Сьогодні важко знайти галузь економіки, яка б не зазнала впливу повномасштабного вторгнення. Ринок металопродукції теж не став винятком. За оцінками GMK Center, ємність українського ринку споживання сталі за підсумками 2024 року зросла лише на 10%.
Ключові зміни в економіці України у 2024 році
Однак величезний імпорт, швидкі ремонти та графіки відключень допомогли енергетичній системі вижити. Виробництво сталі зросло на 22% у 2024 році, але очікується, що у 2025 році воно впаде — основними проблемами є зниження світових цін та дефіцит коксівного вугілля. Експорт сільськогосподарської продукції зріс на 20% у 2024 році, морська логістика забезпечила стабільний експорт пшениці та кукурудзи протягом усього року. Експорт товарів сягнув $41,7 млрд у 2024 році, а експорт послуг за 11 місяців зріс на 4% р./р. до $15,6 млрд.2024 рік завершився зі значними бюджетними надходженнями, а податкові надходження суттєво перевищили рівень інфляції. Україна отримала $41,6 млрд зовнішнього бюджетного фінансування у 2024 році, що покрило 75% додаткових потреб.
Стосовно прогнозів на 2025 рік, то, за оцінками Центру економічної стратегії та опитаних ним експертів, щодо ключових економічних показників картина виглядає так:
• у 2025 році відчутна очікувана девальвація на рівні 8% та зростання реального ВВП на 3,5% (середнє), що дозволить номінальному ВВП досягти майже $200 млрд (середнє $198 млрд);
• дефіцит бюджету у 2025 році знизиться до $38 млрд з $44 млрд у 2024 році. Загальна потреба у фінансуванні може сягнути $52 млрд (у минулому році було $56 млрд). Її покриватимуть переважно за рахунок коштів Фонду ЄС для України, позики ERA від G7, надходжень від заморожених російських активів та роловера облігацій внутрішньої державної позики.
Припущення щодо війни. Усі аналітики припускають, що війна триватиме весь 2025 рік. Також один аналітик припускає два сценарії розвитку подій у 2025 році: війна триватиме весь 2025 рік і припинення активних бойових дій в першому кварталі 2025 року без підписання угоди про врегулювання.
Також варто зазначити, що попри спірні прогнози український бізнес демонструє обережний оптимізм на 2025 рік.
За оцінками GMK Center, усі наявні випереджальні індикатори вказують на гострий оптимізм бізнесу та помірну оцінку макроекономічних перспектив. Очевидно, що суттєве збільшення ділової впевненості може відбутися лише в разі покращення енергозабезпечення та припинення бойових дій.
Ключовими ризиками для економічного розвитку на 2025 рік є зростання дефіциту електроенергії через подальші пошкодження енергооб’єктів, збільшення інтенсивності бойових дій впродовж року, прискорення інфляції, посилення дефіциту робочої сили та логістичних труднощів. За таких умов українському бізнесу складно показувати високий оптимізм, що й відображається на рівнях випереджальних індикаторів.
Найдовшим випереджальним індикатором є індекс ділових очікувань (ІДО), який Нацбанк щокварталу розраховує та фіксує показники очікуваного розвитку підприємств у наступні 12 місяців. У ІІІ кварталі 2024 року індекс ділових очікувань зріс до 100,6 % з 99,5 % у ІІ кварталі.
Значення індексу понад 100 означає перевагу позитивних економічних настроїв, нижче 100 — негативних. Збільшення ІДО відбулося завдяки зростанню позитивних оцінок щодо обсягів реалізації, інвестиційних витрат на обладнання та інвентар, а також через пом’якшення негативних оцінок щодо інвестиційних витрат на проведення будівельних робіт. Погіршилися оцінки майбутнього фінансово-економічного стану підприємств і чисельності співробітників.
У наступні 12 місяців бізнес очікує (станом на ІІІ квартал 2024 р. порівняно з ІІ кварталом):
• збільшення обсягів виробництва товарів і послуг: 3,7 % vs -0,3 %;
• погіршення фінансово-економічного розвитку підприємства: -0,9 % vs -0,2 %;
• зростання інфляції: до 9,7 % vs 9 %;
• прискорення девальвації: середнє значення — до 43,72 грн/дол. vs 41.61 грн/дол.
Усе це перебуває в межах показників, які закладені в держбюджеті на 2025 рік, де інфляція становить 9,7%, а курс — 45 грн/дол. Це кореспондується і з іншими дослідженнями. За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації, середній курс долара, який закладає бізнес у бюджети на 2025 рік, становить 44 грн/дол.
Індикатор економічних настроїв (ІЕН) в Україні, що розраховується Держстатом, у IV кварталі 2024 року знизився до 103,3% із 105,2% у III кварталі. У І-ІІ кварталах 2024 року було 103,3% і 109,8% відповідно.
У ІV кварталі 2024 року індикатор ділової впевненості в переробній промисловості погіршився порівняно з III кварталом до -8,7% з -7,6%. Водночас індикатор у будівництві підвищився на 6,3 п.п. — до -40,5%, оскільки забезпеченість замовленнями на будівельні роботи в середньому становить 5 місяців.
