Дорожньо-будівельна спецтехніка — це рушійна сила росту країни в буквальному та економічному плані. Тобто реалізація такої продукції напряму залежить від державного попиту для будівництва споруд та інфраструктурних об’єктів. Через низьке фінансування будівельної галузі в минулі роки ринок спецтехніки деградував в економічному плані. Сьогодні ситуація дещо змінилась і ми бачимо пожвавлення.
Особливості вітчизняного ринку
Сьогодні загальною тенденцією серед клієнтів є вимога надійності та продуктивності техніки. А непотрібні опції відчутно ускладнюють роботу оператора. З урахуванням обмеженості фінансових можливостей клієнт зацікавлений в простій і надійної комплектації, стабільну роботу якої може підтримати оператор, щоб сервісне обслуговування займало мінімальну кількість часу і не було потрібно спеціальної підготовки нових співробітників. При необхідності додаткові опції можна замовити через відділ запасних частин конкретно під бізнес-завдання замовника.
На думку операторів, незважаючи на низьку маржинальність на даному ринку, конкуренція зросла. Збільшилась кількість постачальників, які продають різну дорожньо-будівельну техніку. Причому найчастіше пропонується техніка нікому невідомих виробників з сумнівною якістю. Тому фахівці рекомендують перед купівлею техніки цікавитися у постачальників контактами компаній, які вже експлуатують обладнання даного виробника.
Разом з тим український ринок дорожньо-будівельної техніки, особливо його будівельний сектор, ще не цілком сформувався. За свідченням дилерів, що зай маються продажом імпортної техніки, попит в цьому секторі вельми хаотичний. Через бурхливе зростання обсягів будівництва компанії зазвичай отримують підряд, а потім терміново шукають техніку для його виконання. Техніка, наявна на складі, продається зараз дуже швидко, в той же час при роботі під замовлення терміни поставки різко збільшилися — попит на техніку зростає не тільки в Україні.
Говорячи про покупців, важко дати їм усім одну і ту ж характеристику. Хоча майже всіх цікавить витрата палива, але далеко не кожен клієнт всерйоз розглядає сукупну собівартість володіння. При уявній непотрібності або вторинності такі параметри, як комфорт, оглядовість, віддалений моніторинг дозволяють власникам економити значні суми, але розуміють і враховують їх в Україні лише найуспішніші клієнти. В результаті чільним фактором при виборі залишається первісна вартість, що в кінцевому підсумку призводить до меншого прибутку на довгостроковому відрізку.
Крім цього, на сьогоднішній день найпоширенішим явищем на ринку стала відсутність ціни по прайс-листу на модельний ряд. Більшість компаній перейшло на продаж, коли ціна в контракті — предмет окремого розгляду менеджменту дилера і виробника.
Також слід зазначити, що ринок еволюціонував в плані фізичних можливостей техніки. Це обумовлено тим, що компанії, котрі хочуть залишатись на ринку активними гравцями мають дивувати його покращеними новинками.
Показники та сегментація
Якщо прослідкувати динаміку ринку дорожньо-будівельної техніки за останні декілька років, то можна відмітити, що 2014 рік став «еталоном» спаду ринку. І якщо в 2015 році був помічений незначний ріст продажів техніки (від 6 до 10 %) в порівнянні з 2014 роком, то в 2016 експерти зафіксували закріплення позитивних тенденцій. Сумісний ріст продажів вийшов на відмітку 15-16 % в порівнянні з 2014 роком.
За даними Державної служби статистики України, імпорт дорожньо-будівельної техніки в 2017 році показав позитивну динаміку. Всього за січень-грудень 2017 в Україну ввезли 3866 одиниць техніки (самохідних бульдозерів, грейдерів, планувальників, скреперів, екскаваторів, одноковшових перевантажувачів, трамбувальних машин та дорожніх катків). І це на 30 % більше, ніж за весь 2016 рік.
