Багато гравців лакофарбового ринку очікували на сезон 2023 року. Багато хто сподівався, що він буде трохи успішнішим, ніж попередній. Сьогодні, маючи проміжні результати поточного року, можна сміливо констатувати, що прогнози гравців виправдалися, і галузь вийшла з піке. Після падіння споживання на 55% у 2022 році поточний рік показав зростання, і за 8 місяців обсяги ЛФМ збільшилися на 44%. Однак, незважаючи на таке пожвавлення, у галузі є свої труднощі, а точніше, нові сторони старих проблем.
Світовий ринок ЛФМ: основні тренди
Серед особливостей світового ринку лакофарбових матеріалів можна назвати багатоасортиментність; високий ступінь оновлення основних фондів; чисельність виробників, що зумовлює високий рівень конкуренції та жорстку боротьбу за ринки збуту; чіткий розподіл продукції за складом і призначенням, що призводить до формування в кожному класі продукції своїх особливостей і тенденцій розвитку.
З-поміж основних тенденцій, які формують світовий ринок ЛФМ, слід виокремити такі:
- провідні гравці освоюють ринки країн, де ще немає достатнього власного виробничого потенціалу з випуску ЛФМ, але спостерігаються вищі темпи розвитку сфер споживання ЛФМ, ніж у промислово розвинених країнах;
- для збереження своїх позицій ключові гравці створюють стратегічні союзи;
- для підвищення конкурентоспроможності провідні виробники розширюють свої продуктові портфелі шляхом розробки нових продуктів за рахунок компетенцій компаній, що поглинаються;
- розробляються та впроваджуються інноваційні ЛФМ, серед яких виділяються нанопокриття, антимікробні покриття, а також екологічно чисті фарби з біомаси, які значно знижують рівень летких органічних сполук (ЛОС);
- посилюються вимоги до безпеки ЛФМ;
- запроваджуються нові технології виробництва та нанесення лакофарбових матеріалів.
У 2020 році традиційні моделі зростання світового ринку ЛФМ були суттєво порушені через пандемію COVID-19. Але вже наступного 2021 року на тлі пожвавлення світової економіки ринок ЛФМ продемонстрував зростання в 4% і досяг обсягу 170 млрд дол.
За оцінками експертів, до 2026 року позитивний тренд розвитку світового ринку лакофарбових матеріалів збережеться: щорічний приріст виробництва оцінюється в 4%, при цьому приріст забезпечуватиметься переважно за рахунок країн, що розвиваються. Наприклад, в Індії приріст очікується на рівні 5,5%, у КНР — 4%, у Туреччині — 2-3%, у Саудівській Аравії — 2-3%.
Основний виробничий потенціал з випуску ЛФМ нині зосереджено в Китаї, проте посиленими темпами відбувається нарощування виробництва ЛФМ іншими країнами Азії, передусім Індією.
Важливою особливістю світового ринку ЛФМ є його значна консолідація: на 10 виробників припадає понад 40% обсягу випуску продукції.
Основне споживання лакофарбових матеріалів зосереджено у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону (насамперед у Китаї та Індії), у Північній Америці (США, Канада), у Європі (Німеччина), Латинській Америці (Бразилія).
Щодо розподілу ринку за призначенням ЛФМ, то у світовій структурі споживання на частку декоративних ЛФМ припадає понад 50% усього випуску. В індустріальному сегменті основну частку становлять ЛФМ для деревообробки, засоби антикорозійного захисту та автомобільні ЛФМ.
Ще однією особливістю світового ринку ЛФМ є множинність виробників, що зумовлює високий рівень конкуренції та жорстку боротьбу за ринки збуту. Для утримання своїх позицій ключові гравці створюють стратегічні альянси, розширюють свої продуктові портфелі шляхом розробок нових продуктів і за рахунок компетенцій компаній, що купуються/поглинаються. Тут слід відзначити експансію провідних гравців (таких як PPG, AkzoNobel, Sherwin-Willliams, Nippon Paint) на ринки країн, що розвиваються, які ще не мають достатнього власного виробничого потенціалу з випуску ЛФМ, але демонструють більш високі темпи розвитку сфер їх споживання.
За останні роки PPG, AkzoNobel, Sherwin-Willliams зміцнили свої позиції на ринках країн, що розвиваються, як за рахунок купівлі окремих бізнесів регіональних компаній, так і внаслідок придбання компаній цілком, а також розширили свої продуктові портфелі в таких індустріальних сегментах, як антикорозійні та пожежні покриття, екологічно чисті порошкові покриття з вторинним ПЕТ, покриття для коліс автомобілів, ПУ та епоксидні покриття для систем водопостачання й каналізації, суднові та інші ЛФМ.
Ринок базової сировини для виробництва ЛФМ в Україні
Як відомо, Україна має досить розвинене конкурентне середовище в сегменті виробництва лакофарбової продукції. Але серед слабких місць локального виробництва — хімічна сировина.
Варто зазначити, що загалом фінансові показники провідних світових виробників хімічної продукції у II кварталі 2023 року відображають продовження кризи або нову реальність. Так, якщо ми подивимось на результати діяльності ТОП-5
світових виробників, а саме BASF, Evonic, Covestro, Lanxess та Waker, то побачимо, що кожен мав падіння у прибутку більше як -30%. З одного боку, на світову промисловість давлять високі ціни на енергоносії та сировину, а з іншого — падіння попиту.
Щодо кон’юнктури українського ринку хімічної сировини, то тут спостерігається обмеження попиту, досить швидка зміна товарного попиту, обмежені можливості гравців ринку для залучення додаткового фінансування через дорогий позиковий капітал та страхування, а також ускладнена логістика. При цьому якщо у 2022 році це було пов’язано з початком повномасштабної війни, то тепер — із проблемами на кордоні через блокування перевезень.
Перейдемо до аналізу окремих сегментів вітчизняного ринку хімічної сировини. Так, український ринок дисперсій для ЛФМ та СБС, за даними інформаційного агентства «Хім-Кур’єр», продовжує відновлюватися в умовах переформатування світової кон’юнктури. Серед характерних ознак:
- в Україні ціни зв’язуючого протягом поточного періоду «міжсезоння» не знизяться;
- провідні виробники дисперсій роками присутні на українському ринку з перевіреними часом продуктами, попри COVID та війну;
- ситуація на світовому ринку мономірів залишається нестабільною — високий попит та дефіцит зберігаються;
- Європейський Союз впорався з енергетичною кризою, але тарифи далекі від оптимальних і залишаються тягарем для промисловості.
Стосовно структури, то серед водних полімерних дисперсій за призначенням, хоча і зі значно меншими показниками, основними залишаються ЛФМ та СБС. Далі йдуть неткані матеріали, покриття для підлоги, клеї, папір та інше.
Якщо подивитись окремо на споживання дисперсій для ЛФМ та СБС за типами і порівняти співвідношення 2021 та 2023 років, то становище дещо змінилося. По-перше, споживання в тисячах тонн знизилося майже вдвічі з кожної позиції. По-друге, у споживанні зменшилася частка вініловмісних дисперсій, натомість зросла частка акриловмісних.
Щодо структури ринку дисперсій для ЛФМ та СБС за країнами походження, стабільними лідерами залишаються три країни: Німеччина (трохи більше 30%), Туреччина (20-25%) та Польща (20-18%). Можна сказати, що нині провідні країни-експортери відновлюють довоєнний статус-кво на ринку дисперсій України. Їхня частка в постачанні в Україну водних полімерних дисперсій становить майже 80%. При цьому, приміром, Туреччина за 8 місяців поточного року експортувала більше, ніж за весь 2022 рік, і повернула собі друге місце за обсягами постачання. Серед виробників першість, як і двома роками раніше, належить BASF, Synthos, Dow.
Однією з найбільших втрат для ринку хімічної сировини від початку повномасштабного вторгнення є зупинка виробництва в Україні диоксиду титану. Як відомо, до 2014 року в Україні було два головні виробники пігменту діоксиду титану, а саме — «Сумихімпром» та «Кримський Титан». Станом на сьогодні Україна не виробляє діоксид титану через зрозумілі для всіх причини. Цікаво, що список країн-імпортерів практично не зазнав змін, у тому числі співвідношення їхньої частки в загальному обсязі поставок.
Наприклад, у 2020 році частка товару з Китаю становила 45%, Німеччини — 17%, Словенії — 9%, що в сумі досягало 71% імпорту діоксиду титану. Натомість за вісім місяців 2023 року із цих країн було сумарно завезено 74% від загального обсягу.