Індикатори ділової впевненості в переробці та будівництві показують очікування на поточний квартал. Ці індикатори складаються на основі оцінки поточного рівня виробництва / продажів, замовлень і запасів готової продукції за останні та наступні три місяці.
З інших випереджальних індикаторів можна відзначити інвестиційні очікування, які в машинобудуванні зросли більше, ніж у середньому в промисловості. Це пов’язано з тим, що ця галузь має замовлення, зокрема виробляючи продукцію для оборонних потреб.
Є ймовірність, що зростання інвестицій у металургійній галузі у 2025 році не буде. Якщо Україна втратить Покровськ і його запаси коксівного вугілля, то на нас чекає істотне падіння виплавки сталі та, у кращому разі, тривалий період перебудови логістичних ланцюжків для імпорту цієї сировини.
Читайте також: Страхування воєнних ризиків в Україні: чому ринок блокується і як його розблокують
Внутрішній попит на металопродукцію
За оцінками GMK Center, ємність українського ринку споживання сталі за підсумками 2024 року зросла лише на 10 %. Динаміка зростання могла б бути вищою, але цьому завадили скорочення інфраструктурного будівництва, дефіцит електроенергії після ракетних атак на українську енергетику і посилення мобілізації. Два останні чинники у ІІ півріччі знизили економічну активність бізнесу, що позначилося на попиті на металопродукцію.
Попри важку ситуацію на фронті та в економіці, оператори ринку металоторгівлі прогнозують на поточний рік невелике збільшення продажів металопродукції та місткості внутрішнього ринку загалом. Цьому можуть сприяти реалізація відкладеного попиту, порівняльна дешевизна металопродукції та бажання врятувати кошти від знецінення через інфляцію.
До причин уповільнення металоспоживання в другій половині минулого року експерти GMK Center відносять:
1. Дефіцит електроенергії.
Минулого року Росія здійснила 13 масованих ракетних атак на українську енергетику. Наслідком цього стало скорочення енергопостачань підприємствам, зниження їхньої виробничої активності та зменшення попиту на металопродукцію.
2. Уповільнення в галузі будівництва та відновлення інфраструктури.
Якщо у І півріччі минулого року драйвером зростання будівництва в Україні були інженерні споруди (+46, 1 % р./р.), то за підсумками січня-вересня 2024 року динаміка в цій категорії знизилася до 25,4% р./р., поступившись першим місцем за приростом будівництву нежитлових будинків (27,2% р./р.).
3. Посилення мобілізації та дефіциту кадрів.
Посилення набору військовозобов’язаних до ЗСУ при звело до нестачі робочої сили, а також часткового зниження економічної активності в низці металоспоживних галузей.
Щодо трендів ринку, то всі опитані GMK Center металоторговельні компанії у 2024 році показали зростання продажів металопродукції в натуральному вираженні в середньому на 15%, в окремих випадках для вузьких сегментів металопрокату — до 25%.
Серед ключових тенден цій ринку металотрейдингові компанії називають такі:
• Уповільнення споживання металопродукції у сфері інфраструктурного будівництва. Обсяг фінансування державних інфраструктурних проєктів у 2024 році був на низькому рівні, тому обсяг будівельних робіт за цим напрямом знизився, а багато проєктів так і не було завершено до кінця року через брак фінансування.
• Зниження маржинальності в багатьох сегментах. Це пов’язано з роботою в умовах тривалого падіння цін на ринку.
• Укрупнення великих гравців ринку металотрейдингу. А також витіснення слабких операторів ринку, які не мають достатнього запасу міцності.
• Збільшення припливу імпорту сталі в Україну.
За даними ОП «Укрметалургпром», минулого року імпорт металопрокату зріс на 10,2% р./р. — до 1,24 млн тонн.
Питома вага імпорту в структурі металоспоживання в Україні за підсумками 2024 року зросла на 5,6 п.п. — до 37,6%, хоча це нижче, ніж 39% у 2022-му.
• Дедалі більше зміщення продажів будівельного сортаменту в західні регіони.
Стосовно попиту за видами металопродукції, за даними досліджень GMK Center, практично за всіма видами металопродукції спостерігалося зростання споживання. Інфраструктурні та оборонні проєкти залишалися основними драйверами зростання таких сегментів, як арматура та катанка. Також активізувалася будівельна діяльність у західних областях, що свідчить про відновлення інтересу до курортної нерухомості та відповідної інфраструктури.
Інша підгрупа металопродукції будівельного сортаменту — сегмент фасонного прокату — також показала зростання. Споживання балки, куточка і швелера зросло на 20% — до 159 тис. т, рейок — на 15%, до 35 тис. тонн.
При цьому сегмент плоского прокату за підсумками 2024 року показав різноспрямовану динаміку:
• оцинкований прокат — зростання на 32%, до 297 тис. т;
• гарячекатаний прокат — зростання на 9%, до 892 тис. т;
• холоднокатаний прокат — зниження на 2%, до 245 тис. т.
