Відновлення Миколаєва відбувається завдяки системному плануванню, тісній співпраці з міжнародними партнерами та цифровій прозорості.
Про це розповів заступник Миколаївського міського голови Сергій Коренєв під час форуму RECOVERY CONSTRUCTION FORUM UKRAINE 3.0, що пройшов у квітні у Києві, пише РrofВuild.
Ключовим стратегічним документом для відновлення міста став майстер-план, розроблений у співпраці з Європейською економічною комісією ООН (UNECE) та італійським архітектурним бюро One Works. Як зазначив Сергій Коренєв, місто почало співпрацю три роки тому і стало одним із двох міст України, яке було відібране для відповідної програми. Іншим містом став Харків.
«Миколаїв разом з UNECE у співпраці з італійським архітектурним бюро розробляв новий майстер-план міста. Так, як міста Лондон чи Роттердам під час Другої світової війни починали розробку нових генеральних планів під час бойових дій, так відбулося і в Миколаєві», — пояснив посадовець.
Документ формує візію розвитку Миколаєва та охоплює ключові напрямки: житловий сектор, економіку та інновації, зелені зони, транспортну мобільність та культурну спадщину.
Окрім італійських архітекторів, до роботи долучилася Данія. Разом із данськими фахівцями місто деталізувало три найголовніші критичні напрямки: теплопостачання, енергетику та управління твердими побутовими відходами. За цими напрямами вже сформовані конкретні інвестиційні проєкти. Паралельно місто співпрацює з Міністерством розвитку громад та територій у межах проєктів URIF Reconstruction та з Dornier Consulting International GmbH, які допомагають розвивати інвестиційну спроможність та впроваджувати реформу публічних інвестицій.
Читайте також: Відбудова без шаблонів: роль індустріальних технологій в архітектурі
Місто також працює над впровадженням енергетичної незалежності. Так, у проєкті RePower Миколаїв очікує на постачання 27 МВт додаткових потужностей когенерації, які приєднаються до вже встановлених 15 МВт.
Паралельно зі стратегічним плануванням Миколаїв формує публічний портфель проєктів відбудови, відкритий для держави, бізнесу та міжнародних донорів. Інструментом для цього стала цифрова система DREAM, у якій місто було «фактично піонером і одним із пілотів».
Посадовець наголосив, що після півроку роботи з моменту запуску системи Миколаїв посів перше місце серед громад за кількістю внесених проєктів. Місцева команда також навчала інші громади регіону працювати з DREAM.
«На сьогодні, безпосередньо по реформі публічних інвестицій, в DREAM відображено 174 об'єкти… Щодо проєктів, які знаходяться в системі, це фактично вся критична інфраструктура: від водопостачання до генерації електроенергії», — підкреслив заступник мера.
Сергій Коренєв розповів, що бюджет розвитку міста «дефіцитний» і становить лише 300 млн грн, тому модернізація можлива майже виключно завдяки міжнародним партнерам, субвенціям з держбюджету та програмам співфінансування, де частка міста зазвичай не перевищує 30%.
Головним фактором, що перешкоджає розвитку міста, є його прифронтовий статус — близько 45 км до лінії зіткнення.
«Це стримує бізнес, підрядників та стримує розвиток нових інвестицій, але, тим не менше, вони є, тим не менше, ці інвестиції так чи інакше зараз здійснюються», — зазначив заступник мера.
Так, Королівство Данія, яке офіційно опікується Миколаєвом, надало інструменти організації EIFO — кредитування під мінімальний процент, який включає страхування воєнних ризиків. Перші результати цієї співпраці вже є.
«На сьогодні у відбудову зайшла одна компанія, яка фактично проінвестувала близько 2 мільйонів євро з локальним партнером у житлове будівництво. І це дуже гарний кейс», — навів приклад посадовець.
Ще одним важливим аспектом для залучення бізнесу є створення прозорих та захищених від корупції процедур. Тут ключовим партнером виступає Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу (EUACI).
«Неможливо змінити людей, але можливо змінити механізми, які прибирають людський фактор», — зазначив Коренєв.
Читайте також: Стратегія довговічності: від "замкненого кола" ямкового ремонту до нової моделі будівництва
EUACI допомагає не лише в прозорих процедурах отримання гуманітарної допомоги, закупівлях та зміні організаційної структури міськради, а й у провадженні наглядових рад на комунальних підприємствах.
У місті вже працюють три бізнес-хаби, де представників бізнесу постійно знайомлять із міжнародними партнерами та посадовцями. Водночас, влада фіксує головну складність у роботі з бізнесом — це жорсткі кваліфікаційні вимоги міжнародних донорів до підрядників, які місцевим компаніям виконати вкрай важко. Однак до тендерів активно долучаються будівельники з усієї України, що вирішує вищезгадану проблему.
Автор: Катерина Клименко