Сьогодні перед нашою країною постає чимало викликів. Один із них – недостатній рівень енергоефективності підприємств, що негативно впливає на довкілля та в умовах постійного зростання тарифів значно обтяжує виробництво. А це, у свою чергу, спричиняє неконкурентоспроможність багатьох українських підприємств у європейському просторі. Але на фоні цього є і гарна новина. 24 квітня в конгрес-холі київського «Президент Готелю» офіційно стартувала Мережа енергоефективності виробників будматеріалів.
Передумови створення
Відкрив історичний для будівельної галузі захід Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій. На його думку, «енергоефективність має стати нормою, це спосіб ведення виробництва і побуту для нас у майбутньому, як у Німеччині вже сьогодні. Це аксіома, яку всі підтримують, але потрібні реальні технічні, інженерні, технологічні та організаційні кроки і сьогодні, і повсякчас».
І
ван Салій вкотре зазначив, що «міць та добробут держави – це економіка. А економіку становлять, у тому числі, завод і перспективи будівельної галузі». І тут настала черга сумної статистики від спікера: в країнах ЄС частка переробної промисловості у ВВП – 33–35%, тоді як в Україні – 12,4% (див. мал. 1). Що ж до будівництва, то в Україні на нього припадає 2,3% ВВП, на противагу нашим сусідам – Польщі (7%) та Білорусі (6%). За таких умов потрібне збільшення обсягів будівництва без зменшення при цьому енергоємності виробництва. Вихід Іван Миколайович вбачає у сталому розвитку: це і є стале енергоспоживання при збільшенні виробництва. До того ж ціни на природний газ для промисловості в рази вищі порівняно з європейськими країнами (див. мал. 2.). Усе це призводить до неконкурентоспроможності вітчизняних виробників на ринках Європи. Крім того, через брак державної підтримки українські підприємства дуже мало інвестують в інноваційну діяльність, що теж значно сповільнює розвиток галузі.
Примітно, що уряд Німеччини, низка інших країн та фондів, навіть програми ООН усіляко спонукають уряд України до енергоощадливого виробництва. Однією з таких провідних організацій є Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). У рамках проекту «Консультування підприємств щодо енергоефективності» до Гамбурга було відправлено 17 представників галузі будматеріалів (про подробиці їх перебування – трохи згодом). «Ми були здивовані та вдячні, але вирішили реально закріпити побачене в Україні та створити Мережу енергоефективності», – зазначив Іван Миколайович.
Один за всіх, усі за Мережу
Мережа – це своєрідна команда, де обмінюються досвідом, дають корисні поради, консультують, використовують перевірені та успішні «рецепти» задля досягнення енергоефективності, зменшення енергоспоживання.
Новостворена Мережа в будівельній галузі стала вже третьою в Україні. Її попередницями були Мережа енергоефективних підприємств Львівщини і Мережа енергоефективних хлібопекарів
Що ж Мережа дасть виробникам будівельних матеріалів? Йдеться про енергетичну модернізацію вітчизняних підприємств на підставі європейського досвіду. Іншими словами, завдяки консультаціям німецьких експертів, енергоуадиту та іншим заходам виробничники зрозуміють, як можна знизити енергоємність виробництва, зменшити собівартість продукції, а отже, підвищити конкурентоспроможність. А допомагає Україні в цьому Німецький уряд, який діє через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). Зацікавленими партнерами від української сторони є Мінекономрозвитку України, Мінрегіонбуд, Держагентство з енергоефективності та енергозбереження України.
З ініціативою створення Мережі, як було зазначено вище, виступила Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів. Також цю новацію підтримали відомі підприємства: Завод залізобетонних виробів ПрАТ «ДБК-4», ПрАТ «Бетон Комплекс», ПрАТ «Харківський плитковий завод», Філія ПрАТ «Слобожанська будівельна кераміка» в с. Озера, Філія ПрАТ «Слобожанська будівельна кераміка» в с. Плавинище, ТОВ «Керамейя», ПрАТ «Роздільський керамічний завод», ТОВ «НВП Укрвермикуліт», ТОВ «Обербетон-Інвест»,ТОВ «Новомосковський завод залізобетонних та електротехнічних виробів», ФОП Герус Володимир Адамович, ТОВ «Технологія Базальту», ПАТ «Броварський завод залізобетонних конструкцій», ТОВ «НВП «Технологія», ТОВ «Фомольгаут-Полімін».
На урочистій церемонії з нагоди створення Мережі, окрім Президента Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Івана Салія, були присутні керівники підприємств, провідні менеджери, голова Держенергоефективності Сергій Савчук, представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. З Німеччини на цю подію завітали Рікардо Кюльхайм, директор проекту «Консультування підприємств щодо енергоефективності» (GIZ), а також менеджер, інженер Дірк Кьовенер (LEEN GmbH).
Кешбек екоподатку: мрія чи реальність?
