Команда ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури» за підтримки Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, Служби відновлення та розвитку в Львівській області та Славської селищної ради провела V Міжнародну науковопрактичну конференцію імені П.М. Коваля «Відновлення та розвиток мостів: виклики, тренди, новації».
Захід, який відбувся 10-12 грудня 2025 року в селищі Славсько Львівської області, відвідав Prof Build.
Конференція зібрала близько 200 фахівців зі служб відновлення в областях, обласних військових адміністрацій, балансоутримувачів місцевих доріг, органів місцевого самоврядування, підрядних, проєктних, експертних, інжинірингових компаній, постачальників нових матеріалів і технологій з усіх регіонів України.
Фахівці зустрілися, щоб обговорити використання новітніх матеріалів і технологій для відновлення та розвитку мостів, новації у нормативній базі щодо проєктування, експлуатації та випробування транспортних споруд, методи і сучасні технології оцінювання стану мостів, зокрема — в режимі реального часу.
Відкрив конференцію директор ДП «НІРІ» Артем Безуглий, наголосивши на масштабі події та її ролі як професійного майданчика для всієї галузі, важливості відкритого діалогу та спільного напрацювання рішень. Також закликав учасників до активних дискусій, адже саме на таких платформах формується майбутнє української інфраструктури.
Серед важливих тем, які учасники розглянули під час конференції, — підходи до визначення вартості будівництва мостів, можливості інформаційно-аналітичних та експертних систем у галузі мостів тощо.
Читайте також: URC 2025: конференція, що формує майбутнє України
Тренди розвитку мостобудівельних норм та реальний стан мостового господарства України
Початком ділової програми конференції став виступ Володимира Каськіва, заступника директора з наукової роботи ДП «НІРІ», який був присвячений ключовим змінам у нормативній базі для проєктування та будівництва мостів в Україні, зокрема новому ДБН В.2.3-22:2025 «Мости і труби. Основні вимоги проєктування». Цей документ замінює старий стандарт і гармонізує національні вимоги з європейськими нормами, зокрема підходами Eurocodes.
Спікер акцентував увагу на сучасних вимогах до надійності конструкцій та чіткому визначенню довговічності елементів. Це дає змогу передбачити термін служби мостів і забезпечувати безпеку та якість проєктів у довгостроковій перспективі.
Окрему увагу приділили впровадженню європейських стандартів, у тому числі вимог щодо доступності для пішоходів і велосипедистів, та чіткій класифікації об’єктів, які проєктуються. Це сприятиме використанню сучасних матеріалів і технологій, спрощенню процедур тендерів і підвищенню рівня інфраструктурних рішень загалом.
Таким чином, доповідь підкреслила, що зміни в нормах — це не лише технічна формальність, а системний крок до підвищення якості, безпеки та євроінтеграції мостобудівної галузі України.
Виступ Сергія Завгороднього, ДП «НІРІ», Центр мостів і будівельних конструкцій, був присвячений реальному стану мостового господарства України та необхідності переходу до системної моделі управління інфраструктурою.
Він навів ключові цифри: в Україні налічується близько 28,5 тис. мостів, із яких значна частина вже перевищила проєктний строк служби — середній вік споруд становить близько 60 років, а понад 43% мостів мають вік понад 60 років.
Особливо тривожним є те, що 39% мостів на дорогах державного значення перебувають у найгірших експлуатаційних станах (4-5), тобто є обмежено працездатними або непрацездатними.
Доповідач окреслив типові проблеми старих споруд — низьку якість або відсутність гідроізоляції, деградацію деформаційних швів, карбонізацію бетону, корозію арматури та конструктивні недоліки типових проєктів минулих десятиліть.
На прикладі США та Німеччини він показав, що ефективне відновлення можливе лише в межах довгострокових державних програм із чіткою пріоритезацією, стабільним фінансуванням та використанням цифрових інструментів моніторингу.
Ключовий меседж виступу — Україні необхідно перейти від фрагментарних ремонтів до формування національної програми відновлення мостів, яка базуватиметься на системному обстеженні, цифровій актуалізації даних, прозорій пріоритезації та прогнозованому управлінні мережею. Лише такий підхід дасть змогу зменшити частку аварійних споруд, підвищити стійкість транспортної системи та інтегрувати її в європейський інфраструктурний простір.
