Народний депутат Олег Дунда (фракція «Слуга народу») 16 лютого 2021 року зареєстрував у Верховній Раді пакет законопроєктів № 5071 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності та реформування державного архітектурно-будівельного контролю» та № 5072 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо підвищення відповідальності у сфері містобудівної діяльності». Більш детально про необхідність прийняття законопроєкту та його завдання розповів журналу Prof Build автор проєкту.
Галузь будівництва є однією з важливих галузей для розвитку економіки будь-якої країни, однак вона є інайбільш корумпованою. Органи містобудівної та архітектурної діяльності в Україні реформують уже багато років, однак жодних позитивних змін не відбувається, а Державна архітектурно-будівельна інспекція стала синонімом корупції та здирництва. Рівень довіри громадян до органів влади у сфері містобудівної діяльності істотно знизився в результаті діяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), яка стала уособленням корумпованих та здирницьких дій. Дозвільну діяльність у сфері будівництва експерти та правоохоронці вважають основним джерелом корупції в будівельній галузі, оскільки на стадії надання документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об’єктів фіксується найбільша кількість зловживань і порушень.
Вертикаль Державної архітектурно-будівельної інспекції є наскрізь корумпованою. Основна причина цієї проблеми — монополія та відсутність відповідальності. Багаторічна світова практика доводить, що немає
кращого способу боротьби з цим негативним явищем, як створення конкурентного прозорого ринкового середовища. Зареєстрований пакет законопроєктів пропонує концептуально нову прогресивну модель державного управління у сфері містобудівної діяльності.
1. Розширює коло суб’єктів у сфері містобудування, які матимуть право надавати сервісні послуги, монополістом яких на сьогодні є держава. Зокрема, надавати дозволи на будівництво, здійснювати комплексну експертизу проєктної документації, технічний нагляд, введення в експлуатацію матимуть змогу сертифіковані особи приватного сектору у сфері містобудування — експерти та експертні організації.
2. Вирішує одну з основних проблем — запроваджує дієвий механізм притягнення до особистої відповідальності посадових осіб, сертифікованих спеціалістів, виконавців робіт (послуг) у сфері містобудування. Встановлюються досить високі адміністративні штрафи, посилюється кримінальна відповідальність та вводиться механізм анулювання сертифікатів, які дозволяють надавати послуги у сфері містобудування.
3. Запроваджує обов’язкове страхування відповідальності сертифікованих осіб у сфері містобудування, що гарантує сплату високих адміністративних штрафів та значно зменшує ризики втрати інвесторами своїх коштів під час будівництва.
4. Змінює підхід щодо здійснення поетапного державного будівельного контролю.
Ці повноваження делегуються місцевим органам влади, обов’язком яких є постійний моніторинг будівництва об’єктів у межах своїх територій. Відповідно вводиться відповідальність за невиконання органами місцевого самоврядування будівельного контролю. Шлях демонополізації будівельної сфери пройшли країни Європи та Північної Америки. Запропонована модель побудована саме з урахуванням досвіду цих країн, де здійснення архітектурного та будівельного контролю покладається як на державні, так і на приватні структури. Імплементація положень законопроєктів забезпечить прозорість здійснення контрольних функцій, а також стане гарантом безпеки та надійності будівельної сфери.