Щорічна конференція з питань відновлення України Ukraine Recovery Conference (URC) відбулася 10-11 липня 2025 року в Римі.
Під час події обговорювали повоєнне відновлення України і довгострокові перспективи сталого розвитку, партнерства та інвестицій. Результатом конференції стали домовленості, рішення та можливості для економіки і фінансової сфери України.
Інвестмоделі та чіткі сигнали
URC 2025 об’єднала понад чотири тисячі учасників з різних країн: представники урядів, міжнародних інституцій, інвесторів, громадського сектору та бізнесу. Україна була представлена на найвищому рівні — серед учасників делегації були урядовці, регіональні лідери та підприємці, зокрема представники української будівельної галузі. Журнал Prof Build був єдиним спеціалізованим медіапредставником української будівельної галузі на конференції.
«Для нас участь у URC 2025 стала ще одним кроком до досягнення важливої місії Prof Build — бути фаховим голосом української будівельної галузі у міжнародному просторі, — наголосила Світлана Шах, засновниця журналу Prof Build. — Я побачила велике зацікавлення Україною, познайомилася з потенційними партнерами, почула запити до галузі — і повернулася із чітким меседжем: нас чекають. І ми готові відповідати».
Увага світу до подій в Україні та її перспектив є важливим маркером міжнародної солідарності й довіри. Водночас вона дає країні шанс на сталу відбудову в партнерстві з глобальними гравцями. Наразі загальна потреба у відновленні та модернізації України протягом наступних 14 років оцінюється у $1 трлн. І ця сума продовжуватиме зростати, адже активна фаза війни триває.
Проте варто говорити не лише про залучення фінансування, а передусім — про впровадження стратегічно важливих реформ, якісний аналіз, фахові діалоги й прозорі скоординовані дії. Саме ці чинники є фундаментом для довготривалого партнерства.
Читайте також: Prof Build в гостях на провідній міжнародній виставці світу BAU 2025 у Мюнхені
І деякі з рішень, ухвалених на конференції, свідчать про намір рухатися саме в цьому напрямку. Конференція URC 2025 завершилася підписанням понад 200 угод, що охоплюють сфери інфраструктури, енергетики, соціального захисту та оборони. Усі ці домовленості не лише підкріплюють уже існуючу підтримку, а й окреслюють рамки конкретних майбутніх дій.
Одним із ключових результатів конференції стало створення платформи для тривалого залучення капіталу та застосування нових інструментів деризикування. URC 2025 також дала імпульс трансформації фінансової системи України, що у підсумку дозволить сформувати відкритий, прозорий, збалансований фінансовий ринок, здатний витримувати зовнішні потрясіння та гарантувати економічну стабільність. Досягнуті домовленості відкривають шлях до системних змін: починаючи від законодавчих ініціатив і реформування ринкових інституцій — до створення привабливого клімату для внутрішнього й зовнішнього інвестора. Фактично URC 2025 запустила нову модель відновлення — інвестиційно-інституційну, де гуманітарна допомога трансформується в довгострокове інвестування, а короткотермінові рішення поступово доповнюються модернізацією країни та економічними стимулами.
Результати URC 2025 проаналізували експерти Національного інституту стратегічних досліджень і спрогнозували потенційний вплив конференції на економічне відновлення та стійкий розвиток України.
Ключові напрями
Досягнення конференції URC 2025 зафіксували кілька стратегічних тенденцій, які впливають на економічне відновлення України.
Перша тенденція — формування багаторівневої європейської фінансової архітектури. URC 2025 засвідчила зрушення від екстреної підтримки до моделі довгострокового фінансування з використанням змішаних інструментів — грантів, пільгових кредитів і гарантій. У межах міжурядових, інституційних і муніципальних домовленостей, без врахування можливого залучення додаткових приватних інвестицій, задекларовано понад 3,5 млрд євро фінансування з боку ЄС. Ключовими джерелами стали: Ukraine Investment Framework, міжнародні фінансові установи, а також двосторонні програми співпраці з різними країнами. Важливу роль відіграє також фінансова участь європейських муніципалітетів і приватного бізнесу. Експерти вбачають у цьому основу нової системи доступу до фінансових ресурсів, яка охоплює державні, комунальні та приватні суб’єкти в тісній взаємодії з донорами та фінансовими посередниками.
Друга — розвиток механізмів компенсації втрат, фінансування інфраструктури та відновлення енергетичного сектору. Більшість підписаних угод стосуються трьох ключових напрямів: компенсаційні виплати за зруйноване житло (програми «єВідновлення», проєкт HOME), відбудови критично важливої інфраструктури (транспорт, ЖКГ, охорона здоров’я, енергетика) та фінансування муніципальних ініціатив через прямі меморандуми і місцеві контракти.
