10–11 липня 2025 року в Римі відбулася четверта Ukraine Recovery Conference (URC 2025) – масштабний міжнародний форум, присвячений питанням відбудови України. У заході взяли участь понад 4 000 представників із більш ніж 40 міжнародних організацій: урядовці, міжнародні партнери, інвестори, бізнес, експерти та громадянське суспільство.
Конфедерація будівельників України (КБУ) стала активним учасником конференції, долучившись до ключових панелей, робочих груп, партнерських зустрічей і тематичних дискусій. У центрі уваги – зелена трансформація відбудови, прозорі механізми залучення інвестицій та зміцнення міжнародного партнерства. Олександр Червак, виконавчий директор Конфедерації будівельників України, поділився підсумками заходу, основними досягненнями, домовленостями та подальшими напрямками розвитку галузі.
Підсумки URC 2025: ресурси, інструменти, домовленості
Під час конференції було досягнуто низки важливих домовленостей. Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, оголосила про створення Європейського флагманського фонду обсягом 500 млн євро для відновлення України. Україна та Банк розвитку Ради Європи підписали угоду на €100 млн для компенсацій громадянам за знищене житло в рамках програми «єВідновлення».
Запускається також ініціатива PREPARE Ukraine спільно зі Світовим банком — вона передбачає фінансування підготовки державних і муніципальних проєктів реконструкції. Загальний обсяг потреб у відновленні та модернізації України оцінюється у $1 трлн протягом наступних 14 років. Європейський Союз підтвердив намір активно продовжувати підтримку: очікується інвестиційний ефект до €10 млрд на основі підписаних угод на €2,3 млрд.
Зелена відбудова: міжнаціональна кооперація
Напередодні URC 2025 відбувся спеціальний захід «Зелена відбудова України», організований FIEC (Федерація Європейської будівельної промисловості), Ance (Associazione Nazionale Costruttori Edili — Національна асоціація будівельників Італії), Конфедерацією будівельників України та EIC — European International Contractors, у співпраці з Neo-Eco Ukraine. Він зібрав представників влади та бізнесу України, Італії, Молдови, Єврокомісії та експертів у сфері зелених інновацій.
Сталий підхід до відбудови передбачає не лише якісні матеріали та сучасні технології, але й прозорі механізми реалізації: боротьбу з корупцією, відповідність міжнародним стандартам. Особлива увага приділяється залученню малого і середнього бізнесу. Для європейських компаній це шанс стати повноцінними партнерами у створенні нової інфраструктури України.
Одним із важливих сигналів підтримки стала нещодавня ініціатива Парламенту Італії щодо створення спеціального фонду в розмірі 300 млн євро, який буде спрямовано на підтримку відновлення України. Учасники заходу відзначили, що хоча наразі бракує повної координації дій, чітких технічних регламентів та достатнього фінансування, зроблені кроки вже є важливими. Одним із них стало обговорення проєкту закону «Про засади зеленого відновлення України», який має закласти чіткі правила для прозорого залучення інвестицій та сталого будівництва. Документ має на меті подолати бар’єри для сталих інвестицій: він визначає поняття «зелених» проєктів, встановлює чіткі критерії їхньої екологічності, створює підґрунтя для впровадження фінансових інструментів – наприклад, таких, як зелені облігації, — і відкриває шлях до фінансування через Ukraine Facility та інші міжнародні механізми.
Читайте також: Інновації КНУБА: новий простір для 3D-друку
Наступним кроком має стати розробка Стратегії зеленої відбудови України. Вона посилить прозорість процесів, забезпечить правову передбачуваність для державних і приватних інвесторів і дозволить залучити ширше коло зацікавлених сторін. Серед ключових напрямів — впровадження стандартів NZEB (будівлі з майже нульовим енергоспоживанням) і ZEB (будівлі з нульовими викидами), застосування принципів циркулярної економіки, екологічна сертифікація, використання відновлюваних джерел енергії, модернізація інженерної інфраструктури: систем водо-, тепло- та електропостачання.
