поточного року реформа децентралізації в Україні відзначить своє триріччя. Вже зараз у політичних колах цей процес визнається чи не найуспішнішим за останній час. Зафіксовано низку позитивних зрушень в економіці, пов'язаних, насамперед, зі зростаючими доходами місцевих бюджетів. Так, за цей порівняно короткий період власні доходи об'єднаних територіальних громад зросли більш ніж удвічі, а до кінця календарного року прогнозується подальше зростання фінансових показників ‒ до 171 млрд грн у порівнянні з 66 млрд грн 2014-го.
Водночас економісти стриманіші в оцінках і, зокрема, прогнозах. На їхню думку, для того, щоб ефект від перерозподілу фінансування на місцях став відчутним, необхідно пройти довгий шлях ‒ від сприйняття суті децентралізації як такої, переваг, які пропонують об'єднання громад для вирішення спільних завдань, до зваженого розуміння цілей і об'єктів бюджетування, а також методів і способів вирішення цих питань. Візьмемо для прикладу дорожню інфраструктуру і дорожньо-будівельний комплекс. Неможливо заперечувати безпосередню залежність між розвитком дорожньої інфраструктури і зростанням економіки, прикладів якої у світовій історії більш ніж достатньо. Своєчасно побудована дорога, незалежно від її класифікації, завжди надавала потужного імпульсу економічному розвитку як в умовах окремо взятого регіону, так і в трансконтинентальних масштабах. А розвинена мережа шляхів сполучення навіть всередині окремої області дозволяє прискореними темпами розвиватися індустріальним, аграрним, природно-видобувним підприємствам, забезпечуючи таким чином більш зручну логістичну складову, що особливо важливо для зміцнення товарно-економічних зв'язків між організованими територіальними громадами.
Крім вищезазначеного, створення і модернізація дорожньої інфраструктури, в свою чергу, сприяє розвитку будівельної галузі. Об'їзні дороги навколо великих міст рясніють логістичними хабами, складськими комплексами, котеджними містечками та іншими об'єктами капітального будівництва. Поява нових доріг обумовлює введення в експлуатацію нових мостів і тунелів, з'являються нові автозаправні комплекси, мотелі та місця відпочинку, пункти-відстійники великогабаритного транспорту тощо. Наступним логічним кроком у реформі децентралізації стає Закон про дорожній фонд, який набрав чинності з 1.01.2018 р. Суть його полягає в тому, що «вперше автодорожня галузь отримає гарантоване державою фінансування.
Як повідомив міністр інфраструктури України Володимир Омелян, цьогоріч це майже 33 млрд грн плюс окреме додаткове фінансування низки ключових магістралей ‒ понад 14 млрд грн.
Крім того, з 1 січня Укравтодор буде відповідати тільки за 50 тис. кілометрів автодоріг. «Інші 120 тис км буде передано на обласний рівень з гарантованим фінансуванням з Дорожнього фонду обсягом 35% від його надходжень. Тепер кожен має право і повинен вимагати від місцевої влади якісних доріг, а не кивати розчаровано на Київ», ‒ додав голова МІУ.
Що несе цей закон об'єднаним територіальним громадам і місцевим органам самоврядування, крім додаткового збільшення бюджетів? Це, насамперед, можливість для будівництва нових і поліпшення якості наявних доріг і об'єктів придорожньої інфраструктури, про необхідність чого було сказано вище. Зворотним боком цієї медалі може бути не завжди коректне розуміння того, яким чином налагодити та оптимізувати цей процес. Адже крім наявності певного багажу знань і досвіду, розуміння процедурних і технологічних процесів, парку техніки для виконання робіт, необхідні також висококваліфіковані фахівці в галузі проектування, керування і виконання робіт. Таким чином, з'являється гостра необхідність в інструменті, здатному задовольнити зазначені вище потреби органів місцевого самоврядування. Цим інструментом покликаний стати Міжнародний дорожньо-будівельний форум IRBIF, який вже вдруге буде організований з 13 по 15 березня в Києві, у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» по вул. Салютній, 2-Б. Організований компанією «Євроіндекс» за підтримки Міністерства інфраструктури України та Управління автомобільних доріг України, форум пропонує різноманітну ділову програму із залученням в ролі експертів найкращих фахівців країни у сфері облаштування доріг та інфраструктурних об'єктів.
Як приклади, можна навести навчальну сесію під головуванням директора з наукової роботи Державного дорожнього науково-дослідного інституту ім. М.П. Шульгіна Артема Безуглого. Взяти участь у сесії запрошено представників усіх місцевих органів самоврядування, муніципальних комунальних підприємств, обласних і районних адміністрацій, підрядних і субпідрядних організацій з метою підвищення рівня їхнього сприйняття багато в чому нової для них сфери стратегічного керування бюджетами, а також технікою, технологіями і матеріалами в інфраструктурі.
Крім цього, форум наочно продемонструє переваги реалізації транснаціональних проектів на найбільш актуальному прикладі ‒ GO-Highway‒ і їх вплив на економічний розвиток регіонів: задіяння наявних або розконсервування застійних об'єктів ‒ кар'єрів, ГЗК тощо, новий імпульс для залізничного і наземного логістичного транспорту, розвиток капітального будівництва, теплоенергетичної галузі та інших.
Відвідувачі форуму отримають багаж знань у сфері найсучасніших матеріалів і технологій, оцінять їхні переваги, отримають інформацію щодо їх застосування. Прикладом може слугувати Програма популяризації бетонних доріг ‒ галузі добре вивченої, але все ще мало поширеної в Україні порівняно з сусідніми країнами. Основним провайдером Програми в Україні є Асоціація «Укрцемент» під керівництвом Павла Качура.
Експозиційна частина заходу є виставкою під назвою «HeavyDuty/Важка техніка». Виставка запропонує відвідувачам ознайомитися з широким спектром матеріалів, технологій і зразків техніки провідних світових і вітчизняних брендів, необхідних при будівництві та модернізації дорожнього полотна, розробці надр, перевезенні матеріалів, капітальному будівництві. Саме унікальною можливістю поспілкуватися безпосередньо з власниками місцевих бюджетів викликаний інтерес учасників виставки до участі в ній. Отже, можна констатувати, що форум IRBIF стане не тільки місцем зустрічі професіоналів галузі, а й точкою відліку для нового етапу розвитку інфраструктури України.
