Україна переходить від екстреного відновлення до системної модернізації, де ключову роль відіграють стандарти сталого будівництва. Міжнародна сертифікація все частіше розглядається як інструмент, що відкриває двері до інвестицій та посилює довіру донорів.
Про відповідність українських процесів візії ЄС щодо декарбонізації, а також прозорості та відкритості формування інвестиційно привабливого середовища для сталої відбудови України йшлося під час круглого столу на тему «Сертифікація сталого будівництва: міжнародний досвід та локальні рішення в контексті декарбонізації», який відбувся 6 листопада 2025 року. Детальніше — у статті Prof Build.
Гармонізація будівельних норм із ЄС
Незважаючи на складні умови повномасштабної війни, будівельний сектор демонструє відновлення обсягів будівництва. За даними Держстату, у січні-липні 2025 року обсяг виконаних робіт зріс на 16,1%. Це створює передумови для інтеграції принципів сталого розвитку, європейських норм і міжнародної сертифікації як основи для залучення донорських коштів та інвестицій.
Учасники круглого столу розпочали дискусію з акценту на те, що фундамент сталої відбудови має бути закладений через законодавчу гармонізацію.
«Підвалини закладаються буквально тут і зараз. Щоб будівельна галузь розвивалася в міжнародному контексті, нам потрібно привести українські норми до європейських стандартів, особливо щодо пожежної безпеки та дерев’яних конструкцій», — наголосив народний депутат України Богдан Кицак.
Цю стратегічну необхідність підтвердила Олена Воскобійник, директорка Департаменту технічного регулювання у будівництві Міністерства розвитку громад та територій
«Регламент будівельної продукції ЄС фокусує увагу на екологічності, повторному використанні матеріалів та цифрових паспортах продукції. В Україні вже триває робота над стратегією його впровадження — поступово і синхронно з країнами Євросоюзу», — зазначила вона.
Читайте також: Стандартизація дерев’яних конструкцій може пришвидшити житлову відбудову
Роль приватного сектору та інновацій
Важливим напрямом дискусії стало питання ролі бізнесу у впровадженні сталих стандартів. Як зазначив генеральний директор Конфедерації будівельників України (КБУ) Олександр Червак, саме приватний сектор може стати рушійною силою у відбудові України, якщо державна політика забезпечить чіткі правила гри та сприятиме розвитку інновацій.
«Бізнес готовий працювати за новими правилами, якщо вони є умовою донорів. Ми вже маємо приклади — як-от фінський проєкт відновлення школи в Микуличах, що будується за принципами нульового енергоспоживання. Такі ініціативи показують, що сталі стандарти можуть і мають стати нормою», — зазначив пан Олександр.
Тему інтеграції сталих підходів у відбудову продовжила аналітикиня з питань зеленої відбудови України Анна Акерманн. Вона наголосила, що перехід до сталих стандартів вимагає врахування повного життєвого циклу будівлі, що мінімізує екологічний вплив.
«Понад чверть викидів вуглецю під час післявоєнної відбудови пов’язана з виробництвом будівельних матеріалів. Щоб мінімізувати вплив, потрібно застосовувати сучасні технології, міжнародні стандарти і планувати будівлі з урахуванням повного життєвого циклу», — пояснила аналітикиня.
Міжнародна сертифікація
Локальні ініціативи вже демонструють практичну реалізацію сталих рішень, проте для їх масштабування потрібне визнання на державному рівні.
«Програма Rebuild Green 2030 показує, що сталі рішення можливі навіть у невеликих громадах. Але для масштабування нам потрібно гармонізувати національні ДБНи з європейськими вимогами та визнавати сертифікати виробників, які вже мають екологічну сертифікацію в ЄС», з — розповіла віцепрезидентка FIABCI-Ukraine Катерина Пилипчук.
Читайте також: Названо бар'єри, які гальмують українське сучасне будівництво
Саме міжнародна сертифікація є інструментом, який верифікує екологічні критерії та забезпечує довіру міжнародних донорів. Зелена сертифікація враховує все від походження матеріалів до умов їх постачання — пояснив співзасновник Ukrainian Green Building Council Роман Грищенко.
«У стандартах BREEAM та DGNB будівля взагалі не може отримати сертифікат, якщо не використовується деревина з FSC або аналогічною сертифікацією. Саме такі критерії створюють довіру інвесторів, адже підтверджують сталість не на словах, а конкретними вимірними показниками», — вважає експерт.
Проте, сертифікація набуде масового характеру лише тоді, коли вимога щодо неї стане домінуючою на ринку. На думку президентки ВГО «Жива планета» Світлани Берзіної, сьогодні саме замовник чи інвестор визначає політику ринку — тобто, є рушієм змін.
«Якщо публічні та приватні інвестори почнуть вимагати застосування сталих підходів, сертифікація стане невід'ємною частиною будівельних проєктів. До того ж FSC-сертифікація рекомендована Європейською комісією як один із критеріїв для оцінки сталості будівельних матеріалів», — нагадала пані Світлана
Під час заходу національний представник FSC в Україні Павло Кравець розповів присутнім про те, яке місце займає FSC сертифікація в системі міжнародних та національних стандартів сталого будівництва, зокрема, про переваги сертифікації проєктів як для архітекторів і девелоперів, так і фінансових донорів, які хочуть бути впевненими у сталому походженні деревини для будівництва.
«Зелена відбудова – це не про набір технічних стандартів, а філософію та стратегію розвитку. Вона поєднує економічні, соціальні та екологічні інтереси, створюючи основу для стійкого майбутнього. Завдяки такому підходу ми можемо забезпечити прозорість, довіру суспільства та донорів зрештою забезпечуючи інтеграції України в європейський простір. FSC будує та підтримує майданчик для діалогу та синергії зусиль усіх акторів в напрямі зеленої відбудови», — підсумував пан Павло.
Наразі зелена відбудова України є не лише відповідальністю, а й конкурентною перевагою у залученні міжнародних інвестицій та доступі до європейських ринків. Її успішне впровадження вимагає системної співпраці між усіма зацікавленими сторонами, а міжнародні та національні стандарти доповнюють один одного, формуючи багаторівневу систему якості. Реалізація цього потенціалу залежить від готовності всіх учасників до постійного діалогу, обміну досвідом та спільного пошуку оптимальних рішень.
Раніше повідомлялося, що як Україні подолати відставання у сфері риштувань.