Ярослав Куліковський - cтарший аналітик компанії Pro-Consulting Листове та флоат-скло в сучасному світі стало не просто одним з основних будівельних матеріалів, а й є ключовим елементом сучасної архітектури, енергоефективності та фасаду будівлі. Воно визначає зовнішній вигляд міського середовища та впливає на енерговитрати як житлових, так і комерційних об’єктів.
Будівельне скло в Україні є одним із найбільш критичних матеріалів для відновлення зруйнованих будівель. Для України розвиток ринку скла – це частина національної безпеки та економічної стійкості, адже у нас усе ще немає локального виробництва листового скла, що є необхідним для відновлення зруйнованих об’єктів в умовах постійних обстрілів та для зменшення імпортозалежності країни щодо базових будівельних матеріалів.
Листове та флоат-скло в сучасному світі стало не просто одним з основних будівельних матеріалів, а й є ключовим елементом сучасної архітектури, енергоефективності та фасаду будівлі. Воно визначає зовнішній вигляд міського середовища та впливає на енерговитрати як житлових, так і комерційних об’єктів. Будівельне скло в Україні є одним із найбільш критичних матеріалів для відновлення зруйнованих будівель. Для України розвиток ринку скла – це частина національної безпеки та економічної стійкості, адже у нас усе ще немає локального виробництва листового скла, що є необхідним для відновлення зруйнованих об’єктів в умовах постійних обстрілів та для зменшення імпортозалежності країни щодо базових будівельних матеріалів.
У перший рік повномасштабного вторгнення росії середньорічна ціна імпортованого скла зросла з 125 грн/м² у 2021 році до 206 грн/м² за підсумком 2022 року. Основними причинами підвищення ціни майже на 65% стали ріст обмінного курсу, збільшення логістичних витрат та зміна ланцюгів постачання внаслідок зміни географії імпорту. У першій половині 2025 року середня ціна імпортованого скла становила 218 грн/м² проти 188 грн/м² порівняно з аналогічним періодом минулого року – 16% зростання за рік.
Читайте також: Менше сталі — більше сировини: куди рухається українська металургія
До 2022 року основними постачальниками будівельного скла в Україну були білорусь та росія, що забезпечували 75% усього імпорту у 2021 році (в м2). Після лютого 2022 року Україна переорієнтувалась на нових постачальників. У період 2023-2024 років основними країнами-експортерами до України стали Польща, Румунія, Болгарія, Єгипет, Китай, Туреччина та Азербайджан. За першу половину 2025 року лише 5 країн забезпечили понад 96% усіх поставок листового скла на локальний ринок.
У структурі постачання переважає звичайне скло без додаткових якісних характеристик (енергозберігаючих, сонцезахисних тощо), що пояснюється його більшою доступністю та нижчою ціною. Енергозберігаючі властивості має близько третини скла на українському ринку. Понад 20% на ринку припадає на скло із сонцезахисним покриттям, причому обсяги його постачання зростають з кожним роком. У 2024 році частка скла із захистом від сонця зросла майже до 23%, тоді як у 2023 році його обсяги становили близько 20%.
Попит на тоноване скло залишається доволі обмеженим. Частка нетонованого скла становить у середньому понад 97% протягом останніх років. Найбільший попит на тоноване скло спостерігався в довоєнний період.
Очікується, що попит на фасадне енергозберігаюче скло прогнозовано зростатиме швидше порівняно з простими товарними позиціями, що пов’язано із загальними тенденціями до підвищення енергоефективності сучасних та майбутніх будівель.
Читайте також: Секторальний фокус
Перспективи розвитку ринку
Загальний масштаб відновлення країни після війни становить сотні мільярдів доларів, а потреби у ключових будівельних матеріалах у відбудові оцінюються в понад 60 млрд доларів. Уже в період 2024-2025 років почали з’являтися реальні інвестиційні проєкти з локалізації виробництва будівельного скла, оскільки, за різними оцінками, Україна потребує скла в понад 52 млн м2 з подальшим довгостроковим щорічним попитом у понад 25-30 млн м2 на рік.
Також Україна володіє великим внутрішнім сировинним потенціалом для виробництва скла. Запасів кремнеземного піску та кварцу вистачить на десятки років, що створить вагоме підґрунтя для розвитку української скляної промисловості. Очікувалось, що у 2025 році в Україні з’являться 2 нові виробництва скла компанії City One Development, але їх відкриття затримується щонайменше до 2027 року.
В цей же час з’явилися нові амбітні плани. У вересні компанія NovaSklo підписала угоду з міжнародною компанією NSG Group для будівництва найбільшого заводу з виробництва скла в Україні з річною потужністю близько 25 млн м2 з метою покриття внутрішніх потреб. Будівництво нового заводу має розпочатись у березні 2026 року та розміщуватиметься в Київській області. Очікувані інвестиції становлять понад 250 млн доларів. Якщо NovaSklo та інші ініціативи доведуть проєкти до реалізації, це поступово знизить залежність від імпорту та зробить український будівельний ринок більш стійким та незалежним.
Зрештою, ринок будівельного скла в Україні має величезний потенціал для розвитку. Ключовим завданням галузі є успішна реалізація наявних проєктів з виробництва листового скла. Це створить можливості для України позбутись імпортозалежності, а також передумови для розвитку основних сировинних галузей. Крім того, поява вітчизняного виробництва скла сприятиме зниженню логістичних ризиків, пришвидшить відновлення країни та дозволить зменшити витрати на відбудову. Науково-технічне співробітництво з європейськими партнерами відкриває доступ до передових технологій і фінансування, необхідного для успішного початку виробництва з перспективою розширення.