Наші контакти: +38 044 361 92 79 |  +38 067 912 89 29 |    

Форум-експозиція «Технології будівництва та автономні рішення для відновлення інфраструктури»

головна 24 липня в Києві відбувся форум-експозиція «Технології будівництва та автономні рішення для відновлення інфраструктури». Організаторами виступили HD Technopolygon і Хаб «Велике відновлення».

 

Об’єкти інфраструктури, що зазнали руйнувань або пошкоджень, потребують швидкого відновлення, і цей процес має відповідати сучасним стандартам та інноваційним рішенням із застосуванням автономних технологій. Тому дуже важливо вже сьогодні об’єднати зусилля для ефективного відновлення.

Вкотре HD Technopolygon змогли зібрати на одному майданчику провідні компанії України та іноземних представників. Цього разу в зоні експозиції 56 компаній продемонстрували свої рішення, технології, обладнання та матеріали для відновлення інфраструктури. А 46 спікерів — експертів галузі поділилися знаннями, презентували практичні кейси та можливості щодо відновлення інфраструктурних об’єктів, пошуку ефективних рішень та залучення фінансової допомоги.5

За статистикою організаторів, захід змогли відвідати 412 осіб із 674 зареєстрованих. При цьому «левову» частку серед відвідувачів, а це 45%, становили представники бізнесу (забудовники, девелопери, архітектурні бюро, постачальники будівельних матеріалів, енергосервісні компанії); 25% — органи місцевого самоврядування (мери міст та їх заступники, очільники територіальних громад, керівники структурних підрозділів); 10% — представники комунальних підприємств та громадських об’єднань; 7% — представники неурядових організацій, фондів та фінансових інституцій; 5% — представники державної влади; 5% — представники галузевих асоціацій та 3% — представники ЗМІ.

Щодо розподілу відвідувачів за регіональним показником, то найбільше гостей було з Києва та області (49%). 

Ділова програма

Ділова програма мала дві паралельні сесії. Одна була присвячена питанням технології будівництва (інноваційні рішення та сучасні матеріали), інша — енергетичній інфраструктурі, а саме автономним рішенням та енергоефективним технологіям.

1Сесію, що стосувалася технологій будівництва, відкрила панель, де розглянули пошкоджені інфраструктурні об’єкти та обговорили перспективи сучасного відновлення. Приміром, Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», голова комітету з питань промислової модернізації ТПП України, зосередив увагу присутніх на максимізації участі українських виробників будівельних матеріалів у процесах відбудови і відновлення. Крім того, він наголосив на важливості розуміння обсягів будівельних матеріалів та обладнання, яких потребуватиме відновлення, значення їх виробництва для економіки України. Зокрема, розраховано, що станом на 1 листопада 2022 року загальна потреба в будматеріалах для відновлення становила 62,8 млрд доларів. Це близько 250 найменувань. З них для подальшого дослідження було виділено 31 позицію основних будматеріалів, на які припадає 80% витрат. При цьому спікер зазначив, що «локалізація відновлення» підтримає післявоєнну економіку України, зменшить потребу фінансування зведеного бюджету країни за рахунок зовнішньої допомоги та матиме значний соціальний вимір, зокрема сприятиме поверненню в країну вимушених переселенців. Натомість роки відновлення формуватимуть масштабний попит на матеріали та обладнання для будівництва. За досліджуваною групою він становитиме в середньому близько 24,5 млрд доларів на рік, що на 30% перевищує рівень 2021 року. 2

Також, згідно з висновками дослідження, сектор виробництва основних будматеріалів залишається в працездатному стані в теперішніх умовах війни. Пошкодження, завдані галузі війною, не є критичними. Хоча станом на листопад 2022 року пошкоджень різного ступеня зазнали близько 15% підприємств — виробників будматеріалів. Найбільші втрати потужностей серед виробників будматеріалів — у виробництві сухих гіпсових сумішей (заводи «Кнауф» і «Сініат» у Соледарі та Бахмуті) і листового металопрокату (ММК і «Азовсталь» у Маріуполі). Ще пошкоджено половину потужностей із виробництва ПВХ-профілю (заводи «Маядо» і «Вікналенд» у Київській області). В інших сегментах втрата потужностей не перевищує 5-10%, з яких значна частина може бути швидко відновлена. Разом з тим виявлено низку проблем, що ускладнюють роботу сектору. Ключові з них: слабкий внутрішній попит, дефіцит електропостачання і висока вартість кредитів для капітальних інвестицій та операційної діяльності. 

