Журнал Prof Build спільно з міжнародною виставкою KyivBuild Ukraine за підтримки Конфедерації будівельників України провели професійну галузеву конференцію CONCRETECH 2026.
Захід відбувся у Києві та зібрав близько 150 ключових гравців ринку бетону, збірного залізобетону та індустріального будівництва, пише РrofВuild.
Шлях відбудови
Професійна дискусія на CONCRETECH 2026 зосередилася на ринковому нагляді, контролі якості продукції, наслідках регуляторних змін та технологічних рішеннях для збірного залізобетону, що визначають темпи будівництва й відбудови країни.
«Тема бетону та індустріального будівництва виходить за межі професійної дискусії — це питання спроможності України швидко і якісно відновлювати інфраструктуру та житло, — зазначила засновниця журналу Prof Build, модераторка конференції Світлана Шах. — Під час війни нам потрібні технології, що забезпечують швидкість, масштаб і контроль якості, а індустріальні рішення дають таку можливість. Консолідація виробників, девелоперів і держави критично важлива для відбудови країни».
Із вітальним словом виступив перший віцепрезидент, голова Ради директорів КБУ Олександр Ротов: «Бетон — базовий матеріал будівельної галузі і ключ до відбудови України. Масштабні проєкти потребують кваліфікованих фахівців, які володіють новими технологіями, працюють за стандартами якості та безпеки. Тому КБУ системно розвиває професійну освіту і стандарти».
Тему підготовки кадрів окреслив Олег Борисов, заступник голови Профспілки будівельників України. За два роки Профбуд організував семінари для студентів, викладачів, майстрів і керівників у більшості регіонів.
«Кожна фахова подія — це виявлення проблем ринку та пошук рішень», — наголосив він.
Віктор Лещинський, президент Національної спілки проєктної справи (НСПС), зазначив, що галузь стикається з низькою якістю документації, персональною безвідповідальністю, бюджетними обмеженнями, застарілими методиками ціноутворення та конкуренцією, що знижує стандарти.
«Саморегуляція — питання зрілості професійної спільноти. Якщо ринок не формує власні стандарти та не контролює їх, це робить хтось інший», — підкреслив експерт.
Читайте також: KyivBuild Ukraine 2026: головні інсайти першого дня виставки
Стратегічний кадровий ресурс
Проблема кадрового дефіциту в будівельній галузі та роль ветеранів як стратегічного резерву відбудови стала темою першого виступу заходу. Євген Комаров, заступник керівника Інституту ветеранів «Архітектура Стійкості» КНУБА, переконаний, що ветерани можуть стати потужним ресурсом для економіки за умови якісної освіти, адаптації та працевлаштування.
В Інституті системно працюють над навчанням, сучасною матеріально-технічною підготовкою та перепідготовкою ветеранів. Після здобуття необхідних кваліфікацій вони готові працювати в компаніях, проте часто стикаються з проблемами працевлаштування. За статистикою 2022-2024 рр., середній термін пошуку роботи для ветеранів становить 6-9 місяців.
«Причина не лише в обмеженій кількості пропозицій, а й у неготовності ринку праці адаптувати внутрішні процеси, — пояснив спікер. — Важливо підготувати суспільство — родини, роботодавців і сферу послуг — до ефективної взаємодії з людьми, які повертаються з війни».
Він закликав бізнес розробляти внутрішні програми підтримки та адаптації ветеранів, користуватися державною компенсацією та грантами для створення робочих місць. Як приклад успіху експерт навів компанію «Аксен» у Дніпропетровській області, яка працевлаштувала понад 550 ветеранів у виробництві, дистрибуції та міжнародному просуванні продукції.
«Ветерани — це фахівці з унікальним досвідом, здатні працювати у складних умовах, швидко ухвалювати рішення та брати відповідальність за їх наслідки. Вони прагнуть змінити країну і брати участь у відбудові. Ветеран — не лише герой, а ресурс для розвитку економіки та захисту країни. Ключовим фактором може стати їх працевлаштування у вашій компанії», — підсумував Євген Комаров.
Читайте також: Роботодавцям нададуть компенсацію за облаштування робочих місць для ветеранів з інвалідністю
Індустріальні технології ЗБК
Про актуальні тенденції та новітні рішення у сфері збірного залізобетону розповів Олександр Паливода, інженер з продажів ТОВ «Пейкко Україна». Він нагадав, що пік популярності збірного залізобетону припав на 60-90-ті роки минулого століття. Тоді уніфіковані конструкції широко застосовувалися в житловому, громадському та промисловому будівництві й транспортній інфраструктурі.