Читайте також: Зелена відбудова України
Третя — поглиблення залученості приватного сектора через удосконалені механізми управління ризиками та підвищення ролі фінансових посередників. Конференція дала поштовх розвитку гарантійних механізмів, які мінімізують ризики для приватного інвестора, а також створила нові канали фінансування через комерційні банки. Це передбачає перехід від прямого адміністрування ресурсів до гнучкої платформи, орієнтованої на обслуговування інвестиційних ризиків і багатокомпонентних фінансових продуктів. Досягнуто домовленості про розширення інструментів blended finance у межах UIF — передбачено залучення донорських коштів для компенсації частини ризиків приватного сектору, а також анонсовано реалізацію спільних програм міжнародних інституцій разом з українськими банками для підтримки малого й середнього бізнесу.
Четверта — зростання значущості місцевих бюджетів та інституцій у процесах мобілізації фінансових ресурсів. Понад 200 млн доларів США інвестицій і грантів було законтрактовано безпосередньо в кілька громад у різних областях. Це вимагає створення нових фінансових інструментів для муніципалітетів, зокрема запуску механізмів місцевих облігацій, розбудови проєктної спроможності громад, а також системної інтеграції цифрових платформ, як-от DREAM, у цикл планування, реалізацію й моніторинг фінансування.
Вплив результатів
Підсумки URC 2025 вже зараз окреслюють практичні вектори, які формуватимуть стратегію відновлення України у середньо- та довгостроковій перспективі. Експерти виділили шість ключових напрямів впливу конференції на економічне відродження.
Перший — залучення додаткового фінансування для відновлення. Зокрема, було оголошено про залучення понад 10 млрд євро, що передбачає гранти, кредити та інвестиції. Для цього Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Horizon Capital, приватні інвестори та США прагнуть створити платформи для довгострокових потоків капіталу – передусім European Flagship Fund, Catalyst Fund, і механізми деризикування.
Серед конкретних кроків — новий пакет фінансування від Групи ЄІБ і Єврокомісії, який охоплює підтримку малого бізнесу, гідроелектростанцій, централізованого теплопостачання для громад, а також інвестиції в дороги, мости, прикордонні переходи. Основна частина ресурсів надходитиме у формі позик ЄІБ, підкріплених гарантіями ЄС. На розвиток МСП позитивно впливатимуть й інші досягнуті домовленості. Зокрема, грантова угода між Фондом розвитку підприємництва з німецьким банком розвитку KfW на суму 40,5 млн євро в межах проєкту SME Resilience Facility. Завдяки наданим коштам Фонд реалізує нову програму, яка поєднуватиметься з державною програмою «Доступні кредити 5–7–9 %» і буде реалізована в партнерстві з Міністерством фінансів України та банками-партнерами. Також досягнуто домовленостей про запуск пілотного проєкту InvestEU з експортного кредитування України; програму Ukraine Facility for Infrastructure Reconstruction (Ukraine FIRST); інвестування підприємств, що сприяють відновленню України, через акціонерний капітал (Європейський флагманський фонд реконструкції України); інтеграцію проєктів зеленоїенергетики в муніципальні ініціативи за підтримки ЄІБта Фонду IKI.
Читайте також: Інна Фурман: «Ми створюємо правила 3D-індустрії в Україні»
Для підвищення прозорості коштів на відновлення підписано Меморандум між ЄІБ та Державною аудиторською службою щодо посилення боротьби із шахрайством і корупцією в проєктах, що фінансуються ЄС. Важливою подією стало підписання Урядом України зі Світовим банком угоди про запуск п’ятирічної програми PREPARE Ukraine на 200 млн доларів США. Вона дозволить підготувати державні та муніципальні проєкти відбудови згідно з вимогами міжнародних інвесторів. Перший транш буде доступний у серпні 2025 року. Для України реалізація цього напряму відкриває шлях до суттєвого припливу капіталу, активізації кредитної діяльності та створення стійкої фінансової основи для відновлення та розвитку економіки.
Другий — розробка нових механізмів деризикування та гарантійного клімату в Україні. Зокрема, ЄБРР, ЄІБ, Агентство з багатостороннього гарантування інвестицій (MIGA) та інші міжнародні інституції започаткували нові страхові та гарантійні інструменти, покликані зменшити ризики для інвесторів, зокрема, в умовах війни. Фонди Catalyst Fund та European Flagship Fund про понують прозорі моделі співфінансування, орієнто вані на залучення приватного капіталу. Одночасно розширюються можливості кредитування банками малого та середнього бізнесу, запроваджуються нові інструменти для структурування ризиків і підвищення ліквідності. Також було підписано Меморандум про взаємо розуміння між Міністерством фінансів України та французьким агентством Expertise France щодо між народної технічної допомоги у сфері боротьби з від миванням коштів і фінансуванням тероризму. Проєкт має посилити спроможність українських інституцій у запобіганні фінансовим злочинам, поліпшити компе тенції та обізнаність українських фахівців у цій сфері.
Третій напрям — розвиток ринку капіталу. Міністерство фінансів України разом із Мінекономіки, НБУ, НКЦПФР та ЄБРР підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо підтримки інтегрованої інфраструктури ринків капіталу. Йдеться про створення цілісної системи — від біржової торгівлі до клірингу, розрахунків і зберігання цінних паперів.