Як зазначив на урочистій церемонії голова Держенергоефективності Сергій Савчук, «створення мережі – це не лише гарне гасло. Це практичний інструмент обміну досвідом кожної компанії, кожного виробника, який у себе запровадить енергоменеджмент, енергоаудит та інші технічні складові, що зменшать затрати на виробництво через використання енергетичних ресурсів. І таким чином цей досвід буде поширюватися серед мереж». Пан Савчук визнав: Україна ще не вийшла на той рівень, якого потребує, проте є і позитивні зрушення, адже в галузь енергоефективності житла через систему «теплих» кредитів та співфінансування уряду вже спрямовано понад 7 млрд грн. Не оминув увагою керманич Держенергоефективності України і промисловість. За його словами, ставка екологічного податку на викиди СО2 у галузі підвищилася з 0,41 грн до 10 грн за тонну. Ці кошти, а це близько 1,2 млрд грн, надійшли у загальний бюджет. Звернувшись до аналогічного досвіду Данії і ретельно його проаналізувавши, в Держенергоефективності України підготували законопроект, згідно з яким виробник, що сплачує екологічний податок та запроваджує на підприємстві енергоаудит або якийсь інший енергоефективний проект, отримує 30-40% відшкодування від держави. «І це є стимулом, щоб кошти поверталися до виробника», – резюмував Сергій Савчук.
Натомість Олександр Черних, заступник директора департаменту Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, наголосив: «Створення Мережі надасть необхідний поштовх для компаній щодо впровадження енергоефективних заходів. Результати проекту послугують стимулом для інших учасників ринку ставати більш енергоефективними, а отже, достатньо розвиненими, щоб конкурувати не лише на внутрішньому, а й зовнішньому ринку».
Україна vs Німеччина: знайди 10 відмінностей
Як уже зазначалося, 17 представників галузі будматеріалів були відправлені до Гамбурга з робочим візитом. Враженням від закордонної поїздки та проведенню паралелей з українськими реаліями була присвячена доповідь Президента Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Івана Салія. «У тарифі на електроенергію у німців написано: на розвиток енергетики – 23%. І люди погоджуються платити, тому що це для їх розвитку. Ці кошти нікуди не дінуться! Роттердама+ у них немає!», – обурюється Іван Миколайович.
Для німців Мережа – це об’єднання десятків різногалузевих підприємств для взаємодії енергоефективності, за співфінансування держави протягом трьох років суттєвих заходів з енергозбереження. До того ж члени мережі працюють над спільними проблемами: рекуперація, вентиляція, конвектори, стиснене повітря, освітлення тощо. Досвід передається в прямому спілкуванні через системні робочі зустрічі на підприємствах мережі.
Цікавою і корисною, за словами Івана Салія, є діяльність так званих енергоскаутів – внутрішніх енергоменеджерів. Це студенти дуальної освіти, які повинні відпрацювати та впровадити розроблені заходи на підприємстві. Фактично це їхня дипломна робота. Скаутами опікується Торгова палата Гамбурга, яка й організовує навчання для малих та середніх підприємств.
Неабияк вразили українську делегацію і відвідини Гамбурзького технічного університету та Інституту будівельних матеріалів. Наповнення сучасним обладнанням лабораторії Інституту – поки що тільки мрія для українських будівничих. Як і установки для багатоденних, безперервних досліджень в автоматичному режимі. Наука в Німеччині дуже стрімко розвивається.
Надзвичайно корисними видалися візити на EGGER Holzwerkstoffe Wismar GmbH & Co, що є провідним виробником дерев’яних будівельних матеріалів, та до Holcim Deutschland GmbH – найбільшого еко-виробника цементу в Європі.
Усіх відкриттів не перелічити, а тим паче одразу не запровадити на рідних теренах. Проте створення Мережі у будівельній галузі – маленький, але крок до євроадаптації.
Від аудиту до впровадження
Продовжив захід гість із Німеччини – менеджер, інженер Дірк Кьовенер (LEEN GmbH). Він поінформував присутніх, що успішне фінансування енергоефективності може бути прибутковим, і поділився даними статистики. Доповідач окреслив два основні типи підвищення енергоефективності підприємств: енергоаудит та створення мереж. Як зазначив спікер, під егідою німецької асоціації планується створити 500 мереж до 2020 року. Наразі в Німеччині функціонує 250 мереж.
Дірк Кьовенер вважає, що участь у мережі надає такі переваги виробникам:
• визначення оптимальних варіантів для капіталовкладень;
• уникнення дороговартісного навчання на власних помилках;
• зниження ризику неправильних рішень;
• можливість скористатися цілим комплексом ноу-хау мережі для легшого та швидшого впровадження заходів.
Як наслідок, у Німеччині впроваджено вдвічі більше рентабельних заходів.
«Мережа об’єднує великі та маленькі підприємства, різні за географією. Але їх об’єднує одна мета – зменшити енергоспоживання і шкідливий вплив на навколишнє середовище. Це дасть їм конкурентні переваги на нашому ринку, який в останні роки дуже динамічно розвивається», – зазначив Директор з міжнародного співробітництва Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Олександр Пєтушков. Він наголосив, що в рамках проекту «Консультування підприємств щодо енергоефективності» німецькі колеги GIZ покажуть напрями, на яких можна заощадити кошти. «У рамках цього проекту підприємствам буде надано досить дороге програмне забезпечення, яке допоможе не лише порахувати, скільки вони зекономили, а й визначити економічну доцільність тих чи інших заходів і прийняти колективне рішення щодо їх втілення», – резюмував Олександр Пєтушков.
По завершенні конференції відбулося організаційне засідання учасників мережі, на якому обговорювалися теми для подальших зустрічей, погоджували пріоритетні заходи з енергоефективності, проведення практичних семінарів тощо.
- Аліна Загладько