Протягом десятиліть бетон залишався основою європейського будівництва — від великих інфраструктурних об’єктів до малоповерхових приватних будівель. Проте сьогодні використання матеріалу опинилось у центрі дискусій та критики через його негативний вплив на екологію, повідомляє ProfBuild.
Актуальним викликом для галузі є той факт, що бетон визнано одним із найбільш екологічно шкідливих матеріалів сучасного будівництва. Цемент, ключовий інгредієнт бетону, є другим за обсягами викиду вуглецю серед промисловості — близько 8% світових викидів вуглекислого газу припадає на цементні виробництва.
Екологічна шкода бетону не обмежується лише викидами вуглецю. Використання піску та щебеню призводить до деградації річкових екосистем та зникнення природних ландшафтів. З цих причин в Європі протягом останніх років відбуваються інноваційні зміни на ринку бетону.
Показники ринку
В останні роки виробництво бетону в Європі перебуває у процесі дуже помірного зростання. За даними європейської служби статистики Eurostat, обсяги виробництва готового бетону у 2024 році перевищили всього на 6,5% значення 2021 року. Здебільшого таке стримане зростання пов’язано з динамікою будівництва. Через пандемію у 2020 році показники будівельної діяльності скоротилися на -5,5% в ЄС та на -6,4% в єврозоні.
За останніми даними, наприкінці 2025 року індекс будівництва серед країн ЄС-27 перевищує всього на 3,4% значення 2021 року. Інвестиції в будівництво зменшилися на понад 2% у 2024/2023 рр. Проте, за підсумком 2024 року, сукупний обсяг будівництва скоротився на 1,5% до значень 2023 року.
Найбільші країни Європи продемонстрували зменшення кількості будівельних робіт у 2024 році порівняно з 2023 роком. Йдеться про Німеччину (-3,2%), Францію (-3,4%), Польщу (-7,7%), Нідерланди (-2,7%), Швецію (-4,5%). Проте за цей період менш розвинені країни демонструють найвищі показники зростання — це Греція (+19,9%), Хорватія (+13,5%), Болгарія (+3,5%), Португалія (+2%). Динаміка зведення нових будівель (житлових та нежитлових) зменшується з 2022 року, проте будівництво цивільних інженерних споруд (залізниці, мости, дамби тощо) зростає з 2020 року.
Ринок бетону в Європі є доволі концентрованим з боку найбільших країн. За даними Європейської служби статистики, Франція є найбільшим виробником бетону в Європі. Незважаючи на більші інвестиції в будівництво, обсяги виробництва бетону в Німеччині є меншими. Також до п’ятірки найбільших виробників входять Іспанія, Італія та Польща. Сукупно ці п’ять країн забезпечують понад 60% виробництва бетону від всього ринку ЄС.
Читати також:Ринок залізобетону в Україні у воєнний період
Тенденції та нові вектори розвитку
Законодавчий тиск Європейського Союзу в межах програми «European Green Deal» став одним із визначальних факторів подальшого вектора розвитку галузі бетону. Виробництво бетону вважається одним з основних джерел викидів вуглекислого газу. Тому основні інновації останнім часом зосередженні на декарбонізації самого процесу виробництва матеріалу в контексті відповідності принципам циркулярної економіки. Поширення ESG стандартів (екологічне, соціальне та корпоративне управління) вимагає від компаній розвитку в напрямку декарбонізації. Найістотнішого тиску зазнають найбільші європейські корпорації з виробництва цементу та бетону.
Бетонна галузь тісно пов’язана з концепцією циркулярної економіки. Європа є світовим лідером в напрямку переробки відходів будівництва. Бетон розглядається вже не тільки як матеріал одноразового використання. Подрібнений бетонний щебінь може використовуватись як вторинний заповнювач для нових сумішей. Проте широке впровадження такого вторинного використання подрібненого бетону вимагає перегляду національних стандартів та будівельних норм серед країн Європи.
3D-друк є окремим напрямом у розвитку не тільки бетону, а й будівництва загалом Європа є основним регіоном у комерціалізації 3D-друку будівель. Технологія допомагає відмовитися від традиційної опалубки, пришвидшити процес будівництва та зменшити витрати. Також програма дозволяє використовувати більше матеріалу лише там, де він є дійсно необхідним за розрахунками навантажень на конструкцію. Наприкінці 2025 року в Данії було завершено етап 3D-друку найбільшого в Європі проєкту будівництва житла — 6 будівель загальною площею 1,6 тис. м2.
Цифровізація будівельних процесів, зокрема використання ВІМ-технологій (інформаційне моделювання будівель), допомагає проєктувати будівлі в такий спосіб, що параметри бетону вираховуються дуже точно ще до початку самого будівництва. Це дає змогу знизити надмірні витрати матеріалу та сприяє більш раціональному використанню ресурсів.
