Провідні галузеві об’єднання України — Всеукраїнський союз виробників будматеріалів, Асоціація виробників цементу України (Укрцемент), ОП «Укрметалургпром», Національна асоціація видобувної промисловості України (НАДПУ), Українська асоціація виробників феросплавів (УкрФА) та Союз хіміків України, виступили зі спільною заявою проти можливого підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення та електроенергію, що може призвести до зупинки виробництв, втрати робочих місць й істотного падіння української економіки.
Про це йшлося на пресконференції «Тарифна політика державних монополій: Укрзалізниця та Укренерго. Вплив на промисловість і економіку України». Деталі — у матеріалі Prof Build.
Прогнозовані втрати
За оприлюдненими планами, АТ «Укрзалізниця» планує підвищити вантажні тарифи на 27% у 2025 році та ще на 11% у 2026-му — загалом більш ніж на 40%. Водночас НЕК «Укренерго» має намір у 2026-му підняти тариф на передачу електроенергії на 15%, а на диспетчеризацію — на 11%.
Такі рішення державних монополістів матимуть руйнівні наслідки для економіки і завадять відновленню країни — вважає бізнес. За інформацією ДП «Укрпромзовнішекспертиза», підвищення тарифів на вантажоперевезення на 37% спричинить скорочення ВВП майже на 100 млрд грн, втрату валютної виручки у розмірі 2,4 млрд доларів, щорічних втрат бюджету понад 36 млрд грн і ліквідацію щонайменше 76 тисяч робочих місць, з яких 26 тисяч — у промисловості.
Читайте також: Нацбанк назвав можливі терміни підвищення тарифів на електроенергію
Відбудова — під загрозою
Будівельна промисловість, яка є базою відбудови країни, зазнає прямих втрат і запустить ланцюгову реакцію. Як наголосив президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій, підвищення тарифів матиме негативні довгострокові наслідки: зростання собівартості будівельних матеріалів неминуче сповільнить відбудову зруйнованої інфраструктури та призведе до втрати конкурентоспроможності українських виробників і зниження інвестиційної привабливості країни.
Так, підвищення тарифів вплине на собівартість цементу, адже дві третини будматеріалу і необхідна сировина перевозяться залізницею.
«Ми вже проходили цей шлях, такі дії вже мали негативні наслідки в минулому і цього разу чудес також не станеться, — зазначила виконавча директорка «Укрцементу» Людмила Кріпка. — Виробники будуть змушені перекласти зростання тарифів на свою продукцію, тобто на кінцевого споживача. Таким чином скоротиться споживання продукції, а отже скоротиться її виробництво і перевезення».
Незворотні наслідки
Особливо болісно підвищення тарифів вдарить по феросплавній галузі, яка перебуває на межі зупинки. Як повідомив виконавчий директор УкрФА Сергій Кудрявцев, галузь працює в критично складних умовах через близькість до зони бойових дій та руйнування інфраструктури. Нині виробники феросплавів працюють лише на 15-20% потужності, а понад 85% їхньої сировини і продукції транспортується залізницею — тож підвищення тарифів зробить виробництво збитковим.
Експерт додав, що регіон тримається лише завдяки роботі кількох великих підприємств, але може перетворитися на «сіру зону» через проблеми з виробництвом, логістикою, відсутністю персоналу та електроенергією. Якщо раніше регіон виробляв електроенергію, то зараз її отримує із Західної України за «непідйомний» тариф.
«Ми не можемо вивезти сировину на феросплавні підприємства, тому що зруйновані залізничні лінії. І ми не можемо платити за те, щоб околяса вивезти сировину, яка потрібна для виробництва феросплавів. Така ситуація призведе до того, що не буде феросплавного виробництва в Україні. До нас везтимуть імпортні сплави, а робітники підприємства залишаться без роботи, — сказав виконавчий директор УкрФА. — Якщо ми зупинимося — це вже не підлягатиме відновленню: для запуску феросплавної печі потрібно буде півроку».
Фахівці НАДПУ підтримали колег. За словами виконавчої директорки Ксенії Оринчак, нескоординована тарифна політика спричинить скорочення потужностей, що негативно вплине на роботу галузі.
Читайте також: Зростання тарифів зірве післявоєнну відбудову і відлякає інвесторів, — експерт
Необґрунтована політика
Представники галузей готові дотримуватися правил гри на ринку. Проте вони прагнуть знайти раціональні зерна у рішеннях монополістів щодо тарифів.
«Промислові підприємстві є ключовими споживачами послуг "Укрзалізниці" та "Укренерго". До війни лише галузь гірничо-металургійного комплексу разом з феросплавними комбінатами споживала близько 60% всієї електроенергії, яку надавали промисловості, і перевозила понад 40% трафіку, що дає "Укрзалізниця", — нагадав президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков. — Тому ми залежні від діяльності цих компаній, як і вони від нас».
Експерт звернув увагу на те, що вже зараз тарифи на перевезення вантажів УЗ вищі на 15–20%, ніж у Європі. А їх підвищення ще на 37%, на його думку, не лише економічно нерозумно та необґрунтовано, а є тупиковим шляхом. Замість того, щоб повертати вантажі на колію, УЗ своїм тарифним тиском спонукає перехід на автотранспорт. У результаті держава програє двічі: залізниця втрачає вантажі, а державний бюджет і громади — гроші на ремонт зруйнованих доріг.
Представники промислових асоціацій нагадали, що пасажирські перевезення в Україні є збитковими: на 1 грн доходу припадає понад 3 грн витрат. У 2026 році прогнозуються збитки пасажирського сегменту на понад 25 млрд грн. Проте замість фінансування пасажирських перевезень з бюджету, як це прийнято в ЄС, держава перекладає цей тягар на плечі бізнесу. Бізнес вважає фінансування соціальних перевезення за рахунок експорту стратегічною помилкою, через яку держава втратить робочі місця та недоотримає мільярди валютних надходжень.
Існує ще одна загроза непередбачуваної політик: державних монополій і підвищення тарифів виштовхують українську продукцію зі світових ринків. Учасники зустрічі переконані, що промислова інфляція в Україні є наслідком рішень державних монополій. Постійно підвищуючи тарифи, держава створює умови для занепаду виробництва та провокує нову спіраль інфляції.
«На практиці це означає, що ми програємо конкурентну боротьбу всім підприємцям з ЄС. Я навіть не кажу за підприємства, розташовані в країнах, які все ще споживають російські енергоносії — там ціни в рази нижчі, ніж у нас, і на газ, і на електроенергію. Тому ми втрачаємо наші традиційні ринки», — застерігає Олександр Каленков.
Читайте також: Промислові асоціації озвучили прогноз втрат економіки від підвищення тарифів
Потрібне втручання
Промисловці переконані, що різке підвищення тарифів — це економічна помилка, яка завдасть удару також по репутації держави як партнера у відбудові. Зокрема, непередбачувана тарифна політика УЗ та зростаючі тарифи на електроенергію ставлять під загрозу реалізацію історичну угоду про співпрацю у сфері видобутку критичних корисних копалин між Україною та США.
Натомість продумана й поступова тарифна політика — підвищення на рівні 10-15% на рік, мала б зовсім інший економічний ефект, переконаний аналітик НАДПУ Георгій Попов.
На думку Людмили Кріпки, потрібно ввести тимчасові інструменти державної підтримки для енергоємних експортоорієнтованих галузей і запровадити техніко-економічні критерії для таких підприємств. А кошти, заощаджені компаніями на тарифах, можна спрямувати на розвиток власних відновлювальних джерел енергії. Таким чином, учасники галузі виконали б завдання з декарбонізації, які перед ними ставить Євросоюз.
На думку Олександра Каленкова, тарифна політика державних монополій потребує втручання уряду та парламенту, а Україні потрібен незалежний тарифний регулятор для транспортної галузі. Експерт додав, що для компенсації пасажирських перевезень у бюджеті потрібно передбачити 26 млрд грн у 2026 році — інакше вантажні тарифи доведеться піднімати й надалі.
Учасники події дійшли згоди, що оптимальне рішення щодо тарифної політики забезпечить збалансоване навантаження на підприємства та сприятиме стабільному розвитку промисловості.
Пропозиції бізнесу
Промисловці звернулися до уряду, Міністерства розвитку громад та територій України і Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із пропозиціями щодо врегулювання питання з тарифами.
Серед ключових пропозицій щодо роботи УЗ — не допустити підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення в 2025-2026 роках. Натомість передбачити у держбюджеті на наступний рік цільові видатки на компенсацію збитків від залізничних пасажирських перевезень на рівні 25 млрд грн і припинити практику крос-субсидування за рахунок вантажного сегменту. Уряду та парламенту пропонується також напрацювати регуляторні рішення, які знизять фінансове навантаження на УЗ — звільнення від податку на землю під коліями, консервація малозадіяної інфраструктури та інші.
Бізнес вважає необхідним привести «Укрзалізницю» у відповідність до поточних обсягів перевезень і потреб Сил Оборони України. Зокрема, визначити необхідний обсяг фінансування для утримання інфраструктури для потреб військових і передбачити в держбюджеті необхідне фінансування у 2027-му і наступних роках. Промисловці також пропонують запровадити програму підвищення ефективності УЗ, яка передбачає автоматизацію, оптимізацію персоналу та цифровізацію управління.
Разом з тим необхідно розробити та запровадити програму з підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту, щоб зупинити відтік вантажів на автотранспорт. А створення законодавчих підстав дозволить відкрити ринок залізничних перевезень та допустити приватних перевізників до залізничної інфраструктури, як це відбувається у розвинених країнах.
В «Укренерго» промисловці запропонували встановити економічно обґрунтовані тарифи: передача електроенергії — не вище 733,96 грн/МВт·год., диспетчеризація — не більше 100 грн/Мвт·год. Водночас потрібно розробити інструменти державної підтримки для енергоємних експортоорієнтованих галузей — як тимчасовий антикризовий захід. Експерти пропонують запровадити техніко-економічні критерії, за якими підприємства ГМК, хімічної, цементної промисловості та будівельних матеріалів розглядалися б як підприємства пріоритетних галузей.
Економія коштів від зниження тарифу на передачу електроенергії буде спрямована виключно на інвестування у власні відновлювані джерела енергії (ВДЕ) та когенераційні установки. Це дозволить знизити навантаження на енергосистему, підвищити енергоефективність виробництва і сприяти досягненню державних цілей з декарбонізації.
Раніше ми писали, що бізнес погіршив оцінки економічної активності.