Будівництво

Система сертифікації зеленого будівництва в Україні має на меті запровадження добровільної системи рейтингового оцінювання будівель за рівнем енергоефективності у поєднанні з покращеними екологічними характеристиками.

Відповідність вимогам стандартів зеленого будівництва досягається завдяки використанню найкращих методів управління, архітектурно-конструктивних рішень, підвищенню якості внутрішнього середовища, вдосконаленню методів оцінювання енергетичних характеристик будівлі, підвищенню ефективності інженерного обладнання.

Такий підхід відповідає принципам Нового європейського Баухаусу – ініціативі ЄС щодо політики й фінансування в межах Європейського Зеленого курсу, яка сприяє сталим рішенням у будівельній галузі для трансформації урбанізованого середовища і способу життя в межах зеленого переходу.

Об’єктом стандартизації вперше розробленого стандарту є громадські будівлі відповідних груп, які відповідають додатку А ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення». Далі в планах – розвиток системи стандартизації, яка охоплюватиме інші типи будівель та будівельних робіт.

Читайте також: Відбудова України має бути за стандартами зеленого будівництва

Базовий набір критеріїв і метод рейтингового оцінювання відповідності встановленим показникам забезпечить сукупне оцінювання громадської будівлі згідно з вимогами міжнародного стандарту ISO 21929-1:2011 Sustainability in building construction – Sustainability indicators – Part 1: Framework for the development of indicators and a core set of indicators for buildings (Сталість у будівництві. Індикатори сталості. Частина 1. Структура для розробки індикаторів і основного набору індикаторів для будівель).

«Українська система зеленого будівництва базується на стандартах найбільш поширених добровільних рейтингових систем у світі, європейському досвіді впровадження подібних систем з урахуванням національних умов застосування та методу оцінювання життєвого циклу. Сертифікація двоетапна: перший етап – на стадії П, РП та другий – оцінка об’єкта, введеного в експлуатацію», – розповідає Володимир Скочко, один із розробників стандарту, доктор технічних наук, професор кафедри архітектурних конструкцій Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА), керівник Науково-освітнього центру проектування та дослідження будівель з близьким до нульового енергоспоживанням КНУБА.

До робочої групи з розроблення стандарту увійшли експерти національних технічних комітетів стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» (Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління) і ТК 317 «Технічні аспекти стандартизації у будівництві та промисловості будівельних матеріалів» (Київський національний університет будівництва і архітектури).

Різні системи добровільної сертифікації застосовують як до нових, так і до вже наявних будівель. Більшість із них мають національний характер: Велика Британія – BREEAM; США – LEED / Living Building Challenge / Green Globes / Build It Green / NAHB NGBS / Well / ENERGY STAR; Німеччина – DGNB / CEPHEUS; Японія – CASBEE; Австралія – GREEN STAR / NABERS; Франція – HQE; Бразилія – AQUA / LEED Brazil; Канада – LEED Canada / Green Globes / Built Green Canada / BREEAM Canada; Китай – GBAS; Фінляндія – PromisE; Гонконг – HKBEAM; Індія – IGBC/ GRIHA; Індонезія – GBCI / Greenship; Італія – Protocollo Itaca; Корея – KGBC; Малайзія – GBI Malaysia; Чехія – SBToolCZ; Португалія – Lider A; Іспанія – VERDE; Швейцарія – Minergie та інші.

Системи сертифікації зеленого будівництва, які отримали міжнародне поширення: BREEAM (Велика Британія), LEED (США) і DGNB (Німеччина). Під час розроблення вимог українського стандарту бралися до уваги ті, що встановлені стандартами систем BREEAM, LEED, DGNB, з урахуванням національних умов їх застосування.

Стандарт містить 10 категорій вимог, які поділяють на дві групи: універсальних категорій і коригованих категорій.

Читайте також: Український ринок СБС: між викликами війни та потенціалом відбудови

До групи універсальних категорій належать ті, значущість яких для цілей оцінювання життєвого циклу об’єктів залишається незмінною величиною незалежно від території, зокрема:

1. Управління екологічними аспектами.

2. Інфраструктура та екологічна сталість території.

3. Комфорт і безпека внутрішнього середовища.

4. Система управління відходами.

5. Захист довкілля під час будівництва, експлуатації та демонтажу об’єкта.

6. Безпека життєдіяльності.

7. Будівельна продукція, конструкції та матеріали для оздоблення.

Оцінки цих категорій визначаються базовими значеннями і не підлягають коригуванню для цілей обліку регіональних особливостей під час оцінювання життєвого циклу.

До групи коригованих категорій належать ті, значущість яких для цілей оцінювання життєвого циклу є змінною величиною залежно від природних, кліматичних та економічних особливостей території. Такими категоріями стандарту є:

1. Архітектура і планування.

2. Раціональне водокористування та стічні води.

3. Енергозбереження та енергетична ефективність.

Вимоги до будівельної продукції передбачають належне декларування відповідності згідно із Законом України «Про надання будівельної продукції на ринку». Оцінки цих категорій стандарту підлягають коригуванню для врахування регіональних особливостей при визначенні стійкості середовища проживання.

Метод оцінювання ґрунтується на аналізі життєвого циклу з використанням функції бажаності Харрінгтона. Рівень сертифіката за результатами рейтингової оцінки від «срібного» до «платинового» залежить від кількості виконаних додаткових критеріїв, які впливають на поліпшення показників енергоефективності, ресурсоефективності, якості внутрішнього середовища приміщень, а також від систем менеджменту, технологій та інновацій, які застосовувалися під час виконання будівельних робіт. Також рівень сертифіката залежить від обсягів використаних екологічно сертифікованих будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, а також продукції для оздоблення будівлі.

Читайте також:  Відходи війни як ресурс. Як Україні вибудувати систему управління руйнуваннями та запустити циркулярний ринок

Переваги

Рейтингова оцінка проєктів та об’єктів, введених в експлуатацію, забезпечить оцінювання їх конкурентних переваг щодо енергоефективності та поліпшених екологічних характеристик за перевіреними і порівняними даними.

Екологічні критерії допустимості інвестиційного проєкту Світового банку впроваджуються через цей стандарт як базові. Зелені проєкти, які пройдуть сертифікацію, матимуть перевагу для отримання фінансової підтримки щодо реалізації в межах програми Європейського Союзу Ukraine Facility Plan, а також у межах програм і проєктів міжнародної технічної підтримки, яка надається через ЄБРР, Світовий банк, Корпорацію НЕФКО тощо.

Як пройти навчання та сертифікацію

Стандарт і навчальна програма для підтримки його впровадження розроблені в рамках проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС з енергоефективності в Україні», що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та співфінансуванням Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).

Реалізувати проєкт зеленого будівництва можливо лише за наявності компетентного персоналу. Групи слухачів формуються за набором не менш 10 охочих. Запис до груп відкрито. Подати заявку можна через QR-код. Після цього заявник отримує повідомлення на електронну пошту з інформацією про курс.

Навчання проводить Інститут екологічного управління та збалансованого природокористування у партнерстві з Київським національним університетом будівництва і архітектури та ДНУ «Інститут екологічного відновлення та розвитку України».

Заявки на сертифікацію проєктної документації чи будівлі можна подавати з 1 вересня 2025 року. Після їх розгляду протягом 3 днів заявник отримає інформацію про можливість сертифікації, строки і вартість робіт разом з опитувальником для початку роботи.