У вересні 2025 року в Україні набув чинності Закон України «Про професійну освіту» (№4574-IX), який започатковує системну реформу професійної освіти. Документ спрямований на перехід до більш гнучкої та сучасної моделі розвитку профосвіти. Українсько-швейцарським проєктом «Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні (EdUP)», який розвиває систему профосвіти у будівельних професіях за підтримки приватного сектору, за сприяння Міністерства освіти і науки України було організовано в Івано-Франківську форум «Професійна освіта: нові правила, нові можливості».
Форум мав на меті створити комунікаційний майданчик, де представники Міністерства освіти і науки України, обласних департаментів освіти, директори закладів профосвіти та експерти галузі мали можливість обговорити ключові положення документа і його вплив на подальший розвиток професійної освіти. Журнал «Prof Build» виступив медіапартнером події.
Суть закону
У перший день форуму основна увага була приділена обговоренню впровадженню ЗУ «Про професійну освіту».
Ключова ідея Закону полягає в активному залученні бізнесу та орієнтації освітніх програм на реальні потреби ринку праці на основі професійних стандартів. У межах реформи планується оптимізація мережі закладів профосвіти. Новий закон передбачає відхід від старих понять ЗП(ПТ) О та учні: замість них з’являться професійні коледжі, а учні стануть студентами. Ключові зміни торкнуться і механізмів фінансування. Заклади профосвіти матимуть можливість отримати розширену фінансову автономію, що дозволить ефективніше управляти ресурсами, інвестувати в розвиток матеріальної бази та створювати додаткові стимули для працівників.
Водночас закладається підґрунтя для переходу з 2027 року на формульне фінансування, яке враховуватиме результати ефективності діяльності закладів — кількість присвоєних кваліфікацій, рівень працевлаштування випускників та інші показники ефективності. 
Важливою новацією є передання функції присвоєння кваліфікацій незалежним кваліфікаційним центрам, а також посилення зв’язку між якістю освіти та ліцензуванням закладів.
«У законі вперше чітко виписані індикатори, яким повинен відповідати заклад для того, щоб отримати фінансування. Це ті, хто матиме вищий відсоток працевлаштування випускників, хто залучатиме більше коштів на спеціальний рахунок, хто матиме проєкти міжнародного співробітництва», — пояснила Ірина Шумік, генеральна директорка Директорату професійної освіти МОН України.
Закон дозволяє впроваджувати програми різної тривалості та наповнення, будувати індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти, а також розширює можливості дуальної форми навчання. Відповідно, заклади профосвіти орієнтуватимуться не лише на студентів, а й на доросле населення, яке потребує швидкої перекваліфікації та адаптації до нових економічних умов.
«За три роки роботи Проєкту ми напрацювали достатньо великий досвід різних ініціатив, які значно полегшують і покращують роботу в системі профосвіти — від навчальних матеріалів, професійних стандартів, наставництва на виробництві і до підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання, — зазначила Юлія Єпіфанова, керівниця проєкту EdUP. — Основна мета — спільно з бізнес-партнерами, з Міністерством освіти і науки України за підтримки швейцарського уряду зробити умови навчання в закладах професійної освіти такими, щоб випускник з легкістю зміг знайти роботу, а роботодавець був задоволений якістю підготовки».
Читайте також: "Жінки в будівництві": у Львові відбувся форум
Наглядові ради
Окремий акцент у межах форуму було зроблено на створенні нового органу управління у закладах професійної освіти — Наглядових рад, які покликані зробити профтехи ефективнішими і враховувати тенденції на ринку праці та потреби працедавців. Для цього у складі Наглядових рад представники бізнесу отримають половину місць, а інша половина буде за засновником. Усі разом здійснюватимуть контроль за діяльністю, раціональним використанням коштів та досягненням ключових показників результативності.
«Якщо раніше це були дорадчі органи, то сьогодні, згідно із ЗУ «Про професійну освіту», частина повноважень керівника і частина повноважень засновника будуть передані саме тим людям, які ввійдуть до складу Наглядової ради», — зазначила Ірина Шумік, генеральна директорка Директорату професійної освіти МОН України.
