12 травня у партнерстві з Українською академією лідерства відбулася панельна дискусія на тему: «Кадровий потенціал України. Як зробити промисловість привабливою для молоді» — у матеріалі Prof Build.
Модератор — Любомир Шимків, CEO Української академії лідерства. Щоб отримати об’єктивні відповіді, до дискусії запросили представників бізнесу, влади, науки та громадських об’єднань:
- Анатолія Коржа — директора БЗКУ АРДЕНЗ, президента Теплоенергетичного кластера України;
- Ілону Станкевич — радницю міністра зі стратегічних комунікацій Міністерства молоді та спорту України;
- Ольгу Тадай — підприємицю, інвесторку, менторку, авторку подкасту «Нескінченні історії»;
- Віталія Пешко — завідувача кафедри теплової та альтернативної енергетики НТУУ «КПІ ім. Сікорського»;
- Анну Бєлолипецьких — адвокатку, GR Director Kharkiv IT Cluster, керуючу партнерку адвокатського об’єднання BELPART.
Дискусія розгорталася довкола дослідження Міністерства молоді та спорту України, яке проводила соціологічна група «Рейтинг» наприкінці 2025 року: 2050 опитаних в Україні, 600 — за кордоном. Три ключові запитання: «Що компанія пропонує молоді, щоб конкурувати з умовами за кордоном?», «Чи вважає бізнес в Україні ментальне здоров’я працівника своєю відповідальністю?», «Хто створить механізм залучення 77% охочих до реального відновлення — держава чи бізнес?».
Читайте також: Навчання, яке діє: як КНУБА змінює життя через освіту
Анатолій Корж, директор БЗКУ АРДЕНЗ, президент ТКУ, розповів: попри те, що зараз молодь за кордоном отримує більше досвіду, знань та можливостей, вона прагне повернутися в Україну. Головне — локально створити умови, в яких можна реалізувати свій потенціал. Наприклад, зараз ТКУ активно розвиває напрям освіти: співпрацює з КПІ, НУБіП, налагоджує партнерство з Луцьким національним технічним університетом, учасники об’єднання надають стипендіальні програми вже з перших курсів.
Позицію влади окреслила Ілона Станкевич: «В опитуванні вказано, що 32% молоді за кордоном відчувають ментальні кризи — це частково пов’язано з тим, що у людей немає відчуття приналежності до спільноти, а також того, що я тут — «свій». Міністерство працює над тим, щоб створити сприятливе середовище: у громадах працюють молодіжні центри, запускаються грантові програми.
Важливо також розглянути дуальну освіту — коли студенти навчаються і можуть паралельно працювати на профільних підприємствах. Ресурс держави все ж обмежений, а підтримка бізнесу — критично важлива».
За даними опитування, все менше молоді хоче відкривати власну справу — 29% серед респондентів в Україні, 19% — за кордоном.
Власні спостереження озвучила Ольга Тадай: «Підприємництво — це про спосіб мислення, можливість ухвалювати рішення та нести відповідальність. Не всі до цього готові: зараз для молоді важливіші свобода та вільний графік, аніж робота 24/7.
На бізнес-курсах нас вчать створювати гарний продукт, орієнтуватися на потреби клієнта, але так само потрібно чути потенційного працівника: закрити питання безпеки, зацікавити роботою, впровадити нові рішення.
Деякі з них нам, як власникам бізнесу, не сподобаються, але потрібно йти на компроміс. Запитайте у молоді, що для них важливо, — це ваше основне джерело інформації».
Віталій Пешко розповів про внутрішнє опитування у КПІ серед студентів другого, третього та четвертого курсів. За його результатами, 60-70% молоді працюють паралельно з навчанням, з них — 15% у сфері енергетики, 25% — у суміжних технічних галузях, а 30% — не за професією. Відповідно, вже на цьому етапі галузь втрачає частину кадрів.
Завідувач кафедри наголосив, що теперішнім поколінням важливо пояснити, що енергетика — це не гайкові ключі та бруд, а престижний напрям, який прирівнюється до сфери ІТ за інтелектуальним навантаженням. Важливу роль тут відіграє залученість бізнесу: дні відкритих дверей, стипендіальні програми, відкриття навчальних лабораторій, хакатони, можливість проходити практику на підприємствах.
Анна Бєлолипецьких поділилася успішними рішеннями Харківського ІТ-кластера, які напрацьовувалися протягом 10 років діяльності: «Кластер пропонує 40 освітніх програм, які охоплюють різну аудиторію — від дошкільнят до перекваліфікації викладачів. Серед партнерів — 267 вищих навчальних закладів у 22 регіонах України.
У лютому відбулася зустріч кластера з Міністерством освіти, щоб обговорити залученість бізнесу в розробку навчальних програм — запропонували формат спільного стратегування, під час якого підприємці й науковці зможуть озвучити свої побажання, а також сформувати загальний план дій, за яким рухатимуться влада, бізнес та освіта».
Читайте також: Запит від бізнесу, що став поштовхом до змін: проєкт Swisscontact EdUP підготував координаторів бізнес-партнерств для 29 профтехів
Зустріч кластера вкотре підтвердила, що вирішення кадрової кризи в Україні можливе лише завдяки синергії: бізнес має бути роботодавцем і ментором, освіта — адаптуватися до реальних запитів ринку, а держава — створити безпечне та ціннісне середовище для самореалізації.