У доповіді «Тимчасові мости в Україні: інженерні рішення в умовах війни» Андрій Чабанівський, начальник відділу безпеки автомобільних доріг та дорожнього руху (Агентство відновлення), та Максим Пльохін, головний спеціаліст відділу розвитку автомобільних доріг (Агентство відновлення), зосередилися на практичному вимірі відновлення транспортного сполучення в умовах бойових дій.
Вони показали, що тимчасові мости — це не просто інженерний компроміс, а критично важливий інструмент забезпечення військової логістики, гуманітарних місій і життєдіяльності громад.
Спікери представили основні типи конструкцій — понтонні, збірно-розбірні та модульні системи, а також навели приклади їх застосування в різних регіонах України, зокрема на прифронтових територіях.
Читайте також: Щорічна конференція ProfVentFacade зібрала у Києві понад 100 учасників
Окремий акцент було зроблено на викликах: обмежені строки, складні природні умови та постійні безпекові ризики. У відповідь на них українські інженери використовують модульний підхід, дрони для розвідки, легкі сучасні матеріали, що дозволяє розгортати переправи за лічені дні й адаптувати їх до різних навантажень.
Доповідь чітко показала: тимчасові мости стали символом інженерної мобільності та здатності країни відновлюватися навіть у найскладніших умовах.
Після розмови про реальні виклики мостової інфраструктури в умовах війни і необхідність швидких інженерних рішень логічно постало питання: хто буде втілювати ці стратегії в життя вже завтра? Саме на цьому аспекті зосередився наступний спікер — декан факультету транспортного будівництва Національного транспортного університету Андрій Бубела.
У своїй доповіді він окреслив сучасний стан і перспективи підготовки інженерних кадрів для галузі транспортної інфраструктури. Спікер представив структуру факультету, освітні програми та динаміку контингенту студентів, підкресливши, що саме сьогодні формується нове покоління інженерів, здатних працювати в умовах післявоєнної відбудови.
Окрему увагу було приділено розвитку навчально-наукових лабораторій і центрів, які дозволяють поєднувати теорію з практикою, а також міжнародній співпраці за програмами Erasmus+.
Андрій Бубела наголосив, що без системної інвестиції в освіту та науку неможливо забезпечити сталий розвиток мостобудування і всієї транспортної галузі в Україні.
Логічним продовженням розмови про системність і прозорість у галузі стала наступна доповідь, яка перевела фокус із фінансово-нормативної площини безпосередньо в інженерну практику. Якщо попередній виступ окреслив «правила гри» для галузі, то далі мова пішла про те, як ці правила працюють у реальних умовах — на конкретних об’єктах, у складних локаціях та під тиском часу й обставин.
Артем Безуглий, директор ДП «НІРІ», у своїй доповіді зосередився на ключових змінах у системі ціноутворення в будівництві та дорожній галузі в умовах воєнного стану.
Він детально пояснив, як сьогодні формуються кошториси відповідно до Кошторисних норм України та галузевих Методик, у чому полягає різниця між твердою й динамічною договірною ціною та які ризики виникають при використанні застарілих підходів.
Окремий акцент було зроблено на впровадженні єдиної Бази даних цін, що має стати основою для прозорого та об’єктивного формування вартості робіт і матеріалів. Як підкреслив спікер, нова система покликана мінімізувати суб’єктивні рішення, підвищити довіру між замовниками й підрядниками та створити єдині правила гри для всієї галузі.
Завершення першого розділу конференції стала доповідь Ігоря Бабяка, завідувача відділу надійності конструкцій ДП «НІРІ», де ключовим акцентом стала ідея, що довговічність мостів визначається не лише якістю проєктування та будівництва, а передусім системністю експлуатаційного утримання протягом усього життєвого циклу.
Спікер нагадав, що надійність моста в українських нормах трактується як здатність конструкції виконувати свої функції в заданих умовах без досягнення граничних станів.
Він детально показав, як дефекти, що виникають на етапах проєктування, будівництва та експлуатації, поступово знижують несучу здатність споруд і призводять до критичних ушкоджень.