Як уточнила Марина Рудницьких, старша юридична експертка Команди підтримки реформ МОН України (RST), формування Наглядових рад почнеться після ухвалення міністерством відповідного положення (було затверджене в січні 2026 року).
У закладах профосвіти активно підтримують участь представників галузевого бізнесу в управлінні, адже розуміють, що завдяки цьому зможуть залучати більше інвестицій та спрямувати сили на розвиток професій, найбільш затребуваних у регіоні.
На думку Віктора Кімаковича, директора департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОДА, проблеми профтехосвіти настільки великі та важливі, що без залучення бізнесу вивести професійно-технічну освіту на якісно новий рівень неможливо.
Окрім обговорення ЗУ «Про професійну освіту», відбулися воркшопи для освітян із партнерства з бізнесом, інклюзії та запуску кваліфікаційних центрів. Експерти проєкту EdUP презентували учасникам кращі практики щодо оновлення профтехів, розбудови бізнес-партнерств, організаційного розвитку закладів та впровадження короткострокових освітніх курсів.
Читайте також: ProfBuild — серед підписантів меморандумів між бізнесом і проєктом EdUP для розвитку профосвіти
Другий день форуму
У межах форуму «Професійна освіта: нові правила, нові можливості» відбувся спортивний турнір «Профтех Спорт», який ставоднією знайяскравіших подій зустрічі. До змагань долучилися команди закладів-учасників проєкту EdUP з Чернігова, Запоріжжя та Львова, демонструючи майстерність у волейболі та футзалі. Учасники виступали у новій спортивній формі, розробленій для підсилення впізнаваності та формування сучасного, привабливого образу українських профтехів.
«Спортивні активності стануть символом трансформацій, які переживає професійна освіта. В умовах повномасштабної війни спорт виконує одразу дві функції: підтримує фізичну форму молоді та сприяє ментальній стійкості, створюючи простір для відновлення, здорової конкуренції та соціальної взаємодії», — підкреслила керівниця проєкту EdUP Юлія Єпіфанова.
Нова айдентика профосвіти, що розроблялася у співпраці з Міністерством освіти і науки України, спрямована на популяризацію профосвіти та зміцнення її престижу серед молоді.
Більше, ніж змагання: розвиток софт-скілів як стратегічний пріоритет
Особливу цінність турнір продемонстрував у контексті розвитку м’яких навичок, які сьогодні є невід’ємним елементом успішної підготовки майбутніх фахівців. Командні види спорту, беззаперечно, сприяють формуванню в учасників таких компетентностей, як уміння працювати в команді, комунікабельність, лідерство, стратегічне мислення, стресостійкість та адаптивність.
Ці навички є незамінними для сучасного ринку праці, де роботодавці цінують не лише професійну майстерність, а й здатність взаємодіяти, мислити гнучко та ефективно реагувати на виклики. Турнір показав, що позапрофесійні активності можуть бути інтегровані в систему освіти як важлива складова формування конкурентоздатного фахівця.
Такі активності допомагатимуть закладам не лише навчати, а й виховувати відповідальних, емоційно стійких та активних громадян.
Читайте також: Кадри для відбудови: держава, освіта та бізнес напрацьовують спільні рішення для ринку праці
Профосвіта як спільнота
Форум переконливо засвідчив: професійна освіта — це не лише про освоєння інструментів і технік. Це — про спільноту, у якій цінуються партнерство, взаємопідтримка та командний дух. Турнір «Профтех Спорт» став доказом того, щоспортивні та іншіпозапрофесійні ініціативиможутьбути потужним інструментом розвитку профосвіти, формуючи нове, сильне та сучасне покоління українських фахівців. Захід був організований у межах проєкту EdUP за підтримки Міністерства освіти і науки України та став знаковим кроком у переосмисленні ролі професійної освіти в сучасній Україні.