2018 продовжив зростаючий тренд, хоча й не такими вражаючими темпами, лише +13 %.
Нажаль, 2019 рік не тільки не показав зростання показників, а навіть дещо «просів» відносно попереднього року. Але все ж таки, це свідчить про поступове відновлення ринку. Зокрема основну частина компаній-постачальників становлять європейські, адже саме звідти імпортовано найбільшу кількість техніки — 2472 одиниці. Далі йдуть азіатські країни з показником в 1190 одиниць.
Взагалі, якщо подивитись на розподіл об’ємів поставок в розрізі часток, то майже 90 % ринку закриває два регіони — європейський (61 %) та азіатський (30 %). При цьому основними постачальниками, як і роком раніше, були Великобританія (929 од.), Польща (551 од.) та Німеччина (417 од.). Щоправда імпорт з азіатських країн в 2019 році не зміг ще більше наростити постачання та склав за розглянутий нами період 1190 одиниць техніки (в 2018 році — 1205). Головним імпортером азіатського регіону по праву вважається Китай. Це не дивно. Адже в останні роки відомі в усьому світі американські, європейські та південно-корейські виробники поповнили свої портфелі китайськими заводами з виробництва різних видів спецтехніки.
З урахуванням цього, підхід до техніки з Піднебесної дещо змінився. Ретельно аналізуючи китайський ринок, можна знайти якісний та недорогий продукт, який матиме суттєвий ресурс, достатню надійність і невисоку початкову вартість в порівнянні до дорогих відомих брендів. Однак, необхідно розуміти, що таке обладнання відрізняється не тільки по комплектації, але і по якості, що відбивається на вартості техніки. Імпорт спецтехніки з країн СНД особливого зростання не показав, лідером залишається Білорусь.
Найбільш ємним за підсумками 2019 року став ринок імпортних екскаваторів. Як в грошовому, так і в кількісному вираженні вони показали стабільність відносно займаної частки в загальному обсязі ввезеної дорожньо-будівельної техніки. Похвалитися настільки гарними результатами можуть і одноковшові фронтальні навантажувачі.
Підводячи підсумки
І на завершення, кілька слів про прогнози відносно розвитку ринку дорожньо-будівельної техніки в 2020 році. Багато що залежитиме від інвестиційного клімату і продовження співпраці уряду з міжнародними фінансовими організаціями, розвитку ситуації на сході країни. Окрім цього, варто враховувати загальну картину світової економіки, зокрема прогнозовану кризу.
Одним з важливих моментів, що має позитивно вплинути на ринок дорожньо-будівельної техніки — амбітні плани влади відносно об’ємів дорожніх робіт. За озвученими даними, на відновлення українських доріг Уряд України планує залучити 85 мільярдів гривень, що дозволить відремонтувати більше 6 тис. км доріг, з них — 4 тис. км загальнодержавного значення. Окрім того, у цьому році ремонт і будівництво доріг фінансуватиметься з трьох джерел — Державного дорожнього фонду (близько 30 млрд грн), шляхом залучення коштів під державні гарантії (близько 20 млрд грн) та за рахунок додаткового фінансування (35 млрд грн).
Для реалізації поставлених цілей Державне агентство автомобільних доріг України модернізує підходи на всіх етапах роботи: від оптимізації закупівельного процесу (типова тендерна документація та забезпечення рівних і чесних умов для всіх учасників), формування нової кадрової й антикорупційної політики (запуск системи KPI і оновлення керівного складу регіональних служб), розвитку ІТС (масштабування системи «Зважування-в-русі» на всю мережу українських доріг) до запровадження прозорих і незалежних механізмів оцінки якості робіт.
За словами представників влади амбітні плани, масштабне фінансування й сучасні підходи в управлінні є гарантією того, що у 2020 році ми отримаємо якісні дороги на довгі роки з мінімізованими витратами з бюджету. Отож, поживемо та побачимо!