Можливість ділитися досвідом, регенерувати рішення та домовлятися про спільні дії — один із ключових форматів співпраці у сучасних спільнотах професіоналів. Журнал Profbuild започатковує серію зустрічей BuildTime, головна мета яких — створити майданчик, де експерти з різних сегментів будівельного ринку будуть обмінюватися досвідом, обговорювати проблеми та виклики, котрі виникають у процесі роботи, досягати спільних передумов щодо їх вирішення
20 вересня 2019 року у приміщенні Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій стартувала перша тематична зустріч експертів «Фасади і покрівля: матеріли та комплектуючі». Були присутні як представники провідних виробників матеріалів для облаштування фасадів, так і виконавці робіт, архітектори та науковці.
Ключовими темами обговорення стали тенденції розвитку різних сегментів ринку фасадів, переваги та ризики, а також проблеми облаштування та перспективи росту.
Коротко про головне
Ні для кого не секрет, що на сьогодні при облаштуванні фасадних теплоізолюючих багатошарових систем в основному конкурують між собою дві технології: навісні вентильовані фасади та фасади з опорядженням штукатуркою, або більш вживано — так звані мокрі фасади.
Якщо ми подивимось на співвідношення цих двох технологій, то побачимо, що в інвестиційних проектах воно становить 50:50. Зокрема у комерційному будівництві (ТРЦ, логістичні та складські приміщення, спортивні комплекси, об’єкти с/г призначення та інше) левова частка належить вентильованим фасадам, а от у житловому будівництві переважають мокрі.
Проте якщо йдеться про об’єкти соціального та адміністративного призначення (дитсадки, лікарні, школи, держустанови тощо), тут основну масу замовлень становить технологія опорядження фасаду штукатуркою. Також найбільш вживаною вона є при оцінці вподобань приватних замовників.
«90-95 % замовлень від власників, а саме утеплення приватного житла, спрямовані на використання мокрого фасаду. По-перше, це дешевше, а по-друге, більш доцільно — з урахуванням малих конструкцій, складних форм і більш простої технології виконання. Хоча елементи вентильованого фасаду теж можуть бути присутніми у приватних житлових будівлях, але точково і в невеликому об’ємі», — зазначив Юрій Сагіров, керівник відділу об’єктних продажів FOMALGAUT GROUP (компанія ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН і ТМ POLIMIN).
Продовжуючи тему вподобань та визначення основних замовників, Володимир Глухоманюк, головний архітектор проекту Greeenbuilding, прокоментував ситуацію з точки зору 
архітектора. Зокрема, він зазначив, що у більшості розвинених країн взагалі заборонено втручатись у зовнішній конструктив будівлі, оскільки це вносить невідповідність до початкового проекту. У нас, на жаль, ситуація дещо інша. Генпідрядник може самовільно вносити корективи у наданий йому проект, здійснюючи заміну матеріалу, який був попередньо зазначений у документації. При цьому критеріями вибору стають ціна та близькість постачання. Також є проблеми з виконанням робіт.
«Підсумовуючи, варто відмітити, що при облаштуванні фасадних теплоізоляційних систем потрібно дотримуватись трьох основних правил: продуманий проект і чітке його виконання, дотримання технології монтажу та подальша оцінка ефективності.
Саме ці складові дозволяють ефективно втілювати усі завдання. Адже для архітектора важливо не тільки створити гарну будівлю з точки зору естетики, а ще й ефективну, враховуючи майбутню економію.
Не менш важливо і те, що кожен повинен відповідати за свою ділянку роботи, починаючи від архітектора, виробника матеріалів, виконувача робіт і закінчуючи контролем зі сторони замовника. Лише професіоналізм усієї ланки суб’єктів, задіяних у процесі, може дати позитивний результат», — додав Володимир Глухоманюк.
Один із міфів стосовно популярності мокрих фасадів — їх дешевизна. Але це не зовсім так. «Звичайно, якщо узагальнити, то фасади з штукатурки дешевші. Але якщо взяти якісні матеріали та виконати все згідно з технологією — різниця буде незначна. У вітчизняній нормативній базі працюють європейські принципи, а саме таке поняття, як комплект фасадної теплоізоляції, де не можна змінювати закладені у ньому матеріали, — зауважив Геннадій Фаренюк, директор ДП НДІБК. — Натомість, коли ми подивимось на соціальні об’єкти, роботи з утеплення яких велися минулого року, то побачимо: йде руйнація фасадів, що паплюжить саму ідею утеплення. Одна з причин — роботи ведуться без проекту, що є недопустимим».