За оцінками GMK Center, структура споживання металопрокату за галузями повністю відображає економічну ситуацію, що склалася в країні, і динаміку окремих галузей. Наприклад, найбільшими споживачами в структурі продажів «Метінвест-СМЦ» за підсумками 2024 року стали металотрейдери і трубна промисловість.
За оцінками «Метінвест-СМЦ», будівельний сегмент у 2023 році показав зниження питомої ваги в структурі попиту на сталь до 18% проти 20% у 2023-му. Це пов’язано з тим, що у 2024 році динаміка відновлення зруйнованого житла та інфраструктури, а також будівництва захисних споруд над енергооб’єктами скоротилася. Уповільнення динаміки будівельних робіт видно і за ємністю сегмента арматури, який 2024 року зріс на 5% порівняно зі 104% у 2023-му.
Одночасно в західних областях країни можна бачити серйозний сплеск будівельної активності. За даними «Метінвест-СМЦ», торік продажі металопродукції у Львові зросли на 45%, переважно за рахунок арматури й оцинкованого прокату.
Також оператори ринку відзначають зростання попиту на сталь з боку окремих сегментів машинобудування — виробництва сільгосптехніки та залізничних вагонів. Зокрема, в «Метінвест-СМЦ» спостерігали зростання продажів металопродукції в Полтавській області на 76 % за рахунок активізації роботи вагонобудівних підприємств і ГЗК.
Драйвером збільшення попиту на металопродукцію у 2023-2024 рр. став ОПК, який орієнтований на виконання внутрішніх оборонних замовлень.
Утім, металоспоживання в ОПК обмежується вузьким сортаментом продукції та не може замінити низький попит з боку багатьох інших галузей економіки ОПК.
Значну частку в структурі попиту на ринку у 2024 році займали підприємства гірничо-металургійного комплексу — 13%, зберігшись на рівні 2023 року. Попри 2-кратне зниження споживання профілю СВП, воно було компенсоване зростанням споживання помольних куль.
Читайте також: Поліна Овчарова: «Системний ризик-менеджмент, сильні партнерства і увага до потреб клієнта — це фундамент стійкого бізнесу»
Імпорт металопродукції
За даними GMK Center, імпорт металопродукції (довгий / плоский прокат, труби) в Україну за підсумками 2024 року зріс на 6,4% у порівнянні з 2024 роком — до 1,26 млн т. При цьому Туреччина покриває понад 50% поставок відповідної продукції на український ринок, тоді як у 2023 році цей показник був на рівні 41%.
Імпорт плоского прокату українськими споживачами за минулий рік зріс на 8,3% р./р. — до 983,49 тис. т. До найбільш затребуваних видів продукції належать: прокат плоский з покриттям (УКТЗЕД — 7210) — 468,61 тис. т (+7% р./р.), прокат плоский гарячекатаний (УКТЗЕД — 7208) — 341,2 тис. т (+8,7%), прокат плоский холоднокатаний (УКТЗЕД — 7209) — 79,3 тис. т (-0,9%). Туреччина спрямувала до України 527,7 тис. т плоского прокату (+47,4% р./р.), Китай — 96,6 тис. т (-35,7%), Словаччина — 88,16 тис. т (-34,5%).
Поставки імпортного довгого прокату на ринок України минулого року зросли на 2,9% р./р. — до 171,9 тис. т.
Ключова частина імпорту припадає на кутики, фасонні та спеціальні профілі (УКТЗЕД — 7216) — 76,69 тис. т (+16,8% р./р.), інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручені (УКТЗЕД — 7214) — 43,84 тис. т (-29,7%). Основна частина продукції імпортована з Туреччини — 108,87 тис. т (+11,1% р./р.), Польщі — 18,33 тис. т (+11,2%), Китаю — 9,08 тис. т (+12,9%).
Імпорт труб в Україну у 2024 році скоротився на 4,3 % порівняно з 2023-м — до 100,63 тис. т. Серед найбільш імпортованих видів продукції — інші труби, трубки й профілі порожнисті з чорних металів (УКТЗЕД — 7306) — 68,77 тис. т (+29,1% р./р.), та труби, трубки й профілі порожнисті, безшовні з чорних металів (УКТЗЕД — 7304) — 25,42 тис. т (-46,3%). Ключовими постачальниками труб є:
Туреччина — 51,99 тис. т (+74,7% р./р.);
Китай — 23,72 тис. т (44,9%);
Польща — 6,9 тис. т (-20,2%);
Австрія — 2,96 тис. т (-33,4%).
Такими чином, спостерігається поступове зміцнення позицій турецьких виробників на українському ринку прокату та труб, частково через зниження імпорту з інших країн, зокрема Китаю та Словаччини. Тільки за минулий рік частка такої продукції зросла майже на 10%.
Такі тенденції можуть бути зумовлені як економічними факторами, зокрема конкурентними цінами та торговельними угодами, так і геополітичними змінами, що впливають на логістичні ланцюги та постачання металопродукції. Якщо динаміка збережеться, у перспективі Туреччина може ще більше посилити свою присутність на українському ринку металопрокату, витісняючи традиційних постачальників.
Статтю створено на основі матеріалів сайту GMK Center www.gmk.center.com.ua