Очікувані переваги: розширення інструментів для внутрішніх і міжнародних інвесторів, альтернативні джерела фінансування компаній, більша прозорість ринку та впровадження європейських стандартів.
Водночас існують серйозні виклики: воєнні ризики, політична та регуляторна нестабільність, недовіра до інститутів, слабкий захист прав власності, історія скандалів на ринку, вплив «бувалих» гравців, високий ризик лобізму, ручного управління та політичного тиску, репутаційні та інші ризики. Для подолання цих бар’єрів Україна має ухвалити відповідні законодавчі зміни та посилити регуляторну базу.
Четвертий — формування нової фінансової екосистеми. Йдеться про створення ефективної системи управ ління портфелем інвестицій, грантів, гарантій і боргових інструментів на рівні держави, регіонів і приватного сектора. Це відкриває нові можливості, але потребує глибокої трансформації фінансової політики, управлінських практик і зміцнення інституційної спроможності.
Міжнародні фінансові зобов’язання створюють базу для відновлення, однак реалізація проєктів гальмується через системні бар’єри: фрагментоване управління, слабку координацію, дефіцит кадрової та інституційної спроможності, безпекові й макрофінансові ризики, високий рівень держборгу, повільну модернізацію фінансової інфраструктури, корупційні ризики та низьку якість комунікації. Ефективне подолання цих викликів — ключова умова сталого відновлення.
Читайте також: Ольга Ворона: «Penetron перевернув уявлення ринку про ефективну гідроізоляцію»
П'ятий напрям — інвестиції в сектори з мультиплікативним ефектом. Йдеться про фінансування галузей, які здатні генерувати ширший економічний вплив: виробництво, гірничо-металургійний комплекс, оборонну інфраструктуру, енергетику (зокрема енергобезпеку), освіту, медицину, критичну інфраструктуру та проєкти відновлення. Уперше до порядку денного конференції включено тему розвитку ОПК. Оголошено створення коаліції з понад 30 країн, а також підтримку оборонних техно логій і безпекових стартапів — це має посилити обороноздатність країни та стимулювати розвиток високотехнологічного експорту. Мінвідновлення підписало п’ять угод на понад 370 млн євро. Вони охоплюють зокрема: компенсацію за зруйноване житло у формі сертифікатів («єВідновлення», проєкт HOME), відновлення транспортної інфраструктури та проєкт RePower.
Оголошено також спільні заяви про додаткове фінансування проєкту HOME, створення децентралізованої мережі газової генерації для Укрзалізниці, покращення доступності вокзалів для маломобільних громадян, будівництво лікарень у Житомирі та Одесі тощо. Окрім того, у межах Ukraine Investment Framework підписано 10 угод між ЄС і банками розвитку на суму 929,3 млн євро для підтримки муніципальної інфраструктури, енергетики, теплопостачання, транспорту та бізнесу.
Шостий напрям — підтримка людського капіталу та ринку праці. На конференції НБУ, Мінекономіки, Міністерство у справах ветеранів України та представники бізнесу підписали Хартію стійкості людського капіталу (HCR). Хартія покликана допомогти бізнесу впоратися із цими викликами та перетворити людський капітал на рушійну силу економічного відновлення країни. Адже через війну виробництво в Україні скоротилося майже на третину, а рівень безробіття у 2023 році сягнув 35 %. Наразі він знизився до 12 %, однак попереду — реінтеграція
близько 500 тисяч ветеранів, повернення мільйонів біженців і працевлаштування понад 6 млн внутрішньо переміщених осіб.
Від рішень — до дій
Реалізація практичних рішень URC 2025 вимагає продовження системних трансформацій і створення відповідного інституційного підґрунтя. Серед необхідних кроків — посилення урядової координації процесів від новлення, розвиток спроможності громад до якісної підготовки інвестпроєктів, створення єдиної інституційної рамки для координації донорських і приватних інвестицій, впровадження механізмів страхування ризиків та підтримка внутрішнього фінансового ринку, а також цифровізація управління відновленням і дотри мання високих стандартів прозорості та підзвітності. Експерти водночас попереджають про низку викликів: фрагментованість управління, брак якісних проєктів, слабку інституційну спроможність громад,
обмежений доступ до фінансових послуг, дефіцит механізмів моніторингу, загрози безпеки, низький рівень суспільної довіри й залежність від зовнішнього фінансування.
Загалом URC 2025 чітко засвідчила: відновлення України — не лише гуманітарна місія, а й історичний шанс на глибокі трансформації. І саме будівельна галузь відіграє в цьому одну з ключових ролей. «Для української будівельної галузі сьогодні надзвичайно важливо бути не лише в центрі відновлення, а й у центрі міжнародного діалогу. Участь Prof Build у URC 2025 — це наш внесок у те, щоб голос українських фахівців був почутий там, де ухвалюються рішення про майбутнє країни. Ми будуємо не лише будівлі — ми формуємо довіру, партнерства й нову якість України», — констатувала Світлана Шах.