Але в цілому наявні потужності сектору демонструють високий рівень готовності покрити попит на будматеріали на етапі відбудови. За оцінками, вітчизняні підприємства можуть виробити близько 90% будматеріалів, необхідних на етапі відновлення. 3При цьому із загального переліку основних будматеріалів в Україні відсутнє виробництво листового скла й електророзподільних щитів ЕТР. Ще за 4 позиціями (бетон, цемент, мінвата і ПВХ-профіль) наявні потужності недостатні для покриття очікуваного попиту на етапі відновлення. Водночас через продовження війни та зростання обсягу руйнувань здатність сектору покрити попит зменшуватиметься.
Серед аргументів на користь спільної підтримки Україною і країнами-партнерами принципу участі місцевих виробників у відновленні зруйнованого було виділено такі.

Цей підхід втручання підтримає українську економіку. Відбудова України не може здійснюватись лише платниками податків країн-партнерів. Необхідний перехід до принципу «відбудова України також відбуватиметься за кошти українських платників податків». Залучення внутрішніх виробників до процесів відбудови стане фактором зміцнення внутрішньої економіки і генерування податків.4

Залучення українських виробників до процесів відновлення за кошти донорів здійснюватиметься на основі принципів конкурентності (рівних правил доступу до замовлень), транспарентності (прозорих тендерних процедур та відкритої звітності) і доброчесності (відсутності корупційних практик). Це сприятиме адаптації українських виробників до «правил гри» в ЄС.

Підприємства-виробники будівельних матеріалів — це малий і середній бізнес. Вони розміщені в регіонах по всій Україні. Тому їх робота зміцнюватиме місцеву регіональну економіку, сприятиме розвитку місцевого приватного сектору та поверненню людей на Батьківщину у свої громади.

Подальші обговорення стосувалися технологій сучасного будівництва. Учасники детально зупинилися на технічних нормах і стандартах у будівництві України (будівельна продукція). Наприклад, Наталія Дюжилова, заступниця голови ДІАМ, звернула увагу учасників на той факт, що з 2023 року декларація показників продукції складається у «кабінеті виробника» в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та має містити:

  • Реєстраційний номер декларації — внутрішній номер.
  • Ідентифікаційні дані типу будівельної продукції — назва, стандарт, клас (марка), УКТЗЕД.
  • Використання за призначенням — де може застосовуватися продукція.
  • Виробник та його контактні дані — назва, адреса.
  • Контактні дані уповноваженого представника (за необхідності).
  • Система (системи) оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції.
  • Позначення, назва, дата прийняття національного стандарту/чи європейський або національний документ з визначення прийнятності.
  • Найменування, ідентифікаційний код (ЄДРПОУ), номер призначеного органу (органів) з оцінки відповідності/чи органу з визначення технічної прийнятності.
  • Номер сертифіката відповідності, термін дії/чи висновок про технічну прийнятність.
  • Задекларовані показники будівельної продукції — перелік та показники суттєвих експлуатаційних характеристик, позначення та назва регламентної технічної специфікації (стандарт).
  • Інформація — продукція відповідає задекларованим показникам, декларація видана згідно із Законом України «Про надання будівельної продукції на ринку», виробник шляхом складення декларації бере на себе відповідальність за відповідність будівельної продукції задекларованим показникам.
  • ПІБ, посада особи, яка склала та підписала декларацію (керівник з якості, начальник лабораторії, відповідальна особа).
  • Дата, підпис.

9Панельна секція на тему: «Енергетична інфраструктура: автономні рішення та енергоефективні технології» була не менш цікавою для відвідувачів. Питання щодо відновлення та розвитку енергоефективних проєктів у громадах, альтернативних джерел енергії, термомодернізації, комплексного підходу до автономних рішень тощо викликали жваві обговорення. Приміром, Світлана Берзіна, координаторка проєкту «Підтримка впровадження енергоефективних публічних закупівель в Україні», який впроваджується за підтримки GIZ, розповіла про підтримку впровадження енергоефективних публічних закупівель в Україні. Тетяна Нехайчук із Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація ОТГ» розповіла про досвід впровадження грантових6 можливостей для енергоефективних рішень у громадах. Наприклад, за дорученням уряду Німеччини німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні анонсували спільний проєкт «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів (SRER)». Проєкт із загальним бюджетом 11,85 млн євро буде зосереджений на підтримці швидкого відновлення місцевого виробництва шляхом збільшення інвестицій для ремонту та покращення базової та бізнес-інфраструктури. Це є важливим елементом економічного розвитку та відіграватиме значну роль у функціонуванні мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП).

Заявку можуть подати зацікавлені українські муніципалітети з чисельністю населення від 60 тис. до 500 тис. жителів (станом на початок 2022 року). Максимальний розмір підтримки на муніципалітет — до 800 тис. євро. Співфінансування: заявник та/або його партнери мають забезпечити співфінансування у розмірі не менше 20% від суми наданої підтримки. 

