Що таке дизайнерське мислення? Які особливості формування міського простору домінують на ринку? Які нові форми і методики застосовуються під час будівництва? Актуальні питання щодо подальших векторів розвитку сучасної архітектури обговорювали провідні девелопери, архітектори, дизайнери, власники й топ-менеджери компаній на Architecture & Design Thinking. Ініціатором щорічної, вже четвертої конференції традиційно виступив Український клуб нерухомості (URE Club).
Як зазначає співзасновник і керуючий партнер URE Club Ольга Соловей, «в останнє десятиліття в Україні, а особливо в Києві, з’явилося багато інноваційних об’єктів і реконструйованих будівель. Якщо говорити про архітектуру, то в Україні зростає запит на естетику в містобудуванні, причому не тільки з боку бізнесу, а й з боку громадськості». Про це Ольга Соловей заявила під час заходу, що відбувся 17 квітня в Pochayna Event Hall. «Економіка висококласної архітектури не тільки у витратах на зведення будівлі, а і в додатковій цінності в подальшому. Це аксіома», – додала Соловей. Тож які нові поєднання естетики й функціональності пропонують українські та зарубіжні девелоперські компанії, враховуючи при цьому досвід та потреби клієнта, – слово експертам.
Усе починається із дизайн-мислення
Микола Такзей, директор Інноваційного центру Philip Morris International, Тель-Авів (Ізраїль) та засновник Braintuition, допомога організаціям і лідерам у Бізнес Трансформації, присвятив свою доповідь дизайн-мисленню. Серед його основних принципів:
• клієнтоорієнтованість, що означає розуміння потреб, їх можливе технічне рішення та вигоду для вашого бізнесу (див. мал.);
• інновації: 82% управлінців вважають, що створення інновацій є основним фактором для зростання бізнесу;
• стратегія та гнучкість: 90% менеджерів відзначають важливість гнучкості для ефективної реалізації стратегій. Фінансові показники відділів із гнучким підходом збільшуються у 1,5 рази.
Людина в урбаністичному просторі
«Для України зараз актуальна тенденція до залучення мешканців, що є одним з аспектів стійкості», – наголошує Максим Коцюба, засновник і керівник Студії ландшафтної архітектури. «Коли мешканці території залучені на початку проектування, вони відчувають себе відповідальними за майбутній розвиток території, а отже, ми отримуємо соціальний контроль над територією. Якраз ландшафтна архітектура і створює цей зв’язок між містом та мешканцями», – стверджує експерт.
На думку Максима Коцюби, старий механізм створення публічних просторів, де міська влада нав’язує рішення, уже віджив своє. Сьогодні важливо проектувати, виходячи з потреб мешканців. «Грамотний підхід – це формування загального вектора розвитку у всіх площинах, концентрація не тільки на просторових змінах, а й культурних, економічних, екологічних, освітніх, створення взаємовигідного трикутника між владою, мешканцями, бізнесом», – наголошує Максим Коцюба.
З ним погоджується і Андрій Войтко, засновник і власник AVG Group. За його словами, життя в сучасному урбаністичному просторі стає все більш активним, і у жителів міст виникає потреба заощаджувати на своїх емоційних, часових та фінансових ресурсах. Тому дедалі більш популярними стають архітектурні міські об’єкти, що поєднують у собі функції офісу, розважальних, комерційних центрів і житлових будівель. На думку спікера, основні вимоги, які висувають до багатофункціональних просторів, – це їх гнучкість і варіативність, тобто можливість до змін функцій залежно від мінливих «сценаріїв» роботи об’єкта. Андрій Войтко також спрогнозував, що в найближчі роки збережеться стійка тенденція до проектування багатофункціональних комплексів.
«Сучасне місто може й має позбутися «автомобільної залежності». Водночас необхідно створити більш доброзичливе міське середовище для велосипедистів і пішоходів». Так вважає Хірокі Мацура, директор, головний дизайнер та архітектор MADMA urbanism+landscape. За словами доповідача, останні кілька десятиліть суспільство всіляко ігнорувало симбіоз архітектури, ландшафту й дизайну. «Зараз саме той час, коли варто нагадати про цілісний спосіб створення міського середовища. Адже «звичний урбанізм» – це не що інше, як турбота про архітектуру, ландшафт і дизайн одночасно», – підкреслив він. Цими ж принципами Хірокі Мацура буде керуватися під час проектування Головної Площі першого в Україні інноваційного технопарку UNIT.City, будівництво якого розпочнеться влітку 2020 року.
Цікавинки фасадних систем
«Головною тенденцією в облаштуванні фасадів об’єктів як житлової, так і комерційної нерухомості є широке використання вентильованих фасадних систем». Про це на конференції повідомив Олег Ян, СЕО компанії Laminam UA, бутик якої незабаром відкриється у Києві. За його словами, така тенденція пов’язана насамперед з актуальністю енергозберігаючих технологій у будівництві. Експерт також повідомив, що важливим для вітчизняного будівельного ринку є концептуально сучасний дизайн майбутньої будівлі.
Андрій Озейчук, директор інженерно-будівельної компанії Rauta, основними тенденціями будівельного ринку України назвав енергоефективність та архітектурну виразність. Він звернув увагу присутніх на те, що у 2018 році обсяг ринку фасадів у сегменті нового нежитлового будівництва становив приблизно 1,6 млн м2, з яких майже 91% – фасадні рішення із застосуванням трапецієподібного профілю. Крім того, співвідношення української продукції до імпортної досягло 90/10. Виходячи з цього, за прогнозами експерта, у 2019 році в Україні очікується збільшення ринку фасадів на 15–17%.
Україна в архітектурному авангарді світу
Як повідомив Олександр Димніч, CEO архітектурної компанії Sergey Makhno Architects, український дизайн дуже впевнено виходить на світовий рівень. «Не так давно престижне американське видання Domino назвало український напрям у дизайні «наступним скандинавським» – це новий глобальний тренд. На сьогодні дедалі менше українських девелоперів замовляють послуги закордонних дизайнерів, зараз усе більше іноземців замовляють послуги в українських студій», – наголосив спікер. Відповідно, починаючи з 2015 року вартість послуг архітектурних бюро на проектування об’єктів комерційної та житлової нерухомості збільшилася практично в 1,5–2 рази.
Говорячи про приклади, які вважають візитівкою України на світовому ринку архітектури та дизайну, Олександр Димніч зупинився на проекті Academy DTEK. Вона побудована за технологією LID із використанням натуральних і зносостійких матеріалів, які відповідають сучасним еко-стандартам. «Це приміщення з ідеальною шумоізоляцією, а кольорові рішення дозволяють перемикати увагу й не втомлюватися від одного простору», – зазначив керівник Sergey Makhno Architects.
І, насамкінець, про тенденції на житловому ринку. Як зазначає Дмитро Васильєв, співзасновник і головний архітектор компанії «Архиматика», за останні 2-2,5 роки вартість квартири на первинному ринку на початковій стадії будівництва збільшилася практично на 30%. Крім того, спостерігається тенденція до відмови забудовників від смарт-квартир і збільшення метражу проектованих квартир у середньому на 10% площі.
- Аліна Загладько