Як живе індустрія лакофарбових матеріалів (ЛФМ) і чи можуть вітчизняні виробники конкурувати із закордонними компаніями, розбиралися учасники IX Міжнародної конференції LAKOKRASKA-UA. Захід відбувся 13-14 лютого в Grand Admiral Resort&SPA (м. Ірпінь, Київська область).
У новий рік зі старими проблемами?
Про стан та перспективи будівельної галузі, що, безумовно, впливає на сегмент ЛФМ, розповів Віталій Грусевич, виконавчий директор Конфедерації будівельників України. Він 
наголосив, що країна потребує системного оновлення. Це стосується житла, комерційної нерухомості, інфраструктури, промисловості. 97% автомобільних доріг в Україні зношені, потребують ремонту 2000, а аварійними є 86 мостів. Також потрібно вносити системні зміни до технологічних карт, працювати над регуляцією ринку електроенергії, запровадженням BIM-технологій.
Щиро та відверто поділився міркуваннями про реалії у будівництві Іван Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів: «Держава будує мало, що відображається на галузі ЛФМ. До сьогодні не оприлюднили річну статистику щодо введення в експлуатацію житла. За перші 9 міс. було -15%, бо ДАБІ фактично зупинила здачу об’єктів. Не секрет, що з появою чергового контролюючого органу розміри хабарів зростають». Він висловив обережні прогнози і констатував, що не бачить підстав для стрімкого зростання галузі.
Олександр Остапенко, президент Асоціації виробників лакофарбової промисловості (АУВЛП), повідомив, що обсяг споживання ЛФМ в Україні – 6-7 кг на 1 особу (у Західній Європі – 14-16 кг). Проблем у галузі вистачає: на 80% вона залежить від імпорту 
сировини; спостерігається дефіцит виробництва ЛФМ індустріального призначення; проектна й конструкторська документація містить застарілі марки ЛФМ; відсутні вітчизняні розчинники й складно ввозити закордонні (всі нафтові розчинники віднесені до підакцизної групи моторних палив, хоча використовуються вони для виробництва ЛФМ).
Серед пріоритетів АУВЛП – гармонізувати стандарти з європейськими (у планах на 2019 р. – розробити 23 ДСТУ), покращити безпеку українських ЛФМ, обмежити імпорт небезпечних продуктів. Олександр Остапенко закликав колег консолідуватися, а представників влади – проявити політичну волю задля досягнення зазначених цілей.
Чи прозоре ProZorro?
Як працює система закупівель ProZorro і які зміни заплановано на найближчий час? На цьому зупинився Андрій Кузьменко, заступник генерального директора ДП ProZorro.
У 2018 році відбулася міграція системи з Amazon до українських серверів. Відтепер уся інформація знаходиться в Україні.
Створено кабінет Держаудитслужби.
Запущене перше поле тендерної документації. Тепер замовники вказують вид предмету закупівлі: товар, робота чи послуга, що спрощує пошук тендерів для постачальника.
З’явилися рамкові угоди строком до 4 років.
Зараз фахівці системи ProZorro просувають новий законопроект, який врегулює допорогові закупівлі, триває інтеграція з ДФС у розрізі зменшення кількості довідок для замовників.
«Ми активно розробляємо Е-каталоги – своєрідні онлайн-магазин, умовно кажучи, Rozetka в державних закупівлях. Хочемо зробити їх більш людяними і цивілізованішими», – підкреслив Андрій Кузьменко.
За словами спікера, радикально боротися з недобросовісними постачальниками у ProZorro не будуть, аби не порушувати принцип конкурентності. Як обмежувальний захід 
планують додати т. зв. нецінові критерії та посилання на рейтинг недоброчесних замовників і постачальників. Його формуванням займається DoZorro.
Завершуючи промову, доповідач порадив оскаржувати тендер до проведення торгів. Адже якщо постачальник вступив у торги, це автоматично сприймається як його згода з усіма, навіть найабсурднішими, вимогами тендерної документації.
За що штрафує АМКУ та як захиститися від порушників
Неабияку зацікавленість аудиторії викликав виступ Анастасії Усової, радника, керівника практики антимонопольного права Redcliffe Partners. Вона навела показові приклади недобросовісної конкуренції.
Найбільш частим порушенням є розміщення на упаковці/сайті/банері/в телевізійній рекламі 
інформації, що вводить споживачів в оману (неповної, неточної та/або недостовірної) і стимулює їх купувати товар. Це 81% із 256 розглянутих випадків за 2017 р. Можливе покарання – штраф у розмірі 5% доходу від реалізації продукції за попередній рік, припинення випуску й заборона використовувати матеріали з неправдивою інформацією та компенсація шкоди, завданої її поширенням. Найгучнішою стала справа компанії «Київстар»: вона сплатила штраф розміром майже 20 млн грн за брехню абонентам про «посекундну» тарифікацію.