Окрему увагу було приділено новому ДСТУ 8989:2020, який систематизує підходи до нагляду, оглядів, діагностики та ведення обов’язкової технічної документації мостів.
Доповідь фактично окреслила перехід від реактивного «ремонту після руйнування» до превентивної моделі управління станом мостів, де регулярний контроль, фіксація дефектів і планування заходів утримання стають основою надійності транспортної інфраструктури.
Читайте також: Де працюватиме українська молодь у майбутньому: зустріч Теплоенергетичного кластера України
Міжнародний досвід та вітчизняні напрацювання
Новий тематичний блок конференції відкрив виступ Карло Феллуги, генерального директора компанії «N+» (Італія), який додав дискусії потужного міжнародного виміру.
У центрі уваги — сучасні європейські підходи до моніторингу стану мостів, засновані на поєднанні інженерних вимірювань, цифрових технологій і супутникових даних.
На прикладі моста Corso Regina Margherita в Турині спікер продемонстрував, як система датчиків та InSAR-моніторинг формують «цифровий портрет» споруди, що дозволяє не лише фіксувати дефекти, а й прогнозувати поведінку конструкції у часі.
Такий підхід переводить управління інфраструктурою з режиму реагування на проблеми у формат превентивної, науково обґрунтованої експлуатації — саме тієї моделі, до якої сьогодні прагне європейська практика.
У свою чергу Марк Вісчерс, компанія IDS Group (Нідерланди), присвятив доповідь проблемам традиційних систем водовідведення на мостах, які часто стають джерелом корозії, руйнування бетону та зростання вартості експлуатації.
Спікер показав, що класичні внутрішні трубні системи створюють приховані ризики: пошкодження труб усередині конструкцій, складність доступу для ремонту, високу вартість монтажу через необхідність перфорації плити моста та значні витрати на подальшу реконструкцію.
Альтернативою стали дренажні системи IDS — поверхневі модульні рішення, які інтегруються безпосередньо в бордюрну частину проїзної частини та відводять воду там, де вона утворюється.
На прикладах об’єктів у Німеччині, Швеції, Данії та Бельгії було продемонстровано, як такі системи підвищують довговічність мостів, знижують експлуатаційні витрати та мінімізують ризики прихованих пошкоджень.
Окремий акцент зроблено на екологічному аспекті: елементи виготовляються з переробленого пластику PP та PE, поєднуючи інженерну ефективність із принципами циркулярної економіки.
Цей виступ логічно продовжив міжнародний блок конференції, показавши, що сучасні інфраструктурні рішення — це не лише про міцність, а й про довговічність та відповідальність перед довкіллям.
Наступна доповідь Максима Коваля, кандидата технічних наук, старшого викладача кафедри автомобільних доріг та мостів НУ «Львівська політехніка», була присвячена темі, що звучить особливо гостро в умовах війни та масового зношення інфраструктури, — методологічним і етичним прогалинам при обстеженні мостів як факторам ризику аварій.
Спікер на конкретних прикладах показав, як формальний підхід, відсутність повноцінних обстежень, залучення непрофільних або некваліфікованих виконавців та використання «паперових» звітів без реального аналізу конструкцій створюють ілюзію безпеки там, де насправді накопичуються критичні дефекти.
Доповідач наголосив, що недооцінка технічного стану мостів — це не лише інженерна помилка, а й етична проблема, адже за кожним таким рішенням стоїть потенційна загроза життю людей.
Особливий акцент фахівець зробив на ролі замовників і контролю з боку обласних служб: саме вони можуть мінімізувати ризики через чіткі технічні завдання, вимоги до кваліфікації виконавців та ретельну перевірку звітної документації.
Спікер підкреслив, що в умовах «мостопаду» та воєнних навантажень мости мають розглядатися як потенційно аварійні об’єкти, що потребують максимально відповідального й професійного підходу.
Доповідь Максима Борисенка, завідувача відділу будівельних конструкцій ДП «НІРІ», стосувалася пріоритезації мостів в умовах обмежених ресурсів.
Він нагадав, що в Україні експлуатується близько 15 тисяч транспортних споруд, значна частина яких має критичний технічний стан. Війна лише посилила ці ризики.
Спікер представив ризик-орієнтований підхід до визначення черговості обстеження та ремонту мостів на основі багатокритеріальної моделі. Вона враховує технічний стан, конструктивні особливості, економічний вплив і наслідки можливих відмов.
Ключовий меседж — рішення мають базуватися не на інтуїції, а на прозорій системі критеріїв, яка дозволяє спрямовувати ресурси туди, де загрози для безпеки та економіки є найбільшими.
Людмила Панібратець, заступник начальника Центру мостів та будівельних конструкцій ДП «НІРІ», представила аналітичну експертну систему управління мостами як ключовий інструмент сучасного підходу до експлуатації та планування ремонтів.
Система акумулює повну технічну інформацію про кожну споруду, фіксує дефекти в динаміці, формує паспорти мостів і дозволяє прогнозувати їхній залишковий ресурс.
Головна цінність АЕСУМ — у можливості обґрунтовано пріоритезувати об’єкти та ефективно планувати фінансування, що особливо важливо в умовах обмежених ресурсів і масштабних викликів, які стоять сьогодні перед мостовим господарством України.
Павел Рячек (Чехія) представив досвід масштабної діагностики попередньо напружених мостів і стратегічних переходів.
У межах національного проєкту було обстежено десятки об’єктів із фокусом на стан арматурних канатів, корозійні процеси та реальну несучу здатність конструкцій.
Доповідач продемонстрував, як поєднання руйнівних і неруйнівних методів контролю дозволяє своєчасно виявляти критичні дефекти, запобігати раптовим відмовам і формувати пріоритети для ремонту.
Чеський підхід показує: системна діагностика та робота з даними є ключем до безпеки мостів у довгостроковій перспективі.
Виступ Богдана Зеленського, завідувача відділу мостів ДП «НІРІ», був присвячений сучасним технологіям обстеження підводних частин опор мостів — зоні, де найчастіше виникають розмиви та пошкодження, що безпосередньо загрожують стійкості споруд.
Спікер показав, як традиційні водолазні методи сьогодні доповнюються гідроакустичними технологіями: ехолотами, боковими та круговими сонарами, що дозволяють швидко, безконтактно й безпечно отримувати детальну картину стану дна та фундаментів.
Особливий акцент було зроблено на поєднанні ехолота з підводними дронами (ROV), що забезпечує як масштабне сканування, так і точну візуальну діагностику.
Такий підхід дає змогу створювати профілі дна, відстежувати зміни в динаміці та інтегрувати дані у цифрові моделі мостів, формуючи основу для системного моніторингу і превентивного управління їхнім станом.
Продовженням міжнародного блоку став виступ українських фахівців Центру мостів та будівельних конструкцій ДП «НІРІ» — Віталія Остапчука та Олега Веретельнікова, які представили практичний досвід використання лазерного сканування під час обстеження вантового мостового переходу.
Доповідачі показали, як сучасні 3D-технології дозволяють з високою точністю фіксувати геометрію складних споруд, визначати провисання вант, відхилення пілонів, положення балки жорсткості та інші критично важливі параметри, які майже неможливо отримати за допомогою традиційних методів.
Лазерне сканування відкриває нові можливості для системного моніторингу стану мостів, інтеграції даних у розрахункові моделі та переходу до прогнозного управління технічним станом інфраструктури.
Навіть базуючись лише на частині виступів, представлених в огляді, можна впевнено сказати про те, що конференція вкотре підтвердила: відновлення мостової інфраструктури України виходить за межі простої реконструкції зруйнованого.
Галузь переходить до якісно нового рівня — з опорою на європейські норми, цифрові технології, сучасні матеріали та системний підхід до управління життєвим циклом споруд.
Під час обговорення учасники продемонстрували спільне розуміння ключових викликів — від кадрового дефіциту й нормативних змін до потреби в прогнозному моніторингу та стратегічній пріоритезації об’єктів.
Водночас конференція стала простором, де формується спільна професійна мова між наукою, державою та бізнесом.
Саме такі майданчики створюють основу для того, щоб Україна не лише відбудувала мости, а вибудувала нову культуру інженерних рішень — стійку, сучасну й орієнтовану на майбутнє.