У серпні 2025 року український ринок праці опинився перед новим викликом – чоловіки до досягнення 23-річного віку отримали змогу безперешкодно виїжджати з країни за кордон під час воєнного стану. Нововведення посилило ризики для роботодавців у забезпеченні кадрами та спричинило суспільний резонанс серед українців щодо справедливості рішення у ставленні до всіх військовозобов’язаних.
Які виклики і можливості бачить бізнес у нових правилах виїзду молоді, як це позначається на ринку праці і впливає на формування нових підходів до залучення персоналу – в огляді журналу Рrof Build.
Зміни у законодавстві
28 серпня 2025 року набув чинності документ, який дозволяє виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років включно під час дії воєнного стану та загальної мобілізації. Основні положення викладено в Постанові Кабінету Міністрів України про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України.
З одного боку, це рішення відкрило для молоді ширші можливості щодо самореалізації — навчання чи працевлаштування. З іншого — поглибило кадрову проблему для бізнесу, який і без того відчуває гострий дефіцит кадрів. Особливо чутливими до нових правил виявилися галузі, де значна частка робочої сили представлена саме молодими працівниками — наприклад, будівництво, логістика, виробництво будматеріалів. Від ухвалення рішення минуло майже два місяці, тож наразі ще немає повного розуміння, як це вплине на ринок праці.
Зокрема, голова Нацбанку Андрій Пишний зазначив, що поки передчасно робити висновки чи хвилюватися: "Після наших внутрішніх обговорень ми не очікуємо в цьому питанні якоїсь драми. Але подивимося. Ми слідкуємо за розвитком подій".
За інформацією першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, у липневому прогнозі установи закладено припущення, що цьогоріч за кордон виїде близько 200 тисяч українців. За наявними даними, виїхало трохи більше 100 тисяч осіб — тобто в межах прогнозу. У разі виявлення матеріального впливу еміграції в цій віковій групі у Нацбанку врахують це у своїх подальших прогнозах.
Читайте також: Будівельна галузь України активніше залучати трудових мігрантів
Молодь на ринку праці
У Центрі економічної стратегії повідомили, що в Україні проживає близько 700 тисяч чоловіків віком 18-22 роки, більшість із них — студенти. На ринку праці задіяно лише 200-300 тисяч осіб. Якщо порівняти ці цифри з економічно активним населенням — близько 13 млн осіб за даними Пенсійного фонду (з них близько 9 млн офіційно сплачують внески), то їх частка становить лише 2-3%. Тож навіть у разі найгіршого сценарію — масового виїзду молодих чоловіків — економіка цього майже не відчує.
Уплив нових правил слід розглядати, зокрема, у розрізі частки молоді цього віку на ринку праці та найпопулярніших серед неї вакансій. За даними Work.ua, частка кандидатів на роботу віком 18-22 роки становить близько 16% від усіх шукачів, причому 62-65% з них — жінки. Але з кінця серпня частка чоловіків у цій віковій групі почала зменшуватися і наразі становить 31%. На тлі кадрового голоду втрата кожного співробітника для невеликого та середнього бізнесу буде досить відчутною.
Аналіз резюме чоловіків цього віку показав, що найчастіше шукають роботу в ІT, 6% набрали такі категорії, як робочі спеціальності, виробництво та інші, а "логістика, склад, ЗЕД" — 5%.
Економічний резонанс
У вересні компанії OLX Робота та Work.ua провели на своїх ресурсах опитування (у загальному результаті — понад півтори тисячі представників бізнесів) щодо впливу ухваленого закону на ринок та поділилися даними про настрої і плани роботодавців, працівників та молодих чоловіків.
Роботодавці відреагували на зміни у законодавстві неоднозначно. За даними дослідження OLX Робота, думки роботодавців щодо впливу розділилися. 36% респондентів підтримують дозвіл виїзду молодих чоловіків за кордон, тоді як кожен третій опитаний висловився проти. Так, 41% роботодавців розповіли, що вже помітили вплив нового закону, а саме — звільнення молодих працівників та ускладнення пошуку нових кандидатів.
