Нині найбільш стійкий сегмент економіки з погляду стабільності надходжень у бюджет – агропромисловий комплекс. За підсумками 2017 року, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті нашої країни перевищила 41%. За даними Державної служби статистики України, експорт сільгосппродукції у році, що минув, становив близько 18 млрд USD. Це на 16,3% більше, ніж у 2016-му, коли вітчизняні аграрії експортували продукції на 15,4 млрд USD. Наявність «живих» грошей у сільгоспвиробників (рентабельність рослинництва становить 30‒60%) дає їм можливість інвестувати значні кошти у власний розвиток, у тому числі будівництво нових і реконструкцію старих будівель.
Загальний стан галузі та перспективні напрями
У 2017 році загальний обсяг капітальних інвестицій, освоєних агропродовольчим сектором економіки, становив у фактичних цінах 75,7 млрд грн. Це в 1,2 раза перевищує показник аналогічного періоду 2016-го. Прискорені темпи розвитку агропромислового комплексу та більш стійке фінансове становище підприємств цієї галузі забезпечувалися багато в чому їх високою орієнтацією на зовнішні ринки, а значить, отриманням істотної частки виручки у валюті, а також податковими преференціями та прямою фінансовою підтримкою.
Також не слід забувати, що рівень рентабельності аграрних підприємств є найвищим серед інших сфер економіки. Адже такі підприємства обмежені в можливостях зростання за рахунок розширення банку землі, для підтримки прибутковості їм доводиться дбати про збільшення рентабельності виробництв за рахунок більш глибокої переробки продукції або отримання дешевої енергії з відходів, що знову-таки спричинить нове будівництво та інвестиції.
Як бачимо, найближчими роками сільське господарство буде найбільш привабливою галуззю для вкладення коштів як вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів.
Одним із найбільш затребуваних об’єктів українського АПК є зерносховища. За останні 10 років в Україні було побудовано елеватори для зберігання понад 11 млн т зерна.
Водночас зростає попит на зерносховища не тільки силосного типу, а й напільного, при будівництві яких на зміну безкаркасним ангарам приходять більш міцні та довговічні каркасні споруди, виконані за технологією ЛСТК. Не менш динамічно розвивається сектор переробки сільгосппродукції ‒ маслоекстракційні заводи, забійні цехи тощо.
Другим за перспективністю напрямом в АПК є будівництво птахофабрик. Найменшим же попитом з боку аграріїв, на думку експертів, користуються будівлі для утримання рогатої худоби та свиней. Саме цей сегмент АПК на сьогодні вважається найменш привабливим для розвитку бізнесу через низьку рентабельність. Адже для досягнення високих показників виробництва у тваринництві необхідне будівництво ефективних фермерських комплексів, що, у свою чергу, передбачає залучення значних коштів на початку будівництва. У той час, як на чистий прибуток потрібно чекати не менш ніж рік-два. Відповідно, або потрібно мати достатньо вільних грошей, або доступні кредити.
Підсумовуючи, варто зазначити, що більшість експертів схильні до думки, що у найближчі роки одним із найбільш перспективних напрямів аграрного будівництва стане зведення овоче- та фруктосховищ. Такий висновок має кілька підґрунть. По-перше, на сьогодні спостерігається деякий дефіцит потужностей зі зберігання овочів та фруктів. По-друге, міністерство аграрної політики постійно анонсує плани щодо залучення інвестицій для будівництва великої кількості складів для зберігання плодоовочевої продукції.
Говорячи про зведення споруд для АПК, не можна забувати ще про один не менш цікавий для будівельників напрям ‒ реконструкцію. Нині в достатній кількості перебувають у користуванні сільськогосподарські будівлі, які було побудовано ще в радянський період. Тому більшість із них потребують реконструкції або повної заміни. Так, за загальними підрахунками, на сьогоднішні ступінь зношеності об’єктів нерухомості агропромислового призначення становить близько 75%. І саме такий сегмент може зацікавити постачальників огороджувальних конструкцій. Такі будівлі здебільшого не утеплені, а дахи покриті шифером. Відповідно, запропонувавши комплексні рішення із застосуванням сучасних технологій, можна знайти ще один канал збуту. А судячи з чисельності старих свинарників, корівників, різних сховищ на теренах нашої країни ‒ замовлень буде достатньо. Крім того, з огляду на потребу агропромислових підприємств у техніці для обслуговування, зараз актуальним є будівництво баз для зберігання та обслуговування технічного обладнання.
Особливості роботи в агросекторі
Кожна будівля для АПК має безліч особливостей. Наприклад, при зведенні птахокомплексів обов’язково слід враховувати відповідність типу захисту несучих конструкцій щодо впливу агресивного середовища, види полімерних покриттів стін і стелі тощо.
Під час будівництва молочно-товарних ферм конструктив будівлі повинен мати достатню вентиляцію, правильне облаштування прорізів у покрівлі для природного освітлення, а також детальну прив’язку технології догляду за великою рогатою худобою. Для фрукто- й овочесховищ ключовими чинниками є висока енергоефективність будівель, а також повна герметичність огороджувальних конструкцій в умовах застосування в приміщеннях регульованого газового середовища.
Як бачимо, для успішного ведення бізнесу в сфері АПК потрібно дотримуватись усіх правил гри. А тим більше, якщо йдеться про експортний напрям, адже однією з вимог для успішного проходження аудиту та отримання дозволу на продаж продукції в ЄС є відповідність технологій будівництва агропромислових споруд європейським стандартам безпеки. У таких випадках українські замовники дедалі частіше усвідомлюють необхідність застосування європейських практик будівництва, які передбачають використання сучасних технологій.
Крім того, в деяких випадках замовники зводять аграрні споруди за європейськими стандартами ще й тому, що такі об’єкти привабливіші для європейських інвесторів як на етапі будівництва, так і після введення в експлуатацію. Іншими словами, в такі проекти легше залучити зарубіжних інвесторів або продати їх у майбутньому.
З огляду на всі ці факти можна зробити висновок ‒ українським будівельникам роботи для АПК вистачить ще на багато років. Проте, аби бути у грі, потрібно враховувати всі вимоги часу.
Ринок очима гравців
Як зазначають представники провідних профільних компаній, агропромислова галузь кілька років поспіль посідає провідне місце за обсягами виконаних будівельних робіт та введення нежитлових будівель в експлуатацію. Це дає роботу українським компаніям в умовах поступового зростання попиту на ринках комерційного та інфраструктурного будівництв. Як зауважив керівник Комітету з легких сталевих тонкостінних конструкцій (ЛСТК) Українського центру сталевого будівництва, директор компанії Rauta Андрій Озейчук, зведення будівель сільськогосподарського призначення із застосуванням сучасних технологій дозволяє аграріям отримати більш ефективні будівлі, а будівельникам – активно впроваджувати передові розробки у сфері проектування, виробництва та монтажу. З огляду на перспективу подальшого збільшення інвестицій в АПК цей сегмент ринку буде дедалі привабливішим для розвитку будівельного бізнесу. Щодо рішень, які наразі найчастіше застосовують у будівництві для агропромислового комплексу, на зміну цеглі та дереву приходять сучасні технології, які дозволяють скоротити терміни та зменшити вартість будівництва. Ефективним є застосування повнокомплектних серійних будівель із металоконструкцій, які поставляються на будмайданчик, включаючи всі необхідні матеріали, разом із проектом і технологією складання.
З урахуванням цього саме спорудам, що швидко монтуються, належить левова частка ринку. Ба більше, з кожним роком вона зростає. За словами Андрія Озейчука, у 2017 році ринок орієнтовно зріс на 17% порівняно з показниками аналогічного періоду 2016-го. Стосовно структури українського ринку споруд, що швидко монтуються, для АПК, то тут можна говорити про деяку залежність від розвитку самої аграрної галузі та її потреб. «За нашими прогнозами, у поточному році найбільш затребуваними будуть зерносховища та фруктосховища, а у 2019-му ‒ споруди для великої рогатої худоби та птахівництва. Говорячи про найближчі перспективи, ринок зростатиме. Якщо брати сегмент споруд, що швидко монтуються, то у 2018 році зростання становитиме приблизно 15%. Адже сталеві рішення все більше відвойовують частку в інших видів матеріалів, таких як залізобетон і цегла. Наприклад, до 2000-х років зерносховища в Україні будувалися здебільшого з бетону, а сьогодні такі об’єкти зводяться винятково зі сталі», ‒ підбив підсумки Андрій Озейчук. .