Згодом в Україні моноліт і металеві конструкції витіснили префаб-рішення через дешевшу робочу силу та скорочення виробничої бази збірних конструкцій. Водночас у країнах Балтії, Скандинавії та Німеччині індустріальні технології збереглися та еволюціонували завдяки інноваційним з’єднанням, сучасним рішенням армування та дослідженням сталі й бетону.
Сьогодні індустріалізація поступово повертає позиції на ринку. Компанія «Пейкко Україна» впроваджує європейські технології, зокрема болтові з’єднання фундаментів і колон стаканного типу, що пришвидшують монтаж. У 2025 році компанія відкрила виробництво у Білій Церкві та вже реалізувала проєкти в кількох регіонах.
«Майбутнє промислового будівництва — за індустріальними рішеннями, які поєднують швидкість монтажу, точність і контроль якості на заводі», — наголосив Олександр Паливода.
Євген Царьов, CEO Logistruct, зосередився на практичному застосуванні ЗБК у промисловому та агропромисловому будівництві. Він навів приклади об’єктів: комбікормового заводу «Крупець», логістичного хабу Alterra у Львові, цеху сортування яєць понад 5000 кв. м, меблевої фабрики та складу для залізничних колій.
Серед ключових переваг ЗБК — швидкий монтаж, висока заводська якість, економія сталі та бетону, довговічність, вогнестійкість і зменшення трудових витрат на майданчику.
Водночас головним стримувальним фактором залишаються логістичні витрати, особливо вартість «останнього кілометра», а також потреба у спеціальній техніці та обмежена гнучкість при зміні проєктних рішень. За оцінками експерта, в Україні лише близько 10-15 заводів реально здатні виготовляти залізобетонні конструкції для промислових об’єктів, що свідчить про дефіцит потужностей і асортименту. Спікер підкреслив важливість локалізації виробництва та розвитку комплексних рішень, що поєднують ЗБК із сучасними фасадними системами.
«Як тільки порахована доставка, конструкції втрачають усі переваги, тому ринок потребує заводів ближче до майданчиків будівництва», — зазначив Євген Царьов.
Читайте також: Індустріальне домобудування: чи готова Україна до масового prefab
Важливий нагляд
У фокусі виступу Наталії Дюжилової, заступниці голови Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), були питання ринкового нагляду за продукцією з бетону та залізобетону, а також практичні аспекти контролю її відповідності технічним вимогам. Експертка наголосила, що Україна рухається шляхом гармонізації нормативної бази з європейськими правилами: ще у 2023 році набув чинності закон про надання на ринок будівельної продукції, а виробники зобов’язані реєструвати декларації в єдиній електронній системі у сфері будівництва. За словами спікерки, у цьому питанні Україна навіть випередила ЄС, запровадивши електронний формат декларування.
Окрему увагу пані Наталія приділила відновленню перевірок після скасування мораторію та результатам інспекцій. Так, торік під час перевірок бетонних виробів було виявлено випадки відсутності декларацій або належного маркування. Експертка нагадала, що у разі виявлення небезпечної продукції інспекція має право заборонити її реалізацію, вилучити або відкликати з ринку.
Понад 1500 виробників уже зареєстрували декларації в системі, що свідчить про поступове формування інфраструктури якості та розвиток органів оцінки відповідності й лабораторій.
«Основна мета нашої діяльності — це безпосередній захист прав споживачів, тому всі перевірки та рішення ми здійснюємо виключно в межах чинного законодавства», — наголосила пані Наталія.
Читайте також: Політика відбудови 2026 та оновлення чинних будівельних норм та стандартів
Європейські тенденції
Про тенденції, інновації та перспективи ринку бетону в Європі розповів Ярослав Куліковський, аналітик компанії Pro-Consulting. Він зазначив, що ключовими факторами впливу на динаміку будівництва та ринок бетону залишаються щільність населення та економічна активність. За даними компанії, у 2023-2024 роках чисельність населення зросла на 0,7%, а економічна активність — на 1,5% порівняно з 2024 роком.
Водночас спостерігається зниження відсоткових ставок на купівлю житла, реалізуються інфраструктурні проєкти та державні програми, проводиться реновація житлового фонду і вводяться екологічні обмеження. Усі ці чинники вплинули на будівельний ринок і частково стримують споживання бетону.
