Навісні вентильовані фасади (НВФ) — один з найбільш розвинених сегментів ринку зовнішніх систем теплоізоляції будівель. Серед драйверів його росту — підвищення тарифів на опалення для населення та на енергоносії для підприємств. При цьому плюсом НВФ у цій ситуації є їх використання як при зведенні нових споруд, так і при реконструкції старих. Адже їх набагато легше замінити, аніж, наприклад, переробити «мокрий» фасад. Про стан на ринку вентильованих фасадних систем та труднощі, що існують на ньому, говорили під час експертного столу «Фасади і покрівля: матеріали та комплектуючі» за ініціативи журналу ProfBuild.
Оцінка ринку та основні проблеми
На жаль, точну оцінку об’ємів ринку вентильованих фасадів дати складно. Іноді продукція, яка застосовується для цієї технології, може використовуватись і в якості сендвіч-панелей, що 
створює деяке перетікання одного конструктивного рішення в інше. Втім, динаміку ринку можна відстежити через призму об’ємів будівництва. За оцінками експертів, зокрема Андрія Озейчука, директора компанії Rauta, в Україні сьогодні будується близько 9млн м2 житла та 2,5 млн м2 комерційної нерухомості. Якщо порахувати співвідношення корисної площі до площі фасаду, то матимемо таку статистику: у нежитловому будівництві приблизно 2,3 млн м2 фасадів. Найбільшим замовником виступає сільськогосподарський сегмент, котрий разом зі спортивними спорудами та паркінгами займає 39 %. Далі йдуть промислові споруди та склади (21 %), торгово-розважальні об’єкти (19 %), об’єкти соціального призначення (13 %), готелі, ресторани (6 %) та офісні будівлі (2 %).
Що стосується матеріалів для облаштування фасадів, то їх досить багато. Якщо ж розглядати облицювальні матеріали в якості фінальної обробки НВФ, то за об’ємами, безперечно, виграє метал. Він найбільш доступний фінансово, але при цьому має багато варіацій для створення декоративного ефекту.
При цьому в якості наповнювача в основному застосовують мінеральну вату, що відповідає нашим нормам. Поліуретани використовуються дуже мало і лише у тих випадках, коли необхідно мінімізувати товщину всього конструктиву або наявні додаткові вимоги до опору теплопровідності.
Геннадій Фаренюк, директор ДП НДІБК, говорячи про поділ ринку НВФ за ознаками фінальної обробки, зосередив увагу на тому, що матеріали на основі алюмінію у нас належать до категорії горючих, що стримує розвиток цього сегмента. Якщо ж говорити про матеріали на основі каменю та бетону, то тут маємо багато вітчизняних виробників.
«Окрім переваг, — наголосив Геннадій Григорович, — вентильовані фасади мають і певні недоліки, більшість з яких пов’язані з невиконанням нормативних документів. Перш за все навісні фасади були розроблені для реконструкції будівель, але нове будівництво зараз теж активно їх використовує, що створює загрозу теплових відмов. Адже коли ми навішуємо НВФ на існуючу будівлю, то вже маємо товщину стіни не менше, ніж дві цеглини чи 32 см бетону. У цій конструкції такий показник, як повітропроникність, вже забезпечений. У новому ж будівництві у кращому випадку роблять в одну цеглину чи в один блок, не заповнюючи при цьому шви. Окрім цього, в НВФ в якості заповнювача зазвичай використо вують мінеральну вату. Все це разом не дає потрібну повітропроникність. Щоб не виникало таких ситуацій, потрібно працювати за тими технологічними картами, які розробляють фахівці, та суворо стежити за виконанням робіт.
Не менш болючим для гравців ринку є питання участі у тендерах. Костянтин Гончаренко, представник компанії «Циклон», на прикладах із власного досвіду продемонстрував усю складність цієї проблеми. «Дуже часто зіштовхуєшся з ситуацією, коли подаєш тендерну пропозицію, врахувавши усі технічні вимоги та відповідність нормативам, але тендер успішно програється. Коли ж через деякий час приїжджаєш на цей об’єкт, щоб із цікавості подивитись, що в результаті вийшло — споглядаєш наслідки здешевлення матеріалів і неякісного виконання робіт. Як боротися з цією проблемою, поки невідомо», — зазначив представник компанії «Циклон».