Якість та конкуренція
Вирішенням питання якості може стати спільна робота виробника та виконавця. За словами Юрія Сагірова (компанія ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН), саме такий метод регулювання, як підписання двосторонньої угоди, де виробник зобов’язується надати систему та контролювати здійснення робіт, а підрядна організація гарантує робити все, що скаже учасник угоди, забезпечує якісне виконання проекту.
Ігор Ногтєв, керівник компанії Ceramic Energy Effect, на підтримку використання лише якісних матеріалів відзначив, що представлена ним компанія завжди використовувала суміші якісного виробництва, які більше 15 років показують гарний результат. Підтвердженням його слів можуть слугувати об’єкти, реновація яких була виконана 17 років тому. На сьогодні вони не потребують додаткового ремонту. Навіть об’єкти, де фасади облицьовані клінкерною плиткою ручного формування, при правильному та якісному виконанні не потребують з часом ремонту. Звичайно, до складових успіху слід додати якість матеріалів і дотримання європейських стандартів.
Не оминули присутні й не менш болюче питання, з яким сьогодні зіштовхуються гравці будівельного ринку — це недосконалість проектів. Зокрема, Олена Дружиніна, керівник відділу збуту будівельної компанії 
SVP Master, зосередила увагу присутніх на його важливості. «Адже бувають випадки, коли, вигравши тендер, бачиш, що проект майже повністю не відповідає тій дійсності, що є. А коли ти звертаєшся до проектувальника, то розумієш, що належної освіти та контролю за цим немає взагалі. У результаті будівельники змушені вдаватись до різного роду рішень. Особливо болючою є ситуація, коли це бюджетне замовлення, де не завжди існує можливість підкорегувати кошторис. І будівельники виправляють помилки у проектуванні власними коштами», — відмітила пані Олена.
Ну і, звичайно, учасники BuildTime поговорили про конкуренцію. Юрій Сагіров підтвердив, що проблема недобросовісної конкуренції існує як у сегменті штукатурних, так і навісних фасадів. Поширена практика: у кошторис закладається практично нездійсненна конструкція, а потім триває пошук заміни матеріалів підрядником проекту.
Окрім конкурентної боротьби між виробниками та виконавцями, існує не менш серйозна — між матеріалами. При облаштуванні фасадів із штукатуркою головними конкурентами виступають утеплювачі на основі мінеральної вати та пінополістиролу.
Загалом на вітчизняному ринку теплоізоляції представлено близько семи різних видів теплоізоляційних матеріалів, однак найпопулярнішими (у силу своїх якісних характеристик) є кам’яна вата, скловата та різні форми пінополістиролу (XPS, EPS). Найбільший сегмент на ринку виробництва теплоізоляційних матеріалів України традиційно займає продукція на основі мінеральної вати: до 65 %.
Втім, пінополістирольні утеплювачі активно використовуються приватними та бюджетними замовниками, за умови невеликої поверховості. В останні роки спостерігається стійке збільшення попиту на марки високої щільності пінополістирольних ТІМ. Якщо раніше близько 80 % таких матеріалів, що пропонувалися на ринку, становили «легкі» марки (до 12 кг/м3), то зараз ситуація змінюється на краще: частка «легких» марок зменшилась і становить близько 50 %, марки з фактичною вагою від 13 до 18 кг/м3 — 45 %, понад 18 кг/м3 — 5 %.
Уже помітна стійка тенденція до збільшення товщини утеплювача: покупці стали на 29 % частіше вибирати утеплювач товщиною 10 см і більше (проти 5 см раніше). Усе частіше покупець робить вибір на користь якості, щоб не було, як у відомій приказці: скупий платить двічі. Також на ринку представлений утеплювач Neopor® — це інноваційне рішення від компанії BASF. Пінополістирол на базі Neopor® сріблясто-сірого кольору, оскільки в його складі — графіт, який збільшує теплоізоляційні властивості матеріалу в середньому до 20 % (порівняно з теплоізоляцією на базі звичайного утеплювача EPS). Потенціал цього продукту ще не до кінця розкритий в Україні, але ми бачимо інтерес до Neopor®.
На жаль, на сьогодні ще існує стійка упередженість щодо горючості пінополістиролу, що значно стримує розвиток цього ринку. За словами Миколи Боровика, виконавчого директора Асоціації «Виробники пінопласту України», зараз ведеться значна робота з дослідження можливостей пінополістиролу, щоб розширити сферу його використання. Наприклад, в європейських країнах він використовується у висотному будівництві.