Цікавим напрямом розвитку бетонних сумішей є самовідновлюваний бетон. Компанії пропонують унікальні продукти, що забезпечують для бетону властивості самостійного відновлення. У структуру бетону інтегрували спеціальні бактерії, які мають сприяти зменшенню тріщин у матеріалі. Технологічне рішення ґрунтується на використанні мікроорганізмів, здатних синтезувати вапнякові сполуки, що дозволяє бетону самостійно «заліковувати» тріщини, які виникають у процесі експлуатації.
Завдяки цьому суттєво зростає термін служби бетонних елементів і знижується потреба в ремонтних роботах. Механізм самовідновлення інтегрований у низку продуктів, придатних як для застосування в новому будівництві, так і для модернізації та відновлення вже наявних споруд. Така біотехнологічна розробка може на багато десятиліть збільшити термін служби мостів, тунелів і підземних споруд. Це має ключове значення для підтримання та модернізації застарілої інфраструктури Європи. Для інфраструктурних об’єктів цей підхід може бути особливо цінним, бо він вирішує проблему дрібних тріщин, що з часом призводять до корозії металевої арматури.
Читати також: Український ринок СБС: між викликами війни та потенціалом відбудови
Восени 2025 року компанія Everox із Нідерландів вийшла на ринок з власною технологією перетворення бетонних відходів на високоякісні замінники цементу, піску та заповнювачів. Це дозволяє зменшити викиди СО2 та обсяги відходів на звалищах. Процес переробки дає змогу розбити компоненти на чотири ключові продукти: активована цементна паста; перероблені крупні заповнювачі; перероблені дрібні заповнювачі; дрібний інертний наповнювач.
Справжнім проривом є відновлення цементної пасти, яка раніше вважалася втраченою у процесі переробки будівельних відходів. Реактивація цементу відкриває можливість повторного застосування цього компонента, що дає змогу замістити суттєву частку первинного цементу та знизити потребу у його виробництві. Малі та енергоефективні переробні установки можуть функціонувати як стаціонарні об’єкти, забезпечуючи регіони екологічно орієнтованими будівельними матеріалами, або ж оперативно розгортатися в зонах інфраструктура зазнала значних руйнувань унаслідок природних катастроф чи техногенних впливів. Такий підхід підвищує автономність від глобальних логістичних ланцюгів, прискорює постачання нових матеріалів для відбудови та істотно скорочує вуглецевий слід будівельних робіт.
Окремим напрямом розвитку ринку бетону є низьковуглецеві збірні залізобетонні елементи, що можуть забезпечувати до 40% скорочення вуглецевого сліду порівняно з класичними методами будівництва. Традиційні підходи до будівництва зазвичай супроводжуються інтенсивними перевезеннями матеріалів, значними енерговитратами безпосередньо на майданчику та утворенням великих обсягів відходів. Натомість збірні технології мінімізують ці недоліки завдяки перенесенню основних виробничих процесів у заводські умови.
За різними оцінками, збірне будівництво потребує до 67% менше енергії порівняно з традиційними будівельними практиками. Модульний формат додатково дозволяє скоротити сумарний обсяг відходів до 83% і майже наполовину зменшити витрати, пов’язані з управлінням відходами. Збірні споруди зазвичай проєктуються із застосуванням енергоощадних рішень і матеріалів, що підвищує їхню загальну екологічну ефективність. У заводських умовах значно легше інтегрувати сучасні енергозберігаючі технології, зокрема покращені системи теплоізоляції, віконні конструкції з високими показниками енергоефективності та продуктивні системи опалення й кондиціонування. Завдяки цьому протягом усього життєвого циклу будівлі зменшується споживання енергії, що, своєю чергою, дозволяє суттєво скоротити експлуатаційний вуглецевий слід.
Читати також: Не лише крани: чому бетонна техніка виходить на перший план
Однією з найбільш перспективних інновацій у галузі бетону у світі є технологія CarbonCure. Канадська компанія розробляє рішення з вилучення та утилізації вуглекислого газу, адаптовані для бетонних виробників будь-якого масштабу. Технологія передбачає введення точно контрольованої кількості вуглекислого газу безпосередньо в бетонну суміш на етапі замішування, де газ переходить у мінералізовану форму. Як наслідок, зростає міцність бетону на стиск, що дозволяє оптимізувати склад розчину та суттєво скоротити вуглецеві викиди й водночас знижувати виробничі витрати. За даними самої компанії, такий розчин дає змогу економити 7-11 кг СО2 на один кубічний метр. За роки своєї діяльності компанія допомогла зекономити 718 тис. тонн викидів СО2 , а кількість поставок із бетоном CarbonCure перевищила 10,3 млн вантажівок.
Таким чином, сучасний ринок бетону в Європі перебуває на етапі трансформації, що пов’язана зі зменшенням негативного екологічного впливу матеріалу. Інновації на європейському ринку бетону — це не тільки про нові технологію, а й про зміну екологічної свідомості та нового етапу розвитку будівельних матеріалів.
Автор: Ярослав Куліковський, старший аналітик компанії Pro-Consulting