У продовження розмови Андрій Озейчук (Rauta) підтвердив, що в умовах тендерів зустрічається багато порушень. Інколи умови не зовсім коректні і виконати роботи за вказану вартість просто неможливо. У таких випадках намагаються оптимізувати розрахунки на матеріали. Наприклад, показують сертифікат, в якому прописаний один продукт, а експертиза відбувалась щодо зовсім іншого. Або йде заміна матеріалів: по проекту алюміній, а на ділі використовують композит та інше.
До всіх перелічених вище проблем додається ще одна, пов’язана з пожежними нормами. Яскравий приклад — обмеження з використання НВФ, де в якості фінішної обробки застосовують композит та алюміній. Тетяна Оленіна, представниця компанії Alutal, відзначила, що попри поширену думку, що всі панелі на основі алюмінію горючі, світовий досвід показує дещо інше. Існують композитні панелі з негорючим наповнювачем і високим вмістом гідроксиду алюмінію та мінімальною кількістю пластика, що нівелює ознаки горючості. Вона наголосила, що в Україні, згідно з вітчизняними нормами, усі будівлі вище 24,5 метра повинні облицьовуватись негорючими матеріалами. Також у цей список входять усі дошкільні та навчальні заклади, заклади соціального та медичного призначення та інше. Однак пожежні норми застарілі та не відповідають сучасним вимогам. Такий стан речей унеможливлює виведення на локальний ринок нових матеріалів — попри те, що вони активно використовуються у більш розвинениех країнах. Або робить їх використання через корупційну складову.
Споживчі вподобання
Якщо говорити про ринок НВФ у цілому, то сьогодні ми спостерігаємо зміни споживчих вподобань. Багато відмов від застосування профнастилів в облаштуванні фасадів ТРЦ. Бачимо перехід до нових і, відповідно, більш дорогих рішень, які до недавнього часу не застосовувалися на таких об’єктах.
У більшості випадків при будівництві нових торгових центрів при обробці фасадів використовується одразу кілька видів систем і матеріалів: це і «мокрі» фасади, і навісні вентильовані фасади з використанням алюмінієвих і композитних панелей, світлопрозорих матеріалів, систем на основі сендвіч-панелей та інше. Спостерігається своєрідне «перетікання» одного матеріалу в інший. А сегмент НВФ на основі профнастилів усе частіше використовується на будівлях, що не потребують архітектурних рішень (склади, цехи та інші будівлі промислового призначення). Хоча з фасадними панелями теж можна працювати, але тільки зі зміщенням у сторону дорожчих матеріалів.
«З досвіду роботи нашої компанії можу сказати, що наші корпоративні замовники, а саме котеджні містечка, для оформлення ресторанів і будівель розважального напрямку вибирають вентильований фасад. На жаль, у нас ще досить низька обізнаність замовників і дуже часто доводиться пояснювати, чому виникають, наприклад, протікання на фасаді та інше», — розповів Дмитро Невський, керівник проектів компанії «Манеж».
Продовжуючи обговорення щодо вподобань споживачів, представниця компанії Alutal відзначила, що на вибір облицювального матеріалу в комерційному будівництві також впливають плани власника відносно подальшого володіння нерухомістю. Так, якщо у майбутньому об’єкт планується перепродавати, відповідно на матеріалі не економлять, щоб на момент продажу нерухомість мала презентабельний вигляд. Відносно естетики: усе більшого поширення набувають нові фактури та кольори.
У свою чергу, Андрій Озейчук (Rauta) виділив три тренди, що зараз домінують на ринку фасадів: «Замовник завжди питає, скільки це коштує. А потім, коли презентуєш дві інші характеристики, а саме виразність та енергоефективність, власник нерідко змінює думку щодо первинних інвестицій. До такої категорії замовників належать лише ті, кому належить бізнес, оскільки вони зацікавлені заощадити у перспективі».
Володимир Глухоманюк, головний архітектор проекту Greeenbuilding, озвучив ще один тренд на ринку НВФ: «Нерідко не враховується сумісність кольорової гами. Особливо часто такий перебір із яскравістю барв зустрічається на соціальних об’єктах. Подібний підхід неправильний, адже потрібно завжди враховувати і загальний ансамбль, і вплив кольорів на людину, особливо якщо мова йде про дітей».
