Питання податкових перевірок та блокування накладних – одні з найболючіших для українського бізнесу. Навіть повномасштабна війна не звільнила бізнес від цих думок. Тож, аби розібратись у податкових реаліях 2023 року, ми запросили до розмови Сергія Штогрина, партнера, адвоката Dictio Law Firm, який проаналізував зміни, що відбулися в оподаткуванні у 2023 році.
.
ProfBuild: Після повномасштабного вторгнення рф змінилось усе, навіть податкове законодавство. Зокрема, йдеться про звільнення платників від обов’язку подавати звітність, а також сплачувати податки, зупинення перебігу строків, заборону перевірок, спеціальну систему оподаткування за ставкою 2% тощо. Але у 2023 році держава поступово повертається на «рейки» довоєнного часу.
— Це дійсно так. Приміром, 1 серпня 2023 року набрав чинності Закон від 30 червня 2023 року №3219-IX, яким скасовано податкові пільги, частково повернено штрафи та документальні позапланові перевірки, які проводяться:
- на звернення платника податків;
- щодо платників податків, за якими отримано інформацію про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України;
- з питань оподаткування нерезидентів, які діють через відокремлені підрозділи/постійні представництва;
- платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні, які надають фінансові, платіжні послуги;
- в частині контролю за трансфертним ціноутворенням;
- платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.
Варто врахувати, що документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для здійснення перевірки.
ProfBuild: На Вашу думку, які варіанти реагування на запити податкової має бізнес, якщо, звісно, має?
— Перш за все варто знати, що право направлення податковими органами запитів визначено пп. 20.1.3, 20.1.6, 72.1.6 ПКУ, а підстави та процедуру його направлення врегульовано ст. 73 ПКУ та Порядком №1245.
У свою чергу, згідно з пп. 16.1.7, 73.3 ПКУ платники податків зобов’язані надавати інформацію/документи протягом 15 робочих днів, у разі проведення зустрічної звірки — 10 робочих днів.
Щодо варіантів реакції на запити, то тут є кілька рішень, одне з яких — ігнорування. Так, запит надсилається лише за наявності однієї з підстав у п. 73.3 ПКУ. Якщо запит складено з порушенням, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. Але тут варто врахувати, що така дія може послугувати підставою для позапланової перевірки (пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.9 ПКУ); бути підставою для накладення штрафу за кожний такий факт у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що встановлена законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Інший варіант реакції на запит — надати обґрунтовану відмову. Якщо запит складений із порушенням вимог, відповідати по суті запиту не варто, якщо надалі ви маєте намір його оскаржити.
Варто відписатися, що отриманий запит складено з порушенням, тому підприємство не може (не відмовляється від свого обов’язку, а просто не може з об’єктивних причин) надати запитувану інформацію.
Третім варіантом реагування на запити податкової для бізнесу може бути надання інформації/документів. При цьому відповідь має бути максимально повною на всі запитання запиту, оскільки податківці можуть вважати відповідь ненаданою, а це загрожуватиме платникові позаплановою податковою перевіркою. Також відповідь має бути зваженою, щоб уникнути донарахування податків і штрафів.
ProfBuild: Тепер давайте перейдемо до питання блокування накладних. Яка нині ситуація?
— Лише протягом IV кварталу 2022 року з блокуванням зіткнулися 65,19 тис. постачальників (понад 40% активних платників ПДВ). Починаючи з І кварталу 2021 року відсоток ризикових платників зріс до 17,3% у IV кварталі 2022 року серед усіх платників ПДВ (45,2 тис. платників мали статус ризикових).
На початку березня цього року рада бізнес-омбудсмена за підсумками розслідування констатувала перетворення блокування податкових накладних (ПН) через СМКОР на інструмент тиску на бізнес і заморожування його коштів.
ProfBuild: Що б Ви віднесли до основних причин зупинки реєстрації податкових накладних, і які наслідки має цей процес?
— Головним орієнтиром для зупинки є відповідність критеріям ризиковості згідно з додатком 1 Постанови №1165. Також, на думку податківців, деякі господарські операції є ризиковими або фіктивними. До цього переліку ще варто додати продаж за завищеними цінами чи великими націнками та розбіжність в одиницях вимірювання товару, зазначених в ПН між контрагентами.
Стосовно наслідків, це:
- провокування податкових перевірок;
- подальша зупинка реєстрації вхідних та вихідних ПН;
- неможливість зменшити контрагентам суму податкового зобов’язання на суму кредиту за заблокованими ПН;
- ризик анулювання ліцензії компанії унаслідок потрапляння до переліку ризикових.
ProfBuild: 8 липня 2023 року набрала чинності Постанова №574, яка визначає новий порядок зупинення реєстрації ПН, а також новий порядок розгляду скарг на такі рішення. Що передбачають ці зміни?
— Нею запроваджено автоматичне розблокування податкових накладних та розрахунків коригування (РК) за виконання певних умов. Також передбачено автоматичну реєстрацію ПН/РК у разі виключення платника податків із переліку ризикових та/або врахування таблиці даних платника за рішенням Комісії регіонального/центрального органу ДПС.
Тобто якщо комісія, попередньо розглянувши документи/інформацію, ухвалює рішення, що компанія не підпадає під критерії ризиковості, ПН/РК мають бути автоматично зареєстровані на наступний день за таких умов:
- реєстрацію ПН/РК було зупинено, якщо платник підпадає під критерії ризиковості за рішенням, що було прийнято, починаючи з дати останнього включення платника податку до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, до дати подання інформації та копій документів;
- дата реєстрації ПН/РК не має перевищувати 180 днів до подачі інформації/документів, за результатами розгляду яких прийнято рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
- у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі ПН/РК в Реєстрі.
Окрім цього, змінами передбачено більше можливостей зрозуміти підстави для включення платника до переліку ризикових. Зокрема, до форми Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника має бути внесена інформація, за якою встановлена така відповідність: код податкової інформації, тип операції, період операції, дата включення платника податку — контрагента до переліку ризикових тощо.
Ще одна зміна — наявність інформації про фактичні підстави для неприйняття таблиці даних платника. До форми Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість має бути внесена, зокрема, інформація, за якою не враховано таблицю.
Також передбачено адміністративне оскарження рішень комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість і про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості.
При цьому рішення комісії центрального рівня може бути оскаржено в судовому порядку.
ProfBuild: Якими мають бути дії у разі блокування накладної?
— До розгляду комісії регіонального рівня слід надати договори з контрагентами; первинні документи, що підтверджують факт постачання товарів/послуг, зберігання, транспортування, рахунки-фактури, акти приймання-передачі тощо; документи, що підтверджують здійснення розрахунку та банківські виписки; документи, що підтверджують відповідність продукції: паспорти якості, декларації про відповідність, сертифікати відповідності.
ProfBuild: На Вашу думку, чи суттєво зміниться ситуація з блокуванням?
— Відповідно до Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для ухвалення рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого наказом ДПС України від 11 березня 2023 року №17, до переліку такої податкової інформації належать:
- постачання та придбання товару, походження якого не простежується за ланцюгом постачання;
- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній;
- відсутні відомості про об’єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об’єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо, відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Тож, як бачимо, відсутність конкретики дає широке поле для зловживань.