«За останні п’ять років, якщо аналізувати дані Євростату, не спостерігається суттєвого зростання виробництва товарного бетону в ЄС», — підкреслив експерт.
Найбільшими виробниками бетону в Європі залишаються Франція, Німеччина, Іспанія, Італія та Польща.
Ярослав Говдун, відповідальний за роботу ЦККНО КНУБА та співзасновник UniTECS LAB, присвятив виступ переходу бетонної галузі на стандарти ЄС і практичним крокам для виробників. Він наголосив, що скасування значної кількості національних стандартів на бетон і сировинні матеріали вимагає від підприємств переоснащення лабораторій та побудови повноцінної системи контролю якості.
За словами експерта, ключем до стабільного виробництва бетонних сумішей є впровадження трирівневого контролю — вхідного, операційного та вихідного. Особливу увагу слід приділяти перевірці декларацій та лабораторному підтвердженню характеристик цементу, заповнювачів, добавок і води, адже відповідальність за використання задекларованої сировини несе саме виробник бетону.
«Важливо не лише протестувати матеріали, а й накопичувати статистику, щоб розуміти поведінку суміші в різних умовах виробництва та відвантаження», — наголосив пан Ярослав.
Система контролю якості, за словами спікера, базується на трьох складових: кваліфікованих фахівцях, належних лабораторних приміщеннях і актуальному, відкаліброваному обладнанні. Інвестиції у виробничу лабораторію дозволяють не тільки гарантувати стабільну якість бетону, а й знижувати собівартість та підвищувати конкурентоспроможність підприємства.
«Перехід на європейські стандарти — це не про ускладнення, а про системність: достатньо налагодити чіткий виробничий контроль, і ви зможете випускати якісний бетон без ризиків, навіть в умовах зміни нормативної бази», — підсумував Ярослав Говдун.
Читайте також: Індустрія щебеню: відновлення починається з кар’єру
Довговічність та захист бетону
Наступний доповідач — Артем Приймаченко, директор української філії MC-Bauchemie, зосередився на довговічності бетону і залізобетону. Основну увагу він приділив важливості проєктування та виробництва за європейськими нормами, зокрема з урахуванням експозиційних класів, що визначають стійкість конструкцій до корозії, морозу, хлоридів та інших агресивних чинників.
Довговічність, за словами спікера, — це не абстрактне поняття, а конкретні вимоги до складу суміші, водоцементного відношення, мінімальної міцності, товщини захисного шару та контролю тріщин.
Експерт навів приклади руйнувань інфраструктури через недотримання цих принципів і підкреслив, що в Європі відповідність стандартам контролюють незалежні лабораторії.
Окремо йшлося про практичні інструменти підвищення морозостійкості та корозійної стійкості — використання добавок і лабораторний контроль.
«Довговічність бетону починається не на майданчику, а на етапі проєктування. Якщо дотримано вимог експозиційного класу — до складу суміші, водоцементного відношення і захисного шару, — конструкція автоматично набуває необхідної корозійної стійкості та ресурсу експлуатації. Експозиційний клас — це не формальність, а гарантія того, що залізобетонний елемент збереже свої властивості щонайменше 50 років», — зазначив Артем Приймаченко.
Про сучасні технології захисту бетону від води, вологи та радону на етапі будівництва і ремонту бетонних та залізобетонних конструкцій розповів Петро Бондар, кандидат технічних наук НВО «Системи захисту будівельних конструкцій». Представивши комплексний підхід до захисту та ремонту, він акцентував увагу на ролі гідроізоляції та протирадонного захисту. За його словами, головний ворог бетону — вода: вона проникає через пори, холодні шви й технологічні отвори, спричиняє корозію арматури, тріщини та поступову втрату міцності фундаментів і підземних споруд.
Окремо доповідач наголосив на проблемі радону, який визнаний нормативами в Україні та потребує системного бар’єрного захисту ще на стадії проєктування. Фахівець підкреслив важливість сертифікованих систем протирадонного захисту для житлових і громадських будівель.
Експерт зауважив, що економічно вигідніше закладати гідро- та газоізоляційні рішення під час будівництва, ніж ремонтувати пошкоджені конструкції. Використовуються ін’єкційні технології для зупинки течій, заповнення тріщин і відновлення монолітності без демонтажу, а також мембрани, бентонітові мати, ущільнювальні системи стиків та комплексні рішення для фундаментів, підвалів, гідроспоруд і мостів. Технології дозволяють працювати без зупинки об’єкта та забезпечують довговічність до 100 років за умови правильного підбору матеріалів і контролю якості.