Ринок декоративних ЛФМ України: тенденції і потенціал розвитку
За оцінками інформаційного агентства «Хім-Кур’єр», чинниками, які вплинули на розвиток ринку ЛФМ в Україні у 2022-2023 роках, є такі:
- повномасштабна війна;
- окуповані території;
- тимчасове припинення діяльності європейських компаній;
- дефіцит багатьох сировинних компонентів;
- складнощі з логістикою;
- різке зниження рівня доходів населення.
Звичайно, всі ці чинники негативно позначилися на рівні споживання ЛФМ в Україні. Так, у 2022 році падіння показників було зафіксоване на рівні 55%. Але 2023 рік показав зростання попиту на ЛФМ на рівні 44% (за попередніми оцінками 8
місяців). При цьому на декоративні лакофарбові матеріали припадає максимальне споживання. І якщо у 2017 році це було 75%, то у 2023-му — 81%. Як бачимо, вітчизняний ринок ЛФМ трохи відрізняється від інших і частковим співвідношенням споживання різних видів лакофарбових матеріалів, тоді як у країнах Євросоюзу ці цифри становлять 50% — декоративних і 50% — промислових.
На жаль, локальні виробники майже не виготовляють індустріальні ЛФМ і спеціального призначення (для харчової промисловості, птахофабрик, військової техніки, морського транспорту, елеваторів, медицини), а також антибактеріальні фарби. Уся ця ніша закривається поставками продукції ззовні.
Головна причина такої «білої плями» у виробництві — проблеми, пов’язані із ввезенням розчинників в Україну. Причому це стосується не тільки лакофарбової промисловості. Це безпосередньо зачіпає і оборонну, і хімічну промисловість, сільськогосподарське машинобудування та інші галузі.
Якщо говорити про види продукції, то тенденція останніх років показує, що дедалі більший попит спостерігається на фарби на водній основі і дедалі менший — на органорозчинні. Це стосується не тільки фарб для фарбування інтер’єрів і фасадів, а й промислових покриттів, матеріалів для захисту дерева,
фарб для меблів тощо. Пов’язано це з тим, що ВД фарби практично без запаху, зазвичай швидше сохнуть і більш атмосферостійкі, ніж фарби на розчиннику (наприклад, алкідні). 2023 рік не став винятком. І з усіх товарних груп ЛФМ, представлених на ринку, відносно стабільне зростання показали ВД ЛФМ та інші ЛФМ (шпаклівки, декоративні штукатурки, мастики та ін.).
Настільки стійкий тренд у споживанні призвів до того, що обсяг споживання ВД фарб у декоративних ЛФМ досяг у 2023 році 81%. Це, звісно, не 95%, як у Німеччині, але все ж позитивний результат.
Щодо виробництва, то у 2023 році ринок декоративних та ремонтно-будівельних ВД ЛФМ почав поступово відновлюватися. Але говорити про повне відновлення і зростання поки що не доводиться. Українські виробники
цього року змогли продемонструвати хороші показники, незважаючи на всі складнощі. При цьому лідерами стали «Хенкель Україна», «Снєжка Україна» та «Меферт». Їхня загальна частка у виробництві ВД ЛФМ становить 46%.
Стосовно цінової сегментації споживання, то основний попит припадає на продукти дешевої цінової категорії.
Тож серед трендів, які сьогодні спостерігаються на вітчизняному ринку декоративних лакофарбових матеріалів, варто
виділити такі:
- ціна залишається головним фактором під час вибору матеріалів для більшості покупців;
- виробники продовжують розвивати мережі власних салонів-магазинів,
- шоурумів;
- відбувається розвиток альтернативних методів продажу, нових ніш та сегментів, а також інтенсивний розвиток e-commerce.
При цьому обмежувальними факторами, що впливають на розвиток ринку ВД ЛФМ, на жаль, залишаються: невизначеність із термінами завершення війни, відсутність вітчизняної сировинної бази, високі ризики погіршення економічної ситуації, відсутність
зростання реальних доходів населення, стрімке подорожчання будівельних матеріалів, у тому числі фарби тощо.
На противагу цьому складовими потенційного зростання ринку в найближчі роки можна вважати: програму відбудови та відновлення регіонів після нашої перемоги, зростання обсягів будівництва, зростання економіки і, як наслідок, збільшення рівня доходів населення та ін.