Нині у світі відбуваються значні зміни, пов'язані з вірусом та економічною кризою. Багато бізнесів намагаються вижити в умовах скасування замовлень, порушення виробничих і логістичних ланцюжків; змушені скорочувати персонал, закривати деякі філії/відділення, щоб залишатися на плаву.
В такій ситуації важливо, щоб споживач був максимально захищеним від низькоякісних продуктів, а виробники могли конкурувати на ринку з цивілізованими правилами гри.
З якими труднощами стикаються гравці вітчизняного ринку цементу?
Сьогодні підприємства цементної галузі продовжують роботу з урахуванням епідеміологічних заходів, щоб зберегти баланс між безперервністю виробництва та організацією безпечного робочого середовища, забезпечують поставки клієнтам якісного цементу, наповнюють бюджет країни.
Серед нових викликів для галузі – поява на ринку турецького цементу. Про його якість та застосування розповіли представники цементних заводів України.
Деякі результати досліджень
За даними Держстату України за січень 2020 р., імпорт цементу з Туреччини збільшився та становив 25,55 тис. т – 94,6%. Минулого року з Туреччини завозили тільки білий цемент – цільового призначення.
Фахівці підприємств – керівник відділу технічної підтримки та рекламацій служби директора з маркетингу та продажу ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» Михайло Коваленко, начальник лабораторії ПрАТ «Івано-Франківськ цемент» Ірина Гев’юк, фахівець з якості ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна» – підтвердили, що турецький цемент був випробуваний в акредитованих лабораторіях України. Виявилось, що деякі проби цементу не відповідають нормі на 28-му добу за міцністю (марка 500 не відповідає ДСТУ Б В.2.7-46:2010 та СЕМ І 42,5R не відповідає ДСТУ EN 197-1:2015).
Крім того, був проведений хімічний аналіз цього цементу, і в усіх протоколах виявлено велику кількість шестивалентного хрому. Турецький цемент виготовляється за стандартами EN. Згідно з європейським маркуванням кількість шестивалентного хрому має бути зазначена на мішку виробника, чого немає на всіх мішках, які були доставлені в українські лабораторії.
Європейська директива 2000/53/ЕС обмежує використання чотирьох основних важких металів – кадмію, свинцю, ртуті, шестивалентного хрому. Дозволена кількість шестивалентного хрому для фасованого цементу – 2 мг на 1 кг цементу. Наявність Cr (шестивалентного) у турецькому цементі – 6,13-6,7 мг, що перевищує заявлену європейську норму та шкодить здоров’ю людей, стверджують експерти.
Михайло Коваленко прокоментував, що, наприклад, в одній із проб, які були надані лабораторії ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» для проведення дослідження, зафіксовані включення білого кольору, ймовірно, вапна, що не є нормою і може спричиняти серйозні пошкодження конструкцій під час використання такого цементу. Визначити місце потрапляння включень у логістичному ланцюжку не було можливості, але ймовірність потрапляння в цемент включень є високою не у виробничому циклі, а під час перевалки цементу, виключити яку при поставці цементу не безпосередньо із заводу-виробника малоймовірно.
Небезпечність використання
Використання такого цементу зумовлює низку технологічних труднощів, і не для всіх споживачів такий цемент підходить. Зокрема, за словами представника ПрАТ «Кривий Ріг Цемент», під час виробництва газобетону з такого цементу може спостерігатися розтріскування виробів. При виробництві бетонних сумішей слід бути особливо уважним під час підбору модифікуючих хімічних добавок. З огляду на особливості хімічного складу цементу, особливо в літню пору року, існує високий ризик втрати заданих технологічних властивостей бетонних сумішей у процесі виробництва та доставки на будівельний майданчик. 
Наприклад, швидка втрата рухомості бетонної суміші ускладнює укладання суміші на будівельному об’єкті. Часто для відновлення пластичності суміші до неї додають надлишкову ненормовану кількість води, що призводить до різкого зниження експлуатаційних властивостей та зменшення фактичної міцності конструкцій із бетону. Більше того, при використанні турецького цементу від різних виробників необхідно щоразу підлаштовуватися під властивості конкретного цементу, що також впливає на технологічність та стабільність якісних характеристик готової продукції. Це призводить до додаткових трудових і матеріальних затрат для підприємств, що виготовляють бетонні суміші, бетонні та залізобетонні вироби, і спричиняє нестабільність їх виробничого циклу.
Окрім цього, використання такого цементу в дорожньому будівництві теж має свої труднощі. Наприклад, фахівець з якості ПрАТ «Дікергофф Цемент України» наголосив на несумісності досліджуваного турецького цементу з наявними на ринку України хімічними добавками для бетону як місцевих виробників, так і закордонних. Це унеможливлює, зокрема, регулювання темпів набору міцності бетону як одного з основних параметрів в дорожньому будівництві.
Турецький цемент має українські сертифікати, які видані з порушеннями чинного законодавства, зазначає Людмила Кріпка, керівник департаменту науково-технічної і юридичної інформації Асоціації «Укрцемент». З 1 січня 2018 року в Україні відмінено обов’язкову сертифікацію, а ринковий нагляд будівельних матеріалів відсутній, тому здійснити перевірку легітимності таких неможливо.
Проте кожен виробник в Україні проводить оцінювання відповідності згідно з вимогами «Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд», що дає споживачу впевненість в отриманні стабільних показників протягом усього періоду використання цієї продукції, підтверджує представник ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна».
Також пунктом 7.5 ДСТУ Б В.2.7-46:2010 «Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови» передбачено визначення будівельно-технічних властивостей цементу та інформування, за вимогою від споживача, про отримані результати.
Цемент є основною функціональною складовою бетону, тому виробник бетону, маючи таку інформацію, обирає той цемент, який забезпечить довговічність бетону в конкретних умовах його експлуатації.
Тож слід зробити все можливе, аби захистити власне виробництво, а також безпечне будівництво у такий непростий для країни час.