11-12 лютого у заміському клубі Grand Admiral (м. Ірпінь) проходила ювілейна Десята міжнародна конференція для виробників, постачальників та споживачів лакофарбових матеріалів і сировини для їх виробництва — «Лакокраска_UA». Організатором заходу виступила MUSTНAVEVENTS за підтримки Асоціації українських виробників лакофарбової промисловості, Конфедерації будівельників України, Українського Центру Сталевого Будівництва та Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів. Журнал Prof Build традиційно став медіа-партнером.
Проблеми та перспективи
Ділова програма конференції охопила широкий спектр проблематики, що впливає на подальший розвиток вітчизняної лакофарбової промисловості, а також надала можливість присутнім ознайомитися з новинками ринку як у частині продукції, так і нових технологій та технічних розробок.
Генеральним спонсором цьогорічної конференції стала компанія «Рента-Прим» — перший в Україні інноваційний виробник високодисперсних мінеральних наповнювачів з природного мармуру.
Перший робочий день заходу був присвячений архітектурним покриттям, другий — індустріальним покриттям та стандартам. Серед спікерів були представники різних галузей і напрямів.
Як завжди, неабияку зацікавленість у присутніх викликала доповідь Олексія Ничипорука (Caparol Ukraine) стосовно структури, сегментації та тенденцій на ринку лакофарбових матеріалів України у 2019 році. За словами доповідача, майже одна третя частка вітчизняного ринку ЛФМ за показниками минулого року в грошовому вимірі належить інтер’єрним фарбам — близько 33%. При цьому основний обсяг робіт із цим сегментом матеріалів виконують «напівпрофесіонали».
Стосовно трендів, то серед ключових топ-менеджер компанії Caparol Ukraine виділив такі:
• ми перебуваємо на перехідному етапі принципу «виробляли, щоб збувати» до «виробляти, щоб продавати»;
• дедалі більш актуальною стає тема відповідального споживання продуктів та їх утилізації;
• щоб бути успішним сьогодні — потрібно бути унікальним;
• здоровий спосіб життя та екологічність — те, що й надалі впливатиме на вибір споживача;
• діджиталізація захоплює споживача;
• на вибір покупця вагомий вплив мають блогери або ті особи, що вже зробили ремонт та поділилися досвідом у соцмережах.
Не менш важливо для гравців, як почувається споживач будівельного ринку, його настрої, доходи та які сучасні методи комунікації варто застосовувати для просування товару. Цьому питанню була присвячена презентація Андрія Боровського (Henkel Bautechnik Ukraine). Насамперед варто зазначити, що влив інтернету нині великий. Згідно з наведеною статистикою 71% населення України користується світовою мережею, а кожен другий є користувачем Facebook. Не менш впливовою залишається реклама на ТБ. З урахуванням цього, на думку доповідача, виробники ЛФМ мають планувати свої PR-кампанії.
Відомо, що жоден ринок не може розвиватися без впливу зовнішньо- і внутрішньоекономічних факторів. Виходячи з цього, було б неправильно обговорювати проблеми, тенденції та прогнози вітчизняного ринку лакофарбових матеріалів, не вивчивши при цьому умови, в яких він існує, а також суміжних галузей. Внести ясність у питання щодо стану і перспектив будівельної галузі України у своєму виступі зміг президент Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів Іван Салій. За його словами, будівництво за останні 10 років втратило пріоритетність та управління центральних органів влади. А результати 2019 року мали парадоксальну невідповідність: обсяги будівництва бурхливо злетіли (177 млрд грн у 2019 році проти 70,9 за 2016 рік), натомість виробництво будматеріалів не зросло, а навіть зменшилося. Серед перших очевидних пропозицій Іван Миколайович виділив такі:
• утворити професійне Міністерство регіонального будівництва України;
• необхідно вирівнювати інвестиційну активність по регіонах. Наочний приклад: за рік на одного мешканця в Києві було збудовано 0,43 м2 житла, а в Сумській області — 0,09 м2;
• без контролю з боку держави і влади буде наростати тільки вартість будівництва, а не якість будматеріалів;
• потрібні владні масштабні інфраструктурні, соціальні, промислові та транспортні проекти, щоб будівельна галузь запрацювала на повну;
• як найперше — в кожному великому і середньому місті владні структури мають ініціювати будівництво орендного житла. Адже молоді, щоб повернутись або не виїжджати з України, потрібні не квартири біля заводу (бо заводів уже немає), а орендне житло, доступне, як в Європі;
• оподаткування інвесторів житла треба наблизити до нуля.
Не оминув президент Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів питання розробки стандартів. Зокрема, Спілка виступила ініціатором розроблення низки стандартів, які перебувають на фінальній стадії затвердження, та проводить плідну роботу щодо розробки нових.
Говорячи про виробництво лаків та фарб, усі чудово розуміють, що воно пов’язане з хімічною галуззю. Це, у свою чергу, викликає низку питань щодо екологічності.
На прикладі роботи підприємства «Атолл Пеінт Україна» Олександр Шиніберов показав учасникам конференції, що компроміс між виробництвом лакофарбових матеріалів та екологічною безпекою можливий. А в якості основних принципів екологічної політики підприємства назвав:
• використання передових технологій та обладнання;
• дбайливе ставлення до енергоресурсів;
• орієнтація на європейські вимоги щодо характеристик ЛФМ;
• заміна та виключення з рецептур небезпечних компонентів з метою поліпшення екологічного чинника;
• виробництво матеріалів, що утворюють якісні і довгострокові покриття;
• контроль продукції в незалежних лабораторіях;
• турбота про здоров’я майстрів-обробників;
• сертифікація в рамках програми «Жива планета»;
• санітарно-епідеміологічна експертиза продукції;
• членство в АУП ЛФМ і ТК зі стандартизації;
• популяризація тем, що стосуються в
иробництва і застосування безпечних матеріалів.
Суміжні галузі, стандарти та кадрова проблема
Щороку організатори конференції намагаються привносити щось нове. У цьому році кілька презентацій були присвячені застосовуванню ЛФМ різними суміжними галузями. Приміром, окремим блоком було розглянуто питання антикорозійного захисту та вогнезахисних покриттів металоконструкцій.
Як відомо, захист металофонду країни на сьогодні в катастрофічному стані. І тут йдеться не тільки про мостові споруди — проблема має більш глибоке коріння. Це захист від корозії будівельних металоконструкцій, застосування відповідних добавок у сумішах та ін. На всі ці питання намагалися у своїх презентаціях відповісти Єфим Гезенцвей (Metinvest Engineering), Валентина Душко (KRON) та Айрат Ахметов (Hempel). Коротко резюмуючи їх виступи, варто відзначити кілька фактів: потенціал служби систем антикорозійного захисту в Україні використовується на 50%; сьогодні спостерігається тенденція до зменшення частки дешевих і технологічно застарілих ЛФМ, очікується, що їх присутність на ринку буде не більше 40% до 2025 року; гармонізація міжнародного стандарту ISO 12944: 5-2018 як шлях до поліпшення якості АКС; крім забезпечення безпеки персоналу, застосування вогнезахисних матеріалів зумовлено економічно. Адже обсяг руйнувань на об’єктах, які використовують якісну систему вогнезахисту, на порядок менший. Наприклад, у разі пожежі вартість ремонтновідновлювальних робіт і терміни їх виконання суттєво скорочуються, і це скорочення може становити до 80%.
З 1 січня 2019 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України скасувало майже 13 тис. ГОСТів, розроблених до 1992 року. При цьому в лакофарбовій галузі стандарти колишнього СРСР чисельно переважають порівняно з (ISO + EN), разом взятими, більш ніж у 4 рази.
Як результат, замінити частину ГОСТів європейськими стандартами здебільшого просто неможливо. Вихід — використовувати стандарти, які є загальними кваліфікаціями і технічними специфікаціями виробників на окремі матеріали. Більш детально з цими та іншими нюансами присутніх ознайомили під час своїх презентацій Ганна Лісіна (УкрНДНЦ), Володимир Удовиченко (Kompozit) та ін.
Як бачимо, навіть з урахуванням того незначного спектра тем, які ми описали вище, видно, що лакофарбова галузь розвивається, вона готова реагувати на зміни, яких потребує вектор розвитку держави. «Лакокраска_ UA» — якраз той формат заходу, що дозволяє вести діалог і де учасники ринку можуть почути один одного.