Зелена реконструкція — це також шанс для формування нового ринку праці, зокрема для реінтеграції ветеранів, які повертаються до мирного життя. Маємо високий попит на будівельників, водночас швидко зростає потреба в інженерах, енергоаудиторах, фахівцях з екологічного менеджменту, логістах і проєктних менеджерах.
Під час заходу презентували національний стандарт, який визначає екологічні критерії та метод оцінювання громадських будівель. Він охоплює всі етапи — від проєктування до виведення з експлуатації, включаючи оцінку екологічних характеристик будівель, з урахуванням управління, інфраструктури, сталого розвитку території, комфорту, безпеки, водо- та енергоефективності, управління відхода- ми, охорони довкілля і безпеки життєдіяльності.
Уже зроблено чимало, але Україні ще є чому вчитися. Потрібно продовжувати обмін досвідом, організовувати навчальні курси. Наприклад, іноземні компанії можуть запропонувати методологію управління відходами чи технології будівництва з використанням біоматеріалів: будівництво з дерева та коноплі, екологічне виробництво цементу, переробка відходів. Європейський бізнес готовий не лише будувати житло, а й передавати технології та формувати сталі мережі співпраці.
Читайте також: Дефіцит цементу, арматури, скла: хто реально може закрити потреби відбудови?
Архітектори нових кварталів акцентують на безпеці, доступності, створенні перспектив для життя і розвитку. Йдеться не лише про забезпечення людей житлом, а про створення цілісної громади, місця, яке люди називатимуть домом. У центрі — людина, її безпека, комфорт і нові можливості працевлаштування. Так, було презентовано проєкт екологічного кварталу в Тетієві, який організований так, щоб мінімізувати споживання енергії та максимізувати ефективність будівель. Споруди в ньому на 70 % ефективніші за новобудови в Європі, дають на 40 % менше викидів CO2 та досягають 65 % самозабезпечення завдяки фотогальванічній системі.
Також було представлено проєкт відбудови Салтівки (Харків) від Gensler. План включає ремонт пошкоджених будівель, будівництво нових у межах генерального плану та створення публічних просторів, які об’єднують громаду. Простір буде переосмислено з урахуванням сучасного стану й потреб жителів. Окремо обговорювалися можливості проєкту ЄС — EU LIFE Debris2Resource project, що стартує у грудні 2025 року. Він передбачає створення методології управління будівельними відходами з метою їх сортування, видалення та повторного використання, з акцентом на бетон, залізо, деревину та небезпечні речовини. Представлено підхід до створення нових будівельних матеріалів з уламків зруйнованих будівель. Бельгійські вчені вивчають ці залишки, витягують мінерали та створюють альтернативу цементу.
Особливу увагу приділено заводу чистого цементу на Миколаївщині: технологія дозволяє знизити викиди CO2 у десять разів. Україна має потенціал не лише для внутрішнього будівництва, а й для експорту екоматеріалів по всій Європі.
Читайте також: Сталий розвиток у відбудові: чому сертифікація стає ключем до інвестицій
Під час конференції КБУ провела низку зустрічей з міжнародними та українськими партнерами, офіційними представниками Сенату Італії, урядів Румунії та Молдови, Єврокомісії, об’єднаннями міжнародного та національного будівельного бізнесу, представниками муніципалітетів, міжнародного бізнесу та організацій. Обговорювалися як поточні ініціативи, так і потенційні напрями співпраці.
За підсумками домовлено про проведення окремих переговорів між КБУ та ANCE для поглиблення партнерства й розробки спільних ініціатив. Ми вважаємо, що такі сайд-івенти мають усі шанси стати гарною традицією — якісною та корисною складовою, яка постійно супроводжуватиме майбутні конференції URC. Зі свого боку КБУ готова підтримати італійські й інші європейські компанії — допомогти реалізувати в Україні ті проєкти, які сприятимуть швидшій відбудові. І ми віримо, що такий діалог із бізнесом — це ключ до успіху.
Конфедерація будівельників України продовжує працювати над інтеграцією України до європейського простору через стандарти, сталі практики та професійний діалог. Ми відкриті до нових ідей, партнерств і рішень, що допоможуть зробити відбудову України ефективною, прозорою та сталою.