Також були презентовані різні рішення та технології для відновлення України від провідних гравців ринку будматеріалів, відбулись активні обговорення та розбір практичних кейсів.1011

Дискусійна панель: Принцип «Проєктуй-Будуй» як інструмент майбутньої відбудови: Ризики, виклики, переваги

У рамках партнерського заходу від Конфедерації будівельників України відбулася дискусійна панель, під час якої учасники обговорили низку актуальних питань:

  • Чи вирішує принцип «Проєктуй-Будуй» ті виклики, що стоять перед Україною у майбутній відбудові? 
  • Чи може цей принцип бути застосований до всіх випадків, або ж будуть визначені певні категорії, де доцільне його застосування? 
  • Що варто змінити, удосконалити чи переробити у наявній моделі принципу «Проєктуй-Будуй»?

Нагадуємо: принцип «Проєктуй-Будуй» фактично є передумовою реалізації EPC-контракту (Engineering, procurement and construction), в якому одна компанія виконує роль проєктної організації і підрядника (головного підрядника).

8Одним із недоліків цього принципу є ціноутворення, і саме на цьому наголосив віце-президент КБУ Анатолій Беркута. Спираючись на власний багаторічний досвід та закордонні практики, він стверджує, що вільне ціноутворення не слід застосовувати до проєктів, які фінансуються з державного бюджету. В цьому і криється критичний ризик принципу «Проєктуй-Будуй», адже вже після затвердження проєкту фактичні обсяги і вартість робіт можуть істотно відрізнятися від тих, що заявлені умовами тендеру.

Застосування цього принципу, на думку Анатолія Беркути, недоцільне для проєктів, які фінансуються державою. Він також наполягає на тому, що кошторис проєктів, незалежно від джерела фінансування, має бути відкритим на всіх стадіях. За його підрахунками, на проєктні роботи зазвичай припадає до 43%, а на авторський та технічний нагляд — 31% бюджету. 

Віце-президент КБУ вважає, що слід створити єдину базу даних щодо вартості ресурсів, яка б контролювалась уповноваженими авторизованими структурами, а не державою (за європейським прикладом).7

Хвилю суперечностей викликало також і положення про проєктні рішення повторного використання. Учасники панелі переконані, що це фактично ті самі типові проєкти, від яких намагається відійти сучасна українська архітектура. Іван Шпилевський, директор ДП УДНДІПМ «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя, вважає, що типові проєкти можуть бути використані лише під час будівництва соціального житла, у всіх інших випадках це, крім безпосередніх труднощів реалізації, становить і загрозу знищення естетики міст, перетворення їх на типові нетрі з однотипною забудовою. 

Експерти також погодилися, що застосування принципу (з огляду на проєктні рішення повторного використання) абсолютно неможливе для будівництва об’єктів інфраструктури або, наприклад, штучних транспортних споруд. 

12Звертаючись до європейського досвіду застосування «Проєктуй-Будуй», і Анатолій Беркута, і Андрій Миргородський, головний архітектор проєктів «Проєктні системи ЛТД» , переконані, що варто зважати на суттєві відмінності в законодавстві, технологіях, практиках, а згодом — і менталітеті між українським та європейським бізнесом. Справді, дієве застосування цього принципу для української відбудови можливе лише у разі фундаментальних перетворень у будівельній галузі України. 

Європейська будівельна галузь набагато більш децентралізована, а методики і принципи мають векторний, а не імперативний характер. Перш ніж імплементувати окремі європейські норми, варто розуміти, чи будуть вони працювати в Україні. 

Більшість учасників погодилися, що застосування принципу «Проєктуй-Будуй» може бути ефективним здебільшого для тих об’єктів, які потребують швидкого відновлення. Іван Шпилевський переконаний, що спочатку треба визначити державні пріоритети відновлення і лише тоді переходити до розроблення проєктів та початку будівництва. Також він зазначив, що в умовах активних бойових дій та воєнного часу неможливо визначити конкретні потреби відбудови, тобто які міста треба відновлювати і хто в них буде жити: «Спочатку розуміння, для кого, а потім — що».

Варто зауважити, що в Україні вже є приклади застосування принципу «Проєктуй-Будуй», але ці приклади стосуються будівництва доріг. До обговорення доєднались відомі столичні архітектори Андрій Миргородський та Анна Іскіердо, які наголосили на тому, що застосування принципу може негативно вплинути на незалежний архітектурний сектор України та знищити його потенціал. У контексті обговорення Анна Іскіердо запропонувала ідею створення професійних проєктних команд архітекторів. 1415161820

На жаль, до заходу не встигли долучитися представники влади, тому учасники панелі обмінялися своїми судженнями і наголосили, що вони готові до конструктивного відкритого діалогу з владою.

Детальніше про захід — на сайті організатора.

Ще нове на сайті: