Становлення українського ринку композитної арматури почалося ще у 2000-х роках. Пік розвитку припав на 2018-2020 роки. У цей час помітно зросла кількість виробників. Загалом початківців цього сегмента ринку приваблює проста, на перший погляд, бізнес-модель. Ми можемо знайти навіть цілі посібники з відкриття виробництва композитної арматури. Плюс до всього, на ринку немає належного регулювання якості на державному рівні — це причина зростання так званих місцевих «гаражних» виробництв, що в боротьбі за замовника вдаються до різних схем і маніпуляцій, зокрема ціною та можливостями використання композитної арматури.
Тож постає питання: чи безпечно застосовувати композитну арматуру в Україні? Щоб з’ясувати це, вирішили провести власне дослідження ринку композитної арматури.
Головне — розібратися в деталях
Кризова ситуація у зв’язку з війною, падіння темпів росту, а подекуди і повна зупинка будівництва змусили більшу частину «гаражних» виробництв закритися, залишивши на ринку окремих виробників, яким вдалося зберегти свою діяльність завдяки сталій базі клієнтів та експорту.
У доповнення Юліан Коблюк, директор компанії «Поліекс Україна», зазначив, що до війни в Україні налічувалося 10 потужних виробників композитної арматури. Після початку повномасштабної війни з росією було знищено 2 підприємства в Гостомелі, також були прямі «прильоти» по підприємствах, які розташовані в Харкові. Як наслідок, загальноукраїнські потужності виробництва композитної арматури та сітки значно зменшились. «Нам відомий лише єдиний факт відновлення знищеного виробництва. Це компанія «Імператив», яка була релокована з Харкова до Калуша Івано-Франківської області. Щодо нас, то ТОВ «Поліекс Україна» займається виробництвом композитної арматури в м. Чернівцях з 2018 р. За допомогою великої мережі дистриб’юторів у сфері загальнобудівельних матеріалів і металопрокату компанія реалізує свою продукцію по всій території України. Маємо дуже амбітні плани з виходом на ринок Європи.
На сьогодні у зв’язку з воєнними діями на території України припинили свою діяльність або були зруйновані заводи, які виробляють металеву арматуру. Через це періодично виникає дефіцит металевої арматури. Наша компанія готова задовольнити частину дефіциту будівельної арматури, оскільки нам вдалося зберегти логістичні ланцюжки постачання сировини. Ми даємо можливість нашим клієнтам зекономити значні кошти, використовуючи саме композитну арматуру замість традиційної металевої», — підсумував Юліан Коблюк.
Зараз ми спостерігаємо поновлення будівельної діяльності. А дефіцит та висока вартість металу змушують будівельників повернутися до розгляду альтернатив у вигляді композитної арматури. Але, на жаль, на ринку і досі наявна боротьба за замовника — здебільшого це цінова конкуренція. Інформація на сайтах виробників майже нічим не відрізняється — всі пишуть про високу міцність, легкість, інші характеристики теж збігаються. Кожен виробник також готовий надати документацію стосовно своєї продукції.
Але якщо вартість металу, залежно від класу, стабільна і коливається в межах валютного курсу, то ціна виробників композитної арматури відрізняється на 20-30% залежно від виробника. При цьому вартість складників (епоксидна смола та ровінг) коливається в межах арифметичної помилки. Так у чому ж тоді може бути причина?
За оцінками Бориса Ніколенка (компанія «Імператив»), мінімальні ціни на ринку від деяких виробників перебувають на межами собівартості продукції їхньої компанії, а іноді і не покривають витрат на закупку сировини. «Дуже часто нам пропонують смолу з протермінованим строком реалізації за дуже низькою ціною або ровінг з битого скла. Ми відкидаємо такі пропозиції, бо ця сировина може негативно вплинути на якість продукції, а ми продаємо умовно «міцність та надійність» і не можемо наражати замовників на таку небезпеку», — підкреслив Борис Ніколенко.
Результати та висновки
Насамперед нам було цікаво подивитись на саму продукцію — можливо, відмінності полягають у фізичних властивостях самої арматури? Для аналізу ми обрали 8 виробників (продзвонили всіх наявних, але деякі наразі не працюють або вказані контакти недоступні). У кожного з виробників ми замовили арматуру діаметром 6 мм. Замовляли анонімно від фізичної особи, тому можемо не сумніватися в об’єктивності отриманих результатів. Виробники не знали, що відправляють продукцію на порівняння та дослідження в лабораторії.
На початку було проведено зовнішній огляд арматури, перевірено діаметр, виміряно загальний метраж та зважено продукцію. Результати дивіться в таблиці 1.
Таблиця 1. Зовнішній огляд представленої на українському ринку композитної арматури
Уже виходячи з отриманих даних, бачимо, що різниця між представленою продукцією є.
Особливу увагу хочемо звернути на невідповідність заявленому діаметру. Адже тільки половина зразків відповідає вказаному на етикетці показнику. Інші ж менші на 10-15%, що не вписується навіть у межі допустимої похибки у 5%.
У боротьбі за замовників виробники, окрім цінової конкуренції, користуються деякими спекуляціями. Наприклад, у мережі досить довго ширилася думка, згідно з якою діаметр композитної арматури необхідно вимірювати по ребру.
За словами фахівців галузі, по-перше, ребро ніяк не впливає на механічні показники арматури, а, по-друге, існує таке поняття, як площа поперечного перерізу, яка напряму залежить від діаметра стрижня арматури та, у свою чергу, враховується під час розрахунків відсотка армування.
І твердження, що діаметр вимірюється по ребру, призводить до помилок у розрахунках, що може стати причиною зниження несучої здатності конструкції, а за гірших умов — до її руйнування.
Усі виробники наголошують на високому показнику міцності композитної арматури, завдяки чому вона може замінити металеву з меншим діаметром. Тому наступне, що ми вирішили перевірити, — це показник спротиву на розрив. Спершу ми звернулися до самих виробників. Хочемо зазначити, що майже всі виробники публікують свої протоколи у відкритому доступі, а ті, хто цього не робить, без зайвих питань надають їх за запитом.
Редакція вирішила провести власне незалежне дослідження окремих зразків арматури. Для цього ми обрали 4 відомих українських виробників, оскільки інші зразки одразу «відсіялись» під час попередньої оцінки зовнішнього стану арматури.
Дослідження стосувалось основних деформаційних параметрів, серед яких розривні навантаження та модуль пружності.
Результати досліджень наведено в таблицях 2-5.
Дані взято відповідно до протоколу н. 169 від 03.05.2023 року випробувань арматури склокомпозитної (АКС) для армування бетонних виробів (визначення властивостей при розтягу) — випробувальна лабораторія ТОВ «Будівельна лабораторія».
Дані взято відповідно до протоколу н. 169 від 03.05.2023 року випробувань арматури склокомпозитної (АКС) для армування бетонних виробів (визначення властивостей при розтягу) — випробувальна лабораторія ТОВ «Будівельна лабораторія».
Дані взято відповідно до протоколу н. 169 від 03.05.2023 року випробувань арматури склокомпозитної (АКС) для армування бетонних виробів (визначення властивостей при розтягу) — випробувальна лабораторія ТОВ «Будівельна лабораторія».
Дані взято відповідно до протоколу н. 169 від 03.05.2023 року випробувань арматури склокомпозитної (АКС) для армування бетонних виробів (визначення властивостей при розтягу) — випробувальна лабораторія ТОВ «Будівельна лабораторія».
До висновків на основі результатів повернемось пізніше.
Складність розвитку ринку зумовлена поганою поінформованістю суспільства щодо специфіки використання композитної арматури. Досі точаться дискусії щодо рівноміцної заміни арматури, щодо її використання у плитах перекриття. Однозначної відповіді та гарантій надати, на жаль, майже ніхто не може через відсутність досвіду та довгострокових досліджень в українському просторі.
Тож маючи на руках реальні дослідження, давайте повернемося до питання заміни металевої арматури на композитну меншого діаметра. Порахуємо на прикладі діаметра в 6 мм. Реклама виробників стверджує, що 6 мм композитної арматури можуть замінити 8 мм металу. Чи є так насправді? Для роз’яснень отриманих результатів випробування ми звернулись до спеціалістів групи компаній «Імператив», які надають клієнтам сервіс перерахунку конструкцій під час заміни металевої арматури.
Отже, після отримання нашого запиту було створено таблицю, яка ілюструє можливу заміну сталевої арматури А400 діаметра 8 мм на композитну, враховуючи випробування, зазначені в таблицях 2-5.
Спочатку порахуємо силу, яку треба прикласти для досягнення межі плинності сталевої арматури А400 діаметра 8 мм, і вже від зворотного розрахуємо діаметр композитної арматури, який може стати рівноміцною заміною сталі.
Виходячи з розрахунку, маємо такі дані (табл. 6).
Таблиця 6. Перерахунок необхідного діаметра, враховуючи фізико-механічні характеристики випробувальних зразків
Отже, ми чітко бачимо залежність діаметра від міцності арматури. І, на жаль, у реальних умовах трапляється так, що в окремих випадках, як з останнім зразком, це правило не працює. А це означає потенційну небезпеку для об’єктів, щодо яких оберуть арматуру меншого діаметра, не перевіривши хоча б її розривні параметри, бо може так статися, що міцності композитної арматури не вистачить для утримання навантажень, передбачених проєктом.
Редакція не стверджує, що ці розрахунки можуть бути застосовані до всіх будівельних конструкцій, адже сталева і композитна арматури можуть по-різному поводитися залежно від навантажень та середовища. Мета цієї таблиці має більш довідковий характер, розкриваючи походження і реальний стан щодо так званої таблиці рівноміцної заміни арматур.
На сьогодні майже ніхто з виробників не може дати гарантію стосовно такої заміни. Функція виробника полягає в тому, щоб виготовити та поставити на об’єкт продукцію. І лише одиниці готові взяти на себе відповідальність за правильне використання своєї продукції.
За словами директора з розвитку групи компаній «Імператив» Валерія Ільченка, складність розвитку ринку, яка впливає і на замовників, і насамперед на виробників, полягає у відсутності досвіду, а також необхідної довідкової та нормативної інформації для розробки проєктів із використанням композитної арматури.
«Ми довго вивчаємо властивості нашої продукції, проводимо необхідні випробування і наразі маємо можливість надати клієнтам послугу заміни проєктного рішення з металевої арматури на композитну, що допомагає зменшувати як матеріальні, так і транспортні витрати. Але в тих випадках, коли ми не можемо гарантувати безпеку об’єкта під час переходу на композит, ми відмовляємо та радимо використовувати традиційні матеріали. Основне наше завдання зараз — це всебічна допомога нашим клієнтам у технічному/проєктному плані, участь у випробуваннях та розробці довідкової інформації, технічних рішень і постійна робота над зростанням показників нашої продукції та послуг», — додав Валерій Ільченко.
Що стосується ринку, представник компанії «Імператив» прогнозує зростання попиту на композитну арматуру: «Вже зараз клієнти активно шукають альтернативу металу, більше орієнтуючись на якісні показники продукту. Закордонні інвестори все більше вимагають дотримання нормативних правил, тому віримо в те, що наш замовник поступово почне орієнтуватися не лише на ціну».
Що ж тоді стосовно нормативів, і як пересічному замовнику зрозуміти, яку арматуру йому обрати для власного будівництва?
Дійсно, у нас досі не розвинені нормативи щодо нагляду за якістю будівельних матеріалів, але все ж таки хочемо зазначити, що використання та виробництво композитної арматури чітко регламентовано. Наразі в Україні діють такі стандарти:
1. ДСТУ-Н Б В.2.6-185:2012 «Настанова з проектування та виготовлення бетонних виробiв i конструкцiй з неметалевою композитною арматурою на основі базальто- i склоровiнгу».
2. ДСТУ 9064:2021 «Арматура композитна для армування бетонних конструкцій».
Окремо діє стандарт, що регламентує методи випробувань композитної арматури — ДСТУ ISO 10406-1:2021 (ISO 10406-1:2015, IDT).
Ці стандарти містять усі вимоги до показників композитної арматури та методи контролю якості цього матеріалу. Проте виробники чомусь показують лише розрекламовані випробування міцності арматури, забуваючи про такі показники, як модуль пружності, міцність на зріз, адгезія, лугостійкість тощо. Демонстрація цих випробувань, на думку редакції, могла б позитивно вплинути на розвиток ринку і лояльність замовників.
На жаль, у суспільстві сьогодні дуже низька довіра до українських сертифікатів та інших документів, тому гарною умовою була б і співпраця українських виробників з Європейськими інститутами та дослідницькими центрами, отримання міжнародної сертифікації. Однак наразі лише два українські виробники можуть поділитися таким досвідом.
Повертаючись до результатів досліджень, хотілось би зауважити, що, на жаль, арматура виробника №4 показала найнижчий показник на розрив у 743 МПа. А це означає, що така арматура не відповідає ДСТУ 9065:2021 «Арматура композитна для армування бетонних конструкцій», у якому висунуто вимогу мінімум у 1000 МПа. Скажемо більше: така арматура не відповідає навіть власним технічним умовам цього виробника. Додатковий мінус виробника — продаж арматури з невідповідним діаметром (продав 5,8 мм замість 6 мм).
Стосовно інших трьох виробників, то їхня продукція відповідає вимогам ДСТУ, але є нюанси. Наприклад, виробник №3, хоча і має відповідні до вимог ДСТУ характеристики на розрив, проте виявлено недотримання заявленого діаметра: замість 6 мм продав по факту арматуру з діаметром 4,5 мм. Щодо виробників №2 і №1 — тут дотримано відповідність вимогам ДСТУ та діаметрам. Під час спілкування група компаній «Імператив», чий зразок був під №1, погодилася показати своє виробництво, зокрема дотримання технологічного процесу, вхідний та вихідний контроль якості, а також розкрити своє ім’я. Щодо інших гравців ринку, то ми готові до діалогу та співпраці заради збільшення на будівельному ринку України якісних матеріалів.