"Україна Інкогніта" перевидала збірку архітектурних проєктів сільських хат 1920-х років, пише РrofВuild з посиланням на ДІМ. Унікальний альбом "Проєкти з сільського будівництва" 1926 року видала група з шести українських архітекторів під редакцією автора стилю українського необароко Дмитра Дяченка.
У збірнику містяться детальні плани і креслення для різноманітних сільських будівель, включно з житловими будинками та господарськими спорудами, створенні під час епохи українізації.
Альбом "Проєкти з сільського будівництва" — це 66 аркушів архітектурних проєктів, просякнутих духом українського національного стилю, зокрема, модерну — бо укладачі збірки були прихильниками українського архітектурного модерну (УАМ).
Якби ці проєкти були втілені в життя, то українське село суттєво змінилося б. Та через сталінські репресії жоден із проєктів так і не реалізували. Дмитра Дяченка вбили в ГУЛАГу у 1942 році, іншого автора, — Миколу Даміловського, новатора українського модерну в промисловій архітектурі, теж репресували і він помер у 1942 році.
1926 рік — це період піднесення українізації в початковий радянський період. Розвивається українська література, наука, кінематографія.
"У той час у нас трохи навіть захопилися галичанством. Наприклад, географічну карту називали "мапа". Багато українських слів увійшли до професійного лексикону — той самий "дах" (слово німецького походження). Тобто в цей період було певне відродження і українські митці намагалися долучитися до цього прогресу, до становлення українства", — розповів Олександр Чижевський.
Утім відомі міські архітектори звернулися до теми села певною мірою вимушено через те, що радянська влада вже почала видавлювати УАМ, вбачаючи в модерні пережиток буржуазності. Тепер в авангарді був не модерн, а конструктивізм, монументалізм.
"В Україні було не все так добре, як подавала влада. Бо класичний український архітектурний модерн, до якого ми звикли на прикладі праць Василя Кричевського (автора Малого герба України у вигляді тризуба, — ред.), те, що розвивалося до початку Першої світової війни, — він уже був зацькований, названий буржуазним.
Другий період УАМ цікавий тим, що велика кількість відомих архітекторів, як-от Дяченко і Вербицький, були змушені потроху відходити від великого міста до сільської архітектури, тому що цензура насамперед втручалася в міську архітектуру, в обличчя центрів, тогочасних столиць — спочатку Харкова, потім Києва
А сільська архітектура залишалася трошки поза увагою", — пояснив Андрій Марковський.
Читайте також: Три мости з префіксом "най"
1926 рік — це період Нової економічної політики (НЕП), ще немає колгоспів, а кожен селянин — власник землі.
"У "Проєкти з сільського будівництва" біля хати часто вказували: скільки в селянина десятин землі, скільки присадибної ділянки, городу і так далі. Тобто це проєктувалося на людей, які є власниками землі. А коли в 1930-ті роки прийшла колективізація, то вже були інші підходи до того, як мають жити колгоспники", — зазначив Вадим Назаренко.
В альбомі також є кілька проєктів житла для комун, адже планувалося, що частина населення все-таки захоче жити комунами.
"У 1920-ті роки ще була велика кількість експериментів, і люди не знали, що настане 1929 рік, почнуться репресії, згортання політики українізації, а потім буде Голодомор 1932-1933 років", — додав Вадим Назаренко.
До початку ХХ століття сільське населення жило дуже скромно, не було складного планування хат. Площа хати була досить невелика — 30-40 кв. м. За традицією, українська хата XIX століття: сіни, з одного боку — комора, з іншого — кімната (світлиця), де розміщувалася піч і де часто не було навіть ліжка — лише дерев'яний настил. Багатші будували хату на дві кімнати.
Освітлення було завдяки вікнам, але вони було невеликі — щоб зберігати тепло.
Проєкти враховували місцеві матеріали та культурні особливості, спрямовані на забезпечення функціональності та збереження національної спадщини. У цих проєктах з'являються прийоми, які не були в масовому вжитку — наприклад, мансардне приміщення.
Принцип екологічності (наприклад, будинки з саману) — також походить із сільської архітектури.