На завершення учасники зустрічі спрогнозували подальший розвиток ринку «мокрих» фасадів. За їх оцінками, перспективи ринку теплоізоляційних матеріалів в Україні величезні. Житловий фонд вимагає негайної термомодернізації, оскільки опалювати повітря на вулиці стало вкрай дорого. Споживач отримує більше інформації про проекти та технології, стає більш вимогливим при виборі рішення, яке буде оптимальним саме для нього. Чудовою можливістю отримати більше інформації про енергоефективні рішення стали спеціалізовані заходи, які регулярно відбуваються. Що стосується перспектив розвитку, то вони різноманітні та численні — завдяки команді професіоналів своєї справи в Україні та досвіду зарубіжних колег, а також високоякісним матеріалам, розробленим за найсучаснішими технологіями.
Коментар експерта
Андрій Кононов,
керівник відділу обєктивних продажів
ТОВ "Адвент Інвест" (ТМ Kompozit)
Основними замовниками фасадних систем виступають гравці ринку будівництва комерційної нерухомості. Оскільки фасадні системи в першу чергу орієнтовані на збереження тепла та енергоефективність, то особливо важливо, щоб використовувані матеріали були пожежо- та атмосферостійкі. Якщо говорити про тенденції, то зараз все більше уваги приділяють дизайнерським архітектурним рішенням. При цьому ще досить поширеним у забудовників залишається підхід до вибору матеріалу, коли цінові показники є ключовими. Серед змін — поступово фарбування фасадів поступається рішенням із застосуванням фасадних панелей.
Стосовно цінових коливань, то тенденція зростання відстежується щорічно. На це впливає податкове навантаження, збільшення вартості енергоносіїв, сировини, логістики. Натомість, рентабельність та маржинальність виробників лакофарбової продукції, на жаль, не збільшуються.
Основною проблемою на сьогодні на ринку є низька культура споживання не тільки лакофарбової продукції, а й будівельних матеріалів загалом. Не може не викликати схвильованості посилення активності в так званому «субеконом» (ультрадешевому) сегменті. Особливо це помітно в тендерних закупівлях, де найчастіше виграють постачальники з ціною нижче сировинної собівартості середніх за якістю матеріалів.
Важливо розуміти, що довговічність ЛФМ не пропорційна їх собівартості, існує межа, нижче якої економити відверто не рентабельно (а в разі захисних матеріалів — ще й небезпечно).
Щодо перспектив розвитку, ми вважаємо, що буде зберігатися тенденція до скорочення виробництва органорозчинних ЛФМ та збільшення водно-дисперсійних продуктів. Також буде і надалі посилюватись увага виробників до виготовлення якісних лакофарбових матеріалів. У зв’язку з цим дозволю собі дати низку простих, але дієвих і перевірених на власному досвіді рекомендацій виробникам, які сприятимуть створенню стабільно якісних і безпечних ЛФМ:
• впроваджувати сучасні міжнародні, європейські та гармонізовані національні стандарти послідовно, забути про морально застарілі ГОСТи і марки;
• вводити і постійно вдосконалювати міжнародні стандарти якості ISO 9001;
• у стратегічному плануванні віддавати пріоритет водно-дисперсійним продуктам, без різкого запаху і органічних розчинників;
• відмовитися від застосування шкідливої для здоров’я людей і екології сировини, наприклад, сполук свинцю та хрому (IV), етиленгліколю, формальдегіду, ДБФ, ДОФ;
• уникати неправдивої та непідтвердженої інформації на етикетках продукції, що вводить в оману;
• маркувати продукцію попереджувальними знаками згідно з регламентом CLP і супроводжувати паспортами безпеки, навіть якщо законодавчо таких вимог ще немає;
• докладати зусилля для інформування споживачів ЛФМ про якісні параметри, особливості застосування, важливість застосування системи забарвлення (підготовку поверхні, грунтування, фарбування), можливу шкоду для здоров’я людини і навколишнього середовища;
• напередодні виводу нових продуктів на ринок проводити всебічні перевірки, як лабораторні, так і практичні;
• постійно проводити модернізацію виробничого і лабораторного обладнання, підвищувати кваліфікацію технологів і технічних фахівців, брати участь у навчальних семінарах та профільних заходах (конференціях, виставках).
Ми очікуємо що наші клієнти будуть ставати більш вимогливими саме до якості лакофарбової продукції, будуть звертати більше уваги на властивості матеріалів та термін експлуатації покриттів.
Звичайно, мені хотілось би бачити вагомий приріст ринку. Але, за результатами 9 місяців 2019 року, можна сміливо говорити про приріст на рівні 2-5 % відносно показників минулого року