Опитування Work.ua виявило, що 37% роботодавців зафіксували звільнення чоловіків віком 18-22 роки. Найбільше наслідки відчули великі бізнеси. Як з’ясувалося, з відтоком кадрів серед роботодавців із понад 1 тис. працівників зіткнулося 60% респондентів, тоді як у малому бізнесі, де задіяно до 10 найманих працівників, — кожен п’ятий опитаний. Кожна друга опитана компанія у будівельній промисловості та галузі деревообробки розповіла про відтік кадрів. У гуртовій торгівлі, дистрибуції, імпорті та експорті ця цифра сягнула 43%, а в транспорті та логістиці звільнення зафіксувала третина респондентів.
За даними Forbes, найбільше ризикують компанії, де зарплати становлять близько 15 тисяч грн, натомість співробітники з доходами 35-55 тисяч грн здебільшого залишаються працювати в Україні. Слід врахувати й те, що будівництво та виробництво на простих спеціальностях є тими сферами, де підробляло чимало молоді — зокрема, некваліфікованої або малокваліфікованої.
Читайте також: На які вакансії роботодавці відкривають усе менше пропозицій
Реакція молоді
Опитування, проведене на платформі OLX Робота, показало, що 23% респондентів віком 18-22 роки серйозно розглядають можливість виїзду на роботу за кордон. Найбільшою мотивацією вони називають безпеку та уникнення мобілізації, а також кар’єрні амбіції і можливість навчатися за межами України та подорожувати. Водночас близько третини молодих людей виявили готовність розглянули варіант залишитися в Україні за умови конкурентних зарплат і більш безпечних та стабільних умов праці. Водночас 45% не планують залишати Україну. Їхніми ключовими мотиваторами є: прагнення допомогти країні, будувати кар’єру вдома та залишатися з родиною. Близько третини не впевнені, що за кордоном буде краще, а 15% не мають фінансових чи юридичних можливостей для виїзду.
Половина опитаних респондентів навчаються, кожен п’ятий — працює, ще 22% поєднують освіту та роботу. Серед непрацюючих половина планують шукати роботу в Україні. Цікаво, що 54% мають друзів чи родичів, які вже виїхали за кордон або планують це зробити. З них майже половина (46%) зробили це одразу, а 19% звільнилися заради цього з роботи.
Прогнози та перспективи
Наразі експерти не беруться прогнозувати довгостроковий вплив ухвалення закону на ринок праці та економіку країни. Зокрема, існує ризик "ланцюгової реакції" серед інших категорій працівників, наприклад виїзду за кордон членів родин молодих чоловіків — їхніх матерів, дружин, сестер. З іншого боку, це рішення може зменшити показник вивезення за кордон хлопців підліткового віку і збільшити шанси залучити їх на ринок праці.
Експерти Центру наголошують, що головним завданням держави залишається створення в Україні більш привабливих, ніж за кордоном, умов для навчання й отримання першого трудового досвіду. Зокрема, необхідно підвищувати якість освіти, запускати пільгові програми для студентів і молодих фахівців, програми стажування, створювати можливості для соціальної оренди житла. Бізнесу рекомендують шукати можливості для зацікавлення молоді — адаптувати зарплати й умови праці, пропонувати мотиваційні пакети, забезпечити гуртожитком чи компенсувати вартість оренди житла, а також оплачувати стажування та курси підвищення кваліфікації, дозволяти поєднання роботи з навчанням.
Як показало дослідження OLX Робота, у цьому році зросла кількість роботодавців, які готові для вирішення кризи кадрів збільшити мотиваційний пакет — 39% проти 29% у 2024 році. Водночас охочих наймати молодь віком до 25 років для подальшого її навчання зменшилася до 21% проти 28% у 2024 році. Найбільшу готовність до системної співпраці зі студентами демонструють великі компанії.
Раніше повідомлялося, як у вітчизняній будівельній галузі долають дефіцит кадрів на будівельних майданчиків.