Підсумовуючи, хотілося б відзначити, що загалом ринок почав «розумнішати». Якщо років п’ять тому під венфасадом розуміли виключно облицювання існуючих старих будівель якимись матеріалами, то зараз споживачі сприймають поняття «вентильований фасад» правильно, вкладаючи у нього не тільки красиве облицювання, а й утеплення споруди.
Коментар експерта
ВІКТОР РОЙ ДИРЕКТОР
ТОВ «МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД "СОНЕТ"
Серед великого різноманіття систем оздоблення фасадів останнім часом набирають усе більшої популярності вентильовані фасади. Вони вигідно вирізняються за ознакою ціна-якість, оскільки при експлуатації мають високі показники з економії енергоносіїв.
У таких систем точкове кріплення, що частково знімає навантаження з фундаменту та розподіляє його по всій поверхні несучої стіні. Завдяки цьому вентильовані фасадні системи можуть застосовуватись практично на будь-якому об’єкті: як на невеликих будинках котеджного типу, так і на висотних спорудах і багатоквартирних будинках. Також фасадні системи широко застосовуються для декору промислових, торгових і розважальних комплексів. А чимала гама кольорів дає змогу забезпечити виконання будь-яких дизайнерських рішень.
Серед основних переваг вентильованих фасадів можна виділити:
- висока (порівняно з іншими видами утеплення) економія енергоносіїв на обігрів взимку та охолодження влітку: до 30-40 %, залежно від типу несучої стіни;
- порівняно легкий монтаж, який не потребує особливих погодних умов, оскільки здійснюється виключно сухим способом — це знижує вартість монтажу та збільшує сезонне вікно для його виконання;
- повітряний канал між утеплювачем і декоративним матеріалом створює ефект витяжки, завдяки якому з конструкції видаляються волога та конденсат, що зберігає конструкцію у робочому стані на весь строк експлуатації;
- строк експлуатації вентильованих фасадів можна порівняти зі строком експлуатації будівлі у цілому;
- різноманітна кольорова гама дозволяє втілювати в життя найвибагливіші архітектурні рішення;
- за допомогою навісної фасадної системи можна приховати комунікації, при цьому залишивши відносно вільний доступ до них;
- для виробництва фасадної системи використовують екологічно чисті матеріали (річковий/кварцовий пісок, мармурова крихта та інше).
Основна ж орієнтація фасаду — енергоекономічність. Що стосується архітектурно-дизайнерських рішень, то наразі не спостерігається певного домінуючого напряму: усі проекти індивідуальні та цікаві.
Одна з головних проблем: при закладенні бюджету на реконструкцію фасадів як державні, так і приватні організації надають перевагу старим і більш дешевим методам утеплення та декорування, зокрема «мокрому» фасаду. При цьому не береться до уваги, що новітні технології, такі як вентфасади, значно енергоекономічніші та довговічніші.
Щодо перспектив, то на сьогодні усе більше людей цікавляться вентильованими фасадами та звертають увагу на вже змонтовані об’єкти. Це сприяє збільшенню довіри до технології та її популяризації серед потенційних замовників. Найближчим часом ми прогнозуємо збільшення зацікавленості та, відповідно, об’ємів продажу. У свою чергу виробникам, щоб впевнено почуватися на ринку, необхідно неуклінно стежити за якістю продукції, а також відповідати вимогам попиту та пропозиції.
Коментар експерта
ВАЛЕРІЙ КОТЛЯР
ДИРЕКТОР ТОВ «БАРК СІСТЕМС»
Застарілість і недоопрацьованість будівельних норм та ГОСТів у нашій країні призвели до низької культури споживання вентильованих фасадів — як зі сторони замовників, так і самих виконавців робіт.
На цей момент доцільніше просто застосовувати досвід, який вже напрацьований більшістю країн світу, а не вигадувати заново велосипед.
У сучасній архітектурі все частіше застосовують НВФ не тільки з точки зору енергоефективності, а й естетики. З їх допомогою будівлі стають більш виразними та неповторними. Але, на жаль, в Україні існує дефіцит професійних кадрів, який з кожним роком стає більш відчутним. На нашу думку, один із шляхів вирішення цієї проблеми – це проведення різного роду спеціалізованих навчальних заходів, спрямованих на розширення знань і підвищення вмінь щодо правильного використання та роботи з вентильованими фасадами.
Що ж до пожежних норм, то тут взагалі потрібна невідкладна й термінова робота із залученням фахівців з боку служб МЧС, виробників систем і будівельних інститутів.