Потреба України у новому житлі після завершення війни сягне понад 150 млн квадратних метрів — лише для відновлення зруйнованих будівель. Тому будівельна галузь має зосередитися на виконанні стратегічного завдання — забезпечити швидкі, ефективні й надійні рішення для відбудови. Відповіддю на численні виклики може стати індустріальне домобудування.
Prof Build з’ясував, які потреби у prefab-рішеннях в Україні та чи що заважає цьому сегменту перейти з нішевого до масового індустріального домобудування.
Рrefab у контексті відбудови
Повномасштабна війна призвела до безпрецедентних втрат житлового фонду, а мільйони людей втратили дім і потребують житла вже зараз або в найближчі роки. «Наразі в Україні зруйновано або пошкоджено щонайменше 10% наявного фонду будівель — це понад 120 млн м2. Середні темпи введення житла в експлуатацію — близько 10 млн м2 або 0,4 м2 житла на одну людину, що є одним із найнижчих показників у світі. А нам щороку потрібно будувати близько 40 млн м2 житла», — зазначив Геннадій Фаренюк, директор ДП «НДІ будівельних конструкцій»
Слід нагадати, що країна ввійшла у фазу відбудови з обмеженими ресурсами: дефіцитом робочої сили, нестачею фінансування, логістичними труднощами та високою вартістю традиційного будівництва. За таких умов час стає критичним фактором, а класичні «поцеглинні» підходи — надто повільними й дорогими. Фокус повинен зміститися з індивідуальних проєктів на масштабовані рішення типових моделей житла — з прогнозованою вартістю, зрозумілими строками реалізації та контрольованою якістю.
Державі, громадам і донорам важливо мати інструмент, який дасть можливість планувати відновлення не «вручну», а системно — з можливістю швидкого і одночасного будівництва на десятках локацій.
А отже, індустріальне будівництво стає не альтернативою, а необхідністю. Індустріальне будівництво дозволяє забезпечити стабільні темпи та зменшити залежність від людського фактора на будмайданчику. Виготовлення «заготовок» у заводських умовах гарантує вищу точність, кращий контроль якості та мінімізує обсяг «мокрих» і трудомістких процесів на об’єкті.
Окрім того, індустріальне виробництво дозволить втілити зміни підходу до відбудови: не «відновити, як було», а будувати енергоефективні та адаптивні моделі житла, врахувавши нові демографічні реалії, мобільність населення та підвищені вимоги до безпеки й енергоефективності. У цьому контексті індустріальне домобудування сприймається як відповідь на комплекс викликів воєнного та повоєнного періоду, а відбудова стане шансом для якісної трансформації житлової політики.
Читайте також: Відбудова без шаблонів: роль індустріальних технологій в архітектурі
Стартові умови
Застосування Prefab-технологій для України виглядає як логічна відповідь на масштаб викликів. Однак постає питання — чи готовий ринок до масового впровадження таких рішень.
«Чому Україна опинилася на нижніх щаблях світових рейтингів за темпами житлового будівництва? Передусім через втрату індустріальної бази. У свій час в країні працювало понад 80 домобудівних комбінатів і заводів залізобетонних конструкцій. Сьогодні ж залишилося близько десяти підприємств, які займаються великопанельним будівництвом. І цього катастрофічно недостатньо», — коментує пан Геннадій.
Україна також має досвід об’ємного індустріального будівництва і стала однією з перших країн у світі, де технології застосовують на практиці. В країні працювало кілька заводів із потужністю виробництва житлових блоків розміром 6×9 для 24-поверхового будинку на місяць. У Вишгороді було побудовано чимало будинків, зведених з блоків, виготовлених у Кременчуці і доставлених на будмайданчик баржами по Дніпру.
«Ключовим викликом цієї технології завжди було транспортування, — зазначає Геннадій Фаренюк. — Але річковий транспорт — найбільш економічно вигідний спосіб перевезення великогабаритних конструкцій — фактично зник, а виробництва припинили роботу. Інфраструктура індустріального домобудівництва була втрачена через комплекс факторів і проблем, які не можна зводити лише до сфери будівництва чи діяльності окремих виробників».
Читайте також: Регуляторні бар’єри гальмують розвиток індустріального домобудівництва
За словами експерта, наразі житлове будівництво в Україні переважно зосереджене на двох технологіях — монолітно-каркасному та великопанельному. Монолітно-каркасне будівництво має низку переваг, однак не позбавлене і суттєвих недоліків. Насамперед воно значною мірою залежить від кліматичних умов, потребує великої кількості металу та загалом є дорожчим порівняно з панельними системами.
В країні вже є будівництва за технологією 3D. На відміну від монолітно-каркасного підходу, де якість робіт визначається сезонними погодними умовами, у 3D-будівництві вирішальну роль відіграють добові температурні коливання, які впливають на процес заливання та твердіння матеріалу.
«Щоб забезпечити однорідність і стабільні характеристики конструкцій, необхідно чітко контролювати температурний режим на всіх етапах. Це вимагає постійного операційного контролю безпосередньо під час будівництва. Якщо ж така перевірка не проводиться в процесі виконання робіт, виникає потреба в додатковому посиленому контролі вже на етапі приймання об’єкта», — пояснює експерт.
Авторка: Лариса Степанушко