«Ми не просто продаємо матеріали — впроваджуємо систему довговічного захисту, яку потрібно закладати на етапі проєктування, щоб уникнути кратного зростання витрат у майбутньому», — додав спікер.
Читайте також: RECOVERY CONSTRUCTION FORUM 4.0: про відбудову України на міжнародному рівні
Релокація: реальний досвід
У межах програми було представлено практичний кейс компанії 4Build щодо релокації виробництва, залучення грантової підтримки та підвищення операційної ефективності.
«Для виробничого бізнесу, зокрема у сфері будівництва та виготовлення обладнання для бетонних заводів, релокація означає не «новий старт», а насамперед нові логістичні, технічні й кадрові виклики», — наголосив директор компанії Євген Брижахін.
Після переїзду компанія стикнулася з дефіцитом площ, складною та дорогою логістикою перевезення великогабаритного обладнання, а також необхідністю оперативно відновлювати критичні виробничі дільниці. В умовах обмеженого простору було впроваджено принципи ощадливого виробництва та оптимізації потоків, що дозволило зберегти обсяги замовлень.
Окрему увагу спікер приділив грантовим програмам — державним, міжнародним та банківським, які допомогли профінансувати закупівлю обладнання, енергетичну автономність і часткове відновлення втрачених активів. Водночас він наголосив, що гранти передбачають жорсткі умови співфінансування, створення робочих місць і податкові зобов’язання, що потребує ретельного фінансового планування. Завдяки комплексному підходу компанія не лише відновила діяльність, а й збільшила оборот і розширила присутність на європейському ринку.
Читайте також: Релокація бізнесу: після переїзду компаній побільшало у 8 регіонах
Професійні стандарти
Світлана Кравець, керівниця Центру сучасних професій і технологій навчання, завідувачка відділу зарубіжних систем професійної освіти Інституту професійної освіти НАПН України, членкиня робочої групи з розробки проєкту професійного стандарту «Бетоняр» у співпраці КБУ та EdUP (Swisscontact), представила процеси розроблення професійного стандарту «Бетоняр», що покликаний оновити вимоги до підготовки кадрів для сучасного бетонного виробництва і будівництва. Вона наголосила, що чинні кваліфікаційні характеристики та освітні стандарти, ухвалені ще у 2005-2008 роках, уже не відповідають технологічним змінам у галузі — зокрема, впровадженню інноваційних бетонних сумішей, автоматизації процесів, підвищеним вимогам до якості, безпеки та енергоефективності.
Робота над новим стандартом відбувається у партнерстві бізнесу, освіти, науковців і профспілок за участі Конфедерації будівельників України та міжнародних партнерів. Станом на сьогодні визначено дві повні та одну часткову професійні кваліфікації, зокрема окремий напрям із ремонту бетонних і залізобетонних конструкцій. Також до стандарту планують включити нову компетенцію — майстер 3D-друку бетоном, що відповідає сучасним європейським тенденціям.
У документі прописуються трудові функції бетоняра: від монтажу опалубки та формування арматурного каркасу до приготування, укладання, ущільнення й догляду за бетоном, а також ремонтних робіт і використання цифрових технологій. Професійний стандарт стане основою для оновлення освітніх програм, створення навчально-практичних та кваліфікаційних центрів і впровадження мікрокваліфікацій, що дозволить швидше реагувати на потреби ринку бетонних конструкцій.
«Ми повинні поєднати бізнес, ринок праці й освіту, щоб зберегти людський капітал і підготувати сучасного бетоняра, здатного працювати з новими технологіями та відбудовувати Україну», — підкреслила Світлана Кравець.
CONCRETECH 2026 об’єднала професіоналів, які не просто говорять про відбудову — вони щодня створюють її фундамент: із бетону, досвіду та спільної відповідальності за майбутнє країни.
Подія стала майданчиком для синхронізації позицій бізнесу, експертного середовища й держави щодо майбутнього збірного залізобетону та сучасних бетонних технологій в Україні. Майбутнього, де результат вимірюється не лише прибутком, а й захистом інвестицій, залученістю та підготовкою нових кадрів, усвідомленим впливом на довкілля і майбутніх енерговитрат, безпекою працівників та розвитком корпоративною культури.
Авторка: Лариса Степанушко