Головними бар’єрами для участі бізнесу у проєктах відбудови України залишаються непередбачуваність регуляторної політики, складнощі з оплатою виконаних робіт, висока вартість страхування воєнних ризиків та нестабільність правил для інвесторів.
Вирішення цих проблем потребує переходу до передбачуваної державної політики, чіткого дотримання раніше задекларованих умов для інвесторів, а також ухвалення підготовлених Радою бізнес-омбудсмена регуляторних змін із урахуванням поточних потреб країни.
Системні виклики та шляхи їх врегулювання окреслила заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка на RECOVERY CONSTRUCTION FORUM UKRAINE 3.0 під час дискусії, присвяченій участі бізнесу у процесах відновлення, пише РrofВuild.
Роль комплаєнсу та міжнародна співпраця
Спікерка звернула увагу на важливості дотримання умов і правил, визначених у державних та міжнародних нормативних документах. За словами пані Тетяни, українські компанії часто недооцінюють значення комплаєнсу, що ускладнює співпрацю з міжнародними партнерами та обмежує доступ до великих фінансових контрактів.
Вона нагадала, що «мова комплаєнсу» є спільною для українського бізнесу та компаній з інших юрисдикцій і фактично визначає рівень довіри між сторонами.
«На жаль, український бізнес втрачає можливості співпраці міжнародного отримання більш потужних фінансових контрактів, виходу до міжнародних партнерів, тому що це якраз та мова, яка єднає нас. Як мова протоколу в дипломатії, мова комплайнсу єднає український і будь-який інший бізнес з інших юрисдикцій», — зазначила вона.
Відбудова та страхування воєнних ризиків
Експертка також повідомила, що Рада бізнес-омбудсмена розвиває окремий напрям роботи, пов’язаний із питаннями відбудови. Нині найбільша кількість звернень стосується енергетики та інфраструктури, доступу до фінансування і державних програм підтримки, а також регуляторного середовища та вартості ведення бізнесу.
Ключовими проблемами залишаються не окремі суперечки, а системні обмеження, які впливають на готовність бізнесу брати участь у проєктах відновлення. Рада уважно відслідковує настрої та тенденції, вже другий рік вимірює так званий «інвестиційний апетит» приватного сектору щодо участі у відбудові.
Окремо пані Тетяна звернула увагу на проблему страхування воєнних ризиків. За її словами, попри активні міжнародні дискусії щодо страхових механізмів для бізнесу, на практиці міжнародне страхування часто залишається надто дорогим. Вона розповіла, що під час поїздок бізнес-омбудсмена Анки Фельдгузен до регіонів представники великих компаній зазначали, що через високу вартість міжнародного страхування воєнних ризиків вони продовжують користуватися українськими страховими механізмами.
«Коли бізнес-омбудсмен нещодавно відвідала декілька регіонів і поспілкувалася з компаніями, великими компаніями, гравцями, які можуть собі дозволити брати участь у великих проєктах, вони щиро їй сказали, що вартість у цьому міжнародному страхуванні воєнних ризиків настільки дорога, що їм простіше використовувати традиційні, не дуже ефективні українські продукти. Вони звикли до них, знають, і це для них набагато надійніше», — розповіла Тетяна Коротка.
Демотивуючі фактори співпраці
Ще однією проблемою заступниця бізнес-омбудсмена назвала затримки з оплатою за вже виконані роботи у межах проєктів відновлення. За її словами, попри наявність задекларованих міжнародних коштів і програм підтримки, бізнес часто стикається з труднощами під час отримання оплати.
І хоча Рада бізнес-омбудсмена займається медіацією, допомагає з перемовинами та документацією, питання залишається нагальним, оскільки проблема має системний характер. А для компаній, які раніше працювали виключно у комерційному секторі, взаємодія з державними структурами нерідко стає демотивуючим фактором.
Ще одним подібним демотивуючим чинником можна назвати підвищену увагу з боку правоохоронних органів у процесі реалізації державних або відбудовчих проєктів.
«На жаль, окрім недоотримання коштів, зусиль, енергії, які докладені для того, щоб отримати оплату, є інший такий побічний ефект — це увага з боку правоохоронних органів, яка, звичайно, нікому не подобається. Навіть якщо тебе запрошують на інтерв'ю поспілкуватися, я думаю, що ніхто з нас не хотів би такі практики проходити», — наголосила пані Тетяна.
Про дотримання задекларованих правил
Одним із головних запитів бізнесу щодо співпраці з державою, за її словами, є передбачуваність державної політики. Коротка навела приклад ситуації у сфері енергетики, де після масованих ударів росії по інфраструктурі держава закликала приватний сектор інвестувати у розвиток генерації та когенерації.
«У нас є такий мейнстрім: "потрібно наростити за допомогою приватного сектору генерацію, когенерацію". І до нас звернулись з уряду з проханням запропонувати провести неформальну, відкриту дискусію, бо ми відкрито і цілком конфіденційно можемо обговорити це з бізнесом», — розповіла вона.
Найчастіше під час консультацій із представниками компаній та інвесторами бізнес насамперед порушує питання дотримання раніше задекларованих правил. Вона пояснила, що зміни у регулюванні та ціноутворенні, зокрема на ринку газу, впливають на фінансові моделі проєктів, під які компанії залучають міжнародне фінансування.
Пропозиції щодо зміни регуляторної практики
В Україні необхідно змінювати не лише нормативну базу, а й практику застосування чинних правил, вважає експертка. За її словами, у багатьох випадках законодавство формально не забороняє ухвалювати більш гнучкі рішення для залучення бізнесу, однак відповідальні структури продовжують діяти за старими підходами.
Наразі Рада бізнес-омбудсмена підготувала пакет пропозицій щодо змін у регулюванні, частина з яких може викликати дискусії у суспільстві, однак, за її словами, рішення мають ухвалюватися з урахуванням поточних потреб країни та підготовки до наступних зимових періодів.
Водночас непослідовність державної політики може стати перешкодою не лише для залучення бізнесу до відбудови, а й для економічної безпеки України загалом, наголосила експертка.
«Якщо непослідовно діяти і робити один крок вперед і два назад, ми не зможемо не те, що залучити приватний сектор до відбудови, ми, на жаль, не зможемо забезпечити економічну безпеку в найширшому сенсі для України», — підсумувала Тетяна Коротка.
Авторка: Катерина Клименко