В останні роки в зоні особливої уваги АМКУ перебували товари з маркуванням «Еко» (ECOway, eco-friendly, Екологічно чиста). Зокрема, постраждала фарба Siltek. Виявилося, що агенція, яка видавала їй еко-сертифікат, на той момент не мала відповідної акредитації. Аби не потрапити під приціл АМКУ, бажано уникати позначок про непідтверджені властивості й «нечитабельних» кольорів і шрифтів, коректно зазначати походження продукції.
«Із заявою про недобросовісну конкуренцію до АМКУ можуть звернутися постачальники, покупці чи навіть конкуренти, інші фізичні або юридичні особи, на яких це певним чином вплинуло. До речі, дозволено робити це анонімно. Строк звернення – протягом півроку з моменту, коли ви дізналися про порушення», – уточнила Анастасія Усова.
У світі високої моди декоративних фасадів
Микола Пасько, керівник відділу об’єктної дистрибуції «Хенкель Баутехнік», окреслив 
останні тенденції у сегменті декоративних рішень для фасадів. Зокрема, менш цікавими для споживачів стали короїд та камінцеві фактури, тоді як популярність мозаїчної штукатурки й унікальних фасадів, навпаки, стрімко збільшується. У «тренді» – ефект цегли, дерева, камінь.
До речі, штучні аналоги мають певні переваги порівняно з натуральними матеріалами. «Ефект дерева» хоча й у 1,5 рази дорожчий за дерево, набагато довговічніший. «Ефект цегляної кладки» й «ефект мармуру» виграють доступністю: вони у 2 і 3,5 рази дешевші, ніж натуральні аналоги, за однакової довговічності.
Як фарбувати звичайному смертному?
Напевно, кожен пересічний українець подумки ставив собі це запитання, переступаючи поріг будівельного гіпермаркету. Олександр Поляков, директор ТОВ «Структуріон», вважає, що споживачам гостро бракує як фахових знань, так і доступної візуальної інформації, що могла би спростити вибір. Тому виробникам доцільно розвивати Youtube-канали, знімати ролики, майстер-класи, використовувати формат блогів у Facebook. «Водночас майстрам, архітекторам не вистачає комплексних рекомендацій від виробників, як поводитиметься матеріал у тих чи інших умовах. Зараз ми дізнаємося це методом спроб і помилок», – резюмував доповідач.
Шлях до успіху – сольний виступ чи командна гра?
Для підвищення продажу ЛФМ в умовах стагнуючого ринку Олександр Глушко, директор ТОВ «Хопперг», порадив колегам не відмовлятися від співробітництва з дрібними партнерами; докладати зусиль для збільшення довіри до якості продукції вітчизняних виробників; створювати консорціуми з партнерами: «Якби ситуація в державі стабілізувалася, на ринку з’явилися б виробники з Польщі та інших країн. І, на жаль, ми б одразу перетворилися на аутсайдерів. Рано чи пізно це стане реальністю, і різниця буде тільки в «антикрихкості» – в тому, наскільки конкретно ви готові протистояти конкуренції. Створивши консорціум, ми зможемо з партизанського загону трансформуватися в потужну армію професіоналів».
Українські меблі – в ізраїльські квартири!
Чи існує меблева галузь в Україні? «Вона не тільки є, а ще й динамічно розвивається», – запевнив Євген Поляшенко, співвласник LTL Group, представник Української асоціації меблевиків (УАМ).
Наразі в нашій державі працює понад 5000 профільних підприємств, де більше 50 тис. робочих місць. Співвідношення імпорту й експорту меблів становить 16 vs 84%. Протягом 2018 року з України було експортовано майже 140 тис. т меблів на $356 млн. За цим показником ми посідаємо 41-ше місце у світі.
Діловому спілкуванню й партнерству, яке розширяє кордони вітчизняного меблевого бізнесу, сприяє УАМ: підписано низку меморандумів, триває навчання спеціалістів за Програмою розвитку ООН, здійснюються торгові місії (до країн Північної Америки, Ближнього Сходу). Наприклад, завдяки візиту до Ізраїлю понад 3000 квартир будуть оснащені меблями Made in Ukraine.
«Нині у меблевій галузі зароджується кластерність, як в Італії: хтось із виробників виготовляє ніжку, хтось – стілець, хтось – фурнітуру або упаковку, – підкреслив Євген Поляшенко. – Потрібно налагоджувати співпрацю, наша сила – в єдності».
Підготувала Ольга Радучич