Питання регуляції та стану ринку будівельної продукції, тенденції на ринку та державні програми в сфері девелопменту, важливі події та зміни в галузі обговорили під час Business Day КБУ 11 березня 2025 року.
Єврогармонізація ринку будівельної продукції в Україні: стан впровадження та нововведення.
Захід зібрав понад 200 учасників, які мали можливість подискутувати, обмінятися інформацією та отримати важливі інсайти. Перший блок був присвячений обговоренню єврогармонізації ринку будівельної продукції в Україні: стану впровадження та нововведенням. Модератором виступив Олександр Червак, виконавчий директор КБУ. Пан Олександр анонсував Recovery Construction Forum Ukraine 2.0, який відбудеться 16 квітня 2025 року. У рамках заходу передбачено три блоки, зокрема, будуть розглянуті
теми:
• відновлення житлового фонду: як збалансувати потреби держави, громад та бізнесу;
• відбудова критичної та соціальної інфраструктури: від комфорту до безпеки;
• інвестиції у відновлення: потенціал для громад та бізнесу. Олександр Червак запросив усіх охочих долучитися до Recovery Construction Forum Ukraine 2.0 та стати частиною дискусії щодо відбудови України.
Наступний виступ був присвячений проведеному на замовлення Конфедерації будівельників України дослідженню щодо визначення потреби у цементі в Україні та формування прогнозу розвитку ринку цементу у 2023-2027 роках.. Доповідачкою була Тетяна Ситник, керівниця відділу В2B і стратегічних досліджень компанії CBR. Так, пані Тетяна зазначила, що, на думку експертів галузі, потреба у цементі після закінчення війни складатиме в середньому 10 млн тонн на рік. В окремі роки можливий вихід на максимальне значення 12 млн тонн на рік. За словами доповідачки, впровадження державного ринкового нагляду за будівельною продукцією та реалізація Регламенту (ЄС) 305/2011 мають забезпечити недопущення на ринок фальсифікованого це-менту та неякісного імпорту. Далі кілька цікавих тез із дослідження. Звертаючись до динаміки ринку цементу протягом останніх років, можна помітити декілька тенденцій. Зокрема, у 2022 році відбулося різке скорочення обсягів будівництва
і, відповідно, попиту на цемент. Для компенсації втрат виробники збільшували експорт. У 2023-2024 роках попит відновлювався, зокрема, завдяки програмі єОселя та будівництву укриттів, але попереднього рівня не досягнув. Попит істотно залежить від коливань державного фінансування, відповідно зменшення обсягів державного фінансування у 2024 році призвело до уповільнення зростання ринку цементу. Головним чинником, який визначає базову тенденцію попиту на бетон і бетонні вироби, а відповідно і попит на цемент, є житлове будівництво. Окремі проєкти з інфраструктурного і нежитлового будівництва можуть створювати «сплески» попиту, але не забезпечують його стабільності. Щодо підвищення цін на цемент і реакцію споживачів, близько 20 % опитаних споживачів цементу зазнали прямого впливу війни (були втрачені або суттєво пошкоджені потужності). Серед інших поширених проблем були названі невизначеність, брак кадрів та зростання витрат. Для більшості споживачів цемент — надзвичайно критична сировина, без якої зупиниться їхній бізнес та яка не має замінників. Адже місткість цементу у складі різних будівельних матеріалів коливається від 30 % до 60 % в об’ємній масі. У разі постійного зростання ціни споживачі не будуть зменшувати обсяги його закупівлі. Натомість найбільш поширеною стратегією адаптації до підвищення ціни є перенесення приросту ціни на кінцевого споживача. Одним із виходів могло б стати використання імпортного цементу, але тут також є перешкоди:
• необхідність налаштування власної технології під імпортний цемент, проведення випробувань;
• дорога логістика;
• невпевненість у якості.
Деякі компанії також розглядають можливість використання стратегії зміни технології: перехід на дешевшу марку цементу, відмова від безшлакового цементу чи перегляд рецептури. Ще однією значною проблемою, пов’язаною із складнощами у закупівлі цементу, є питання логістики. Залізниця є головним засобом транспортування цементу, який забезпечує перевезення на великі відстані. Автомобільні перевезення можливі на невеликі відстані (до 150-200 км). При цьому перевезення залізницею потребує тяги, пропускної здатності залізниці, вагонів, а також майданчиків для розвантаження або складів із підведеними залізничними коліями на боці споживача. Цікава тенденція спостерігається у розвитку логістичних потужностей — конкуренція між виробниками цементу за східний регіон, де очікується найбільший масштаб відбудови.
