З метою адвокатування конкуренції в галузі будівництва та архітектури 15 лютого 2023 року відбувся круглий стіл на тему «Публічні закупівлі в будівельній галузі, підвищення ефективності та мінімізація ризиків». Захід пройшов у приміщенні Інституту інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури.
Організаторами круглого столу виступили: Київський національний університет будівництва і архітектури, Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури, ГО «Вся Україна», юридична компанія ТОВ «Антікартельекспертгруп» та видання Prof Build.
Законність проведення публічних закупівель у будівельній галузі за чинних правових умов та запобігання можливим ризикам порушення законодавства про захист економічної конкуренції — це теми, які завжди є актуальними для представників будівельної сфери та виробників будматеріалів. При цьому особливого значення вони набувають під час воєнного стану. Так, у рамках ділової програми круглого столу було розглянуто низку тем, що стосувалися змін до законодавства у сфері публічних закупівель, нововведень та їх практичного застосування. Також були вивчені практичні питання щодо розслідування Антимонопольного комітету України на торгах-тендерах та докази при доведенні порушень, які використовують органи Комітету, і варіанти захисту в разі виявлення ознак порушень, запобігання ризикам виявлення ознак змови на торгах-тендерах. Окремим пунктом програми був аналіз судової практики щодо результатів розгляду рішень Антимонопольного комітету України судами та обговорення шляхів збереження бізнесу, який постраждав від дій окупантів і щодо якого є рішення Комітету про порушення з відповідними штрафними санкціями.
Зміни у процесі участі в публічних закупівлях на період дії воєнного стану
Для більш продуктивного діалогу присутні розглянули основні зміни в публічних законах, які наразі діють в Україні. Зокрема, фахівці компанії ТОВ «Антікартель експерт груп» детально проаналізували постанову №1178, яка запроваджує нові пороги для обов’язкового здійснення закупівель у Prozorro. Так, відкриті торги з особливостями необхідно буде проводити, якщо вартість закупівель дорівнює або перевищує:
- для товарів і послуг — 100 тис. грн;
- для послуг із поточного ремонту — 200 тис. грн;
- для робіт — 1,5 млн грн.
Крім того, відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону (строком на 6 місяців) та лише з одним учасником. Також для учасників закупівель розширився перелік випадків, у яких можна скористатися можливістю виправити невідповідності у своїй пропозиції протягом 24 год. Якщо говорити про публічні закупівлі для робіт і послуг щодо ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах воєнного стану, то відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України про виділення коштів із резервного фонду державного бюджету фінансування зазначених цілей здійснюється замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та Особливостями.
Серед розглянутих нововведень учасники круглого столу також обговорили інформацію про те, що згідно з рекомендаціями Світового банку ДП «Прозорро» розпочало адаптацію системи Prozorro до особливих стандартів та умов, затверджених World Bank, включно з механізмом оскарження. Використовувати систему Prozorro відповідно до вимог World Bank можна буде вже в березні 2023 року.
Крім того, розглядається можливість адаптації системи Prozorro для специфічних потреб відбудови. Наприклад, щодо закупівлі послуг консультантів, проєктних та архітектурних робіт, потреба в яких під час відбудови буде величезною. Йдеться про двоетапну процедуру: на першому етапі розглядаються технічні пропозиції учасників тендера (склад робіт, підходи тощо); на другому — цінові пропозиції.
Практичні кейси та економічна конкуренція
Як завжди, більш пожвавленою частиною будь-якої зустрічі є та, де розглядається практична сторона питання. Так, детально були проаналізовані практичні аспекти розслідування Антимонопольного комітету України на торгах-тендерах та основні докази при доведенні порушень, які використовують органи Комітету під час розгляду справ. Зокрема, серед фактів, що підтверджують вчинення антиконкурентних узгоджених дій, фахівці виділили:
- схожість в оформленні тендерних пропозицій;
- однакові метадані документів;
- синхронність дій у часі;
- господарські відносини між учасниками;
- спільна IP‑адреса, офіс, засіб зв’язку;
- цінова поведінка учасників;
- родинні зв’язки, спільні засновники, керівники, працівники, нотаріуси тощо;
- спільна підготовка кошторисної документації, однакова система обчислення або один на двох програмний комплекс тощо.
При цьому джерелами отримання інформації про змови можуть бути дослідження за власною ініціативою, подання державних органів, звернення громадських об’єднань, заяви про порушення суб’єктів господарювання та ін.
На заході також були присутні представники Антимонопольного комітету України, а саме державна уповноважена АМКУ Ольга Нечитайло та заступник начальника першого відділу Управління розслідувань окремих видів антиконкурентних узгоджених дій Олена Перелигіна. Вони ознайомилися з усіма питаннями, що були розглянуті протягом круглого столу, та почули пропозиції представників будівельної галузі щодо налагодження конструктивного діалогу в напрямі підтримки українського бізнесу під час воєнного стану.
Також учасники події обговорили шляхи збереження бізнесу, який постраждав від дій окупантів і щодо якого є рішення Комітету про порушення з відповідними штрафними санкціями. Адже в ситуації, що склалася на сьогодні, величезні штрафи, накладені Антимонопольним комітетом України, фактично знищують підприємства, виробників, заводи, що мають багаторічну історію, позбавляють роботи велику кількість працівників і, як наслідок, зводять нанівець конкуренцію та жодним чином не спрямовані на будь-яку підтримку суб’єктів господарювання. Тоді як відтермінування сплати штрафів і пені (або їх відміна) суб’єктам господарювання під час воєнного стану забезпечить реальну можливість зберегти вітчизняних виробників і значну кількість робочих місць та дасть змогу наповнити бюджет за рахунок сплати підприємствами податків.
Законодавством не врегульовано питання щодо підприємств, які не мають можливості своєчасно виконати рішення органу Антимонопольного комітету України під час воєнного стану.
Встановлення правового механізму зупинення виконання рішень щодо підприємств, яким завдано збитків під час воєнного стану, вирішить такі питання:
- дозволить підприємствам спланувати реальні кроки щодо відновлення виробництв та залучення інвестицій у короткостроковій перспективі;
- сприятиме розвитку підприємства, зменшить кількість припинених, ліквідованих, визнаних банкрутами підприємств;
- надасть можливість релокації українських підприємств, дозволить зберегти робочі місця, залишки устаткування виробників та відновити роботу в повній мірі, виплачувати працівникам гідну заробітну плату, сплачувати податки і, відповідно, наповнювати державний бюджет;
- зменшить видатки Антимонопольного комітету України на сплату судового збору для подання позову про стягнення штрафу та пені, а також зайве витрачання державних коштів;
- зменшить кількість виконавчих проваджень щодо примусового виконання судових рішень про стягнення штрафу та пені із суб’єкта господарювання та витрат на них;
- збільшить інвестиції у розвиток бізнесу в Україні тощо.
За результатами цього обговорення за безпосередньої участі організаторів заходу було складено лист до Першого віце-прем’єр-міністра України — Міністра економіки України Юлії Свириденко про ініціювання прийняття Кабінетом Міністрів України постанови, якою слід встановити правові механізми тимчасового зупинення дій щодо нарахування пені за несплату штрафів для суб’єктів господарювання у разі підтвердження ними неможливості своєчасного виконання обов’язку виконання рішення органу Антимонопольного комітету України.