Коментуючи питання щодо факторів вибору постачальників, споживачі не назвали ціну, яка є приблизно однаковою у всіх виробників. Натомість більше значення має вартість логістики, яка залежить від територіального розташування і можливості доставки залізничним транспортом. Споживачі цінують можливість працювати напряму з виробником, без дилерів, оскільки це дозволяє уникнути дилерської націнки та домовлятися про поставку необхідних обсягів цементу. Послугами дилерів користуються ті споживачі цементу, які не мають власних логістичних потужностей (розвантаження, складування). До чинників, що стимулюють розширення потужностей і вхід на ринок, належать:
• перспективи відбудови і зростання попиту на цемент;
• доступність родовищ і можливості для їхнього прозорого придбання;
• можливості для проєктів «браунфілд». Натомість є такі бар’єри входження на ринок:
• поточна пропозиція цементу перевищує попит;
• присутні гравці на ринку мають потужності, щоб задовольнити попит на потреби відбудови, а також у разі необхідності готові розширювати власні потужності (проте у разі різкого зростання попиту на відбудову цементні заводи не зможуть швидко розширити потужності — потрібно не менше року на запуск нової печі);
• консервативна оцінка масштабів відбудови. Одним із можливих напрямків розвитку цементної галузі є використання цементобетонної технології для відбудови і побудови нових доріг в Україні. Станом на сьогодні в Україні переважає використання асфальтобетонної технології, яка потребує бітуму. Але цей матеріал повністю імпортується — українського виробництва немає. З початком повномасштабного вторгнення його вартість значно виросла, що робить дорожчим і використання асфальтобетонної технології. У разі переходу на цементобетонну технологію є можливість локалізувати виробництво необхідних будматеріалів, а відповідно збільшити виробництво і збут продукції цементних заводів в Україні. Перевагою цементобетонних доріг є довший термін експлуатації. Водночас перешкодою для впровадження цементобетонної технології є брак у підрядників спеціальної техніки, технології та підготовленого персоналу. Купівля техніки вимагає інвестицій, а навчання персоналу — часу. Уряд України розглядає сектор будівництва і будівельних матеріалів як один із пріоритетних для залучення інвестицій та підтримки інвесторів. Вирішальний вплив на довгостроковий розвиток ринку цементу має державна політика, зокрема розробка стратегії і стандартів відбудови. А також розвиток будівельних стандартів, встановлення державного ринкового нагляду за дотриманням стандартів, залучення інвестицій.
Квета Кабатнікова, делегована національна експертка, Генеральний директорат з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСП Єврокомісії (DG GROW), розповіла про нову регуляцію будівельної продукції ЄС. Так, на заміну чинному Регламенту (ЄС) No 305/2011 було ухва- лено новий Регламент (ЄС) 2024/3110. Загалом принципи цих двох Регламентів є фактично однаковими, однак з’явилися певні нові елементи. Зокрема, до нововведень Регламенту (ЄС) 2024/3110 належать нові аспекти регулювання, серед яких — обов’язкова Декларація екологічних характеристик. Ці характеристики будуть зазначатися у спеціальному паспорті, де також будуть вказуватися зобов’язання суб’єктів господарювання, які включають і онлайн-ринки. Крім того, до нових елементів регулювання належать:
• гармонізовані стандарти, засновані на показниках ефективності, вимоги до продукції (DA), інформація про продукцію (Додаток IV);
• обов’язкова декларація екологічних характеристик;
• аналіз життєвого циклу відповідно до EN 15804;
• перевірка нотифікованим органом у системі 3+;
• декларація характеристик, яка може надаватися в цифровому форматі, а в майбутньому стане обов’язковим використання цифрового паспорта продукції, який буде запроваджено;
• уточнені зобов’язання економічних операторів, зокрема онлайн-маркетплейсів. «Важливо розуміти, що буде доволі тривалий період спі- віснування цих двох Регламентів і вони будуть функціонувати паралельно», — повідомила пані Квета. Також Квета Кабатнікова поділилася посиланнями з корисними рекомендаціями для бізнесу. Олена Воскобійник, директорка Департаменту технічного регулювання у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України, поінформувала про стан впровадження Регламенту (ЄС) No 305/2011 в Україні. Так, на сьогодні в Україні Регламент (ЄС) No 305/2011 імплементований Законом України «Про надання будівельної продукції на ринку», національна рамка якого включає всі основні документи, які передбачені європейським регулюванням. Стосовно фактичного стану впровадження на сьогодні, пані Олена зазначила, що законодавством передбачено 531 національний стандарт з ідентичним ступенем відповідності європейським гармонізованим стандартам щодо будівельної продукції.
Одним із важливих аспектів імплементації положень нового Регламенту є можливість українським виробникам користуватися регламентними технічними специфікаціями. Олена Воскобійник підкреслила, що станом на січень 2025 року в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) вже зареєстровано 200 декларацій показників будівельної продукції. Доповідачка навела динаміку наповнення системи. Так, починаючи з 2023 року відбувається постійне зростання заповнення декларацій, і наразі Міністерство розвитку громад і територій України працює над удосконаленням функціоналу ЄДЕССБ, аби ці декларації можна було заповнювати, використовуючи програмні засоби.
Євген Доільніцин, заступник начальника Управління стандартизації, аналізу та міжнародного співробітництва — начальник відділу аналізу та політики стандартизації Департаменту технічного регулювання Міністерства економіки України, зазначив, що на сьогодні роботи з національної стандартизації у сфері будівельних матеріалів та будівництва є одними з найактивніших завдяки експертам та бізнесу, який бере участь у цих роботах. «На сьогодні Європейською комісією здійснюється перегляд Регламенту (ЄС) 1025/2012 щодо європейської стандартизації. Тобто Міністерство економіки України очікує зміни в європейському законодавстві, і в тому числі після цього буде здійснено аналіз нашого наці онального законодавства з метою внесення змін та приведення його у відповідність до європейського законодавства», — зауважив доповідач. Пан Євген додав, що вагому роль у напрямку євроінтеграції у сфері стандартизації відіграє саме бізнес і закликав представників спільноти брати участь у роботі технічних комітетів стандартизації, адже це надає можливість суб’єктам господарювання ознайомлюватися з майбутніми правилами гри ще в процесі підготовки.
Валентина Янович, начальниця Управління технічних регламентів та оцінки відповідності Департаменту технічного регулювання Міністерства економіки України, зазначила, що у процесі введення в дію нового Регламенту до сфери відповідальності Міністерства економіки України належить створення інфраструктури органів з оцінки відповідності. «І вже лише в цій частині імплементації у нас виникало дуже багато питань. Це пов’язано з тим, що неналежною є необхідна кількість призначених органів з оцінки відповідності, є певні прогалини. Потрібно було шукати вихід. Поки що ми разом з Міністерством розвитку громад та територій України плануємо, що це буде враховано в законопроєкті, який уже поданий до Верховної Ради України. Ми пропонуємо цю проблему вирішувати, скажу чесно, не найкращим шляхом, але поки що іншого не знайдено. Ми пропонуємо визнавати результати оцінки відповідності продукції, яка буде проведена в європейських нотифікованих органах для тих сфер, де в Україні будуть відсутні призначені органи з оцінки відповідності», — зазначила пані Валентина.
Наталія Дюжилова, заступниця голови Державної інспекції архітектури та містобудування України, розповіла про особливості ринкового нагляду за будівельною продукцією. Так, ринковий нагляд і державний контроль здійснюються у виробників і розповсюджувачів будівельної продукції. Перевірка характеристик будівельної продукції здійснюється у таких місцях:
• у торговельних та складських приміщеннях суб’єктів господарювання;
• у місцях введення продукції в експлуатацію;
• за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
• у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;
• за місцезнаходженням органу ринкового нагляду. Пані Наталія наголосила на важливості уважного маркування продукції знаком відповідності, який вказує на відповідність продукції задекларованим показникам та усім застосовним вимогам.
Павло Качур, голова Асоціації виробників цементу України «Укрцемент», зауважив, що кількість цементу на відбудову України буде достатньою. «Минулого року українська цементна промисловість експортувала 1 млн 700 тис. тонн цементу в ЄС, тобто це той цемент, який дуже легко повертається на ринок України, якщо буде така потреба», — зазначив пан Павло.
Людмила Кріпка, виконавча директорка Асоціації «Укрцемент», поділилася досвідом впровадження технічних регламентів та директив ЄС виробниками цементу України. Вона повідомила, що виробники цементу мають усі перекладені європейські гармонізовані стандарти і наразі ведеться робота над маркуванням продукції і донесенням споживачам інформації про цільове застосування. «Хочу зазначити, що, окрім Регламенту (ЄС) No 305/2011, у нас діє ще одна європейська директива. Це Технічний регламент щодо безпечності хімічної продукції (REACH)», — зауважила пані Людмила.
Геннадій Фаренюк, директор ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», зазначив, що впровадження нових інноваційних технологій має відповідати певним правилам. Зокрема, нова інноваційна технологія має забезпечувати вимоги безпеки, які існують до будівель і споруд. Ці вимоги встановлюються відповідними законами, нормами та стандартами. Також Геннадій Фаренюк розповів про процедуру оцінювання прийнятності продукції. Зокрема, орган з оцінювання відповідності та орган з визначення технічної прийнятності опрацьовують запит, надають виробнику відповідні документи, після чого складається декларація виробника будівельної продукції згідно з вимогами законодавства.
Володимир Каськів, заступник директора з наукової роботи ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури», розповів про впровадження інновацій у сфері відновлення інфраструктури в контексті технічного Регламенту (ЄС) No 305/2011. Він підкреслив, що в Україні велика кількість стандартів не відповідають європейському законодавству, і звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України з проханням переглянути чинні стандарти. Також пан Володимир зазначив, що впровадження інновацій в будівництво можна прискорити завдяки активній комунікації (через Портал та Платформу інновацій), нормативному регулюванню (створенню нормативної бази для впровадження інновацій) та